82.Полтавська, Чернігівська і Харківська громади 60-х рр. XIX ст.

Перші товариства «Громади», як національно-культурні осередки української інтелігенції виникли в Києві та Петербурзі у 50-х роках XIX століття.

Полтавська

Зокрема, з кінця. 50-х—60-х рр. діяла полтавська Громада. Чисельний склад її в різні роки змінювався. Так, навесні 1862 р. вона налічувала понад 60 чоловік. Її керівником був начальник Полтавської телеграфної станції Віктор Васильович Лобода " З інших членів полтавської Громади виділялися Д. П. Пильчиков (1821-1893, викладач історії в Полтавському кадетському корпусі, організатор недільних шкіл, у минулому член Кирило-Мефодіївського братства), письменник і педагог О. Я. Кониський (1836-1900), Приблизно з літа 1861 р. стали регулярно відбуватися щотижневі збори Громади, здебільшого у В. В. Лободи, інколи - у Є.І. Милорадович. На поч. 1861 р. було зроблено спробу оформити Громаду організаційно. 3 цією метою 21 січня 1861 р. В.В. Лобода та прапорщик Щелкан подали полтавському губернаторові список осіб, які бажали створити товариство грамотності, до якого було додано проект статуту. Товариство передбачало організацію шкіл та сприяння вже існуючим, розповсюдження серед народу популярних книг, читання публічних лекцій тощо. Ще раніше (у 1860 р.) була відкрита чоловіча недільна школа, якою керував О. І. Стронін, а потім В. В. Лобода. У квітні 1861 р. відкрито суботню школу на чолі якої стояв О. Я. Кониський. У вересні 1861 р. та січні 1862 з явилися недільні школи під опікою Є. І. Міілорадович. Організацією та навчально-методичною роботою в них керували загальна рада. Для налагодження стосунків 'з населенням краю О. Я. Кониський подорожував по навколишніх селах..

Чернігівська.Виникнення Чернігівської громади пов'язують з переїздом до Чернігова у 1858 р. С.Носа, а наступного року Л.Глібова.

Група громадян: О. Тищинський, Л. Глібов, О. Ніс, О. Маркевич, Л. Лавріненко, П. Борсук та ін. заснували Чернігівську Громаду (1861 — 63), яка видавала «Черниговскій Листокъ», єдине українське періодичне видання на всю Наддніпрянщину (редактор Леонід Глібов).

Відомо, що у 1861-63 роках у Чернігові діяв гурток молоді «Курінь», засновником його був відомий вже на той час лікар Д.С. Ніс. У гуртку вивчали українську літературу, фольклор, звичаї козаків. Тобто, всю увагу приділяли вивченню власної історії.

Відомо, що з червня 1861 року у Чернігові виходить «Черниговский листок», тижневик за редакцією вчителя гімназії Л. І. Глібова. Цікаво, що і С. Д. Ніс та Л. І. Глібов підтримували зв'язок з редакцією журналу «Основа». Крім цього, вони співробітничали з громадами інших міст України, зокрема з Полтавською

Харківська громада виникає наприкінці 1850 - початку 1860-х рр. До її складу входили етнограф П.Єфименко, літератор М.Лободовеький, поет і драматург В.Мова, філолог О.Потебня, правник А.Шиманов.

83.Київська громада 60-х років XIX ст.

Початок відродження українського руху був позначений тяжкою втратою – смертю Т.Шевченка. Похорон великого поета став поштовхом до масових українських маніфестаційі. Найбільш масовими були маніфестації в Києві, організовані за участю київської громади. Місце поховання Т.Шевченка в Каневі стало місцем паломництва українських патріотів.У 1861 р. колишні діячі гуртка хлопоманів разом із викладачами та студентами Київського університету (серед них були Павло Чубинський, Михайло Драгоманов) утворили нове товариство – Українську громаду. На 1862 р. вона налічувала близько 200 членів. Діяльність громади була легальною і культурницькою. Київська громада і всі наступні, що виникли, об’єднували людей з різноманітними політичними поглядами і переконаннями,В конце 1861 г. В. Б. Антонович и его сторонники выпустили в Киеве два номера рукописной газеты «Громадниця». Але більшість членів висказали нег став до вип. , выступили в ноябре 1862 г. в прессе с заявлением под названием «Отзыв из Киева». Подписавшие этот отзыв (21 человек) решительно опровергали свою какую бы то ни было связь с революционным движением,У жовтні 1859 р. попечитель Київського освітнього округу Микола Пирогов дозволив відкрити першу в Російській імперії недільну школу для дорослих.. Члени громади відкривали недільні та щоденні школи, працювали в них вчителями, організовували публічні лекції та бібліотеки, виступали ініціаторами створення гімназій, стало написання українських підручників і популярних книг для народу на релігійну, вийшли книжки «Дещо про світ Божий», «Оповідання зі Святого Письма», Також вони поширювали серед народу твори Т.Шевченка, М.Вовчка провідників Антонович .Після Валуєвського циркуляра – громаду розпущено.(осінь 1864).Зак 1 етап гром руху.