35. Розбудова транспортної інфраструктури в підросійській україні 19 ст.

Роботу всіх видів транспорту забезпечує транспортна інфраструктура –

транспорт у вигляді різноманітних парусних суден, деяких в'юнких

тварин і візків виявився не в змозі забезпечувати потреби машинного

виробництва. парова машина. з'явились й почали широко розповсюджуватися пароплави,паровози і парові сухопутні екіпажі. Новий поштовх до розвитку

транспортної системи дало створення двигунів внутрішнього згоряння

(кінець 19 – початок 20 ст.). Основну частину доріг почали впорядковувати на території України наприкінці XVIII — в XIX ст. вони поділялися на три категорії: поштові, торговельні й місцеві. У прикордонних районах прокладалися так звані військові шляхи. Першими залізницями в Україні стали Балаклавська залізниця (1855 й Одеса — Балта (1865) на півдні країни.

XVIII – перша половина XIX ст. – період інтенсивного будівництва каналів у Європі з метою створення транспортних зв'язків між окремими річковими системами. У межах України в той час споруджуються канали для з'єднання басейну Дніпра з басейнами Німану, Вісли і Західної Двіни, тобто чорноморської транспортної артерії – Дніпра – з великими судноплавними річками, що впадають у Балтійське море, через їх верхів'я (чи притоку). У 1768 р. завершено будівництво Огінського каналу, який з'єднав притоку Німану з притокою Прип'яті. Споруджено також і Березинський канал, який з'єднав невеликим судноплавним каналом притоку Дніпра Березину із Західною Двіною. У 1775 р. завершено прокладання Дніпровсько-Бузького (Королівського) Каналу. в 1838 p. вже була створена Дніпровька судноплавна компанія, в якій налічувалось наприкінці 50-х pp. 17 пароплавів,компаній з видобутку нафти, найбільшими з яких були «Галицько-Карпатське товариство», «Східниця», «Галичина».

36. Культурно-освітня діяльність земств.

Народна освіта-сфера де земства виявили найбільшу активність.Спочатку лише окремі земства відкривали школи, і то за умови, що частину витрат на їх утримання візьме на себе сільська громада.у подальшому починають виникати суто земські школи.. Земства організували школи: чотирирічні, початкові, гімназії, професійні, технічні, курси для підвищення освіти вчителів, курси українознавства. За визнанням міністра освіти, до введення земства сільських шкіл у Росії майже не було.

. З. ш. засновувалися перев. по селах; вони мали з поч. 3 pp. навчання, з 1890-их pp. — 4 pp., а під кін. існування земств — деякі 7 pp.; в їх програму входили — релігія, читання, письмо, рахунки, а подекуди й спів.

Рівень З. ш. порівняно з Ін. (міністерськими й церк.-приходськими) був вищий

Треба додати, що в справі шкільної освіти з фінансової допомогою земству приходило міністерство освіти, яке властиво передало земству все шкільництво на селі.. У 70-х роках вони повідкривали чимало початкових народних шкіл, а повітові училища реорганізували в шестирічні міські училища.

Крім початкових шкіл, земства займалися також проф. освітою. Заведено ряд ремісничих шкіл, на що асигнували кошти гол. губ. земства. З відоміших земських проф. шкіл були: Художньо-пром. та керамічна школа ім. Гоголя в Миргороді й ремісничі школи в Новомосковському, Полтаві та ін. Для підготови учителів існувала в 1870-их pp. земська семінарія в Чернігові, яка однак в 1878 p. під тиском мін. освіти була закрита. Деякі земства почали відкривати також гімназії; першим було Глухівське пов. земство, яке заснувало в 1860-их pp. прогімназію, перетворену 1876 на гімназію. Турбувалися земства і про підготовку вчительських кадрів,організації недільних шкіл,книговидавничої справи,створення бібліотек.здійснювався перехід до безоплатної освіти і до безоплатного забезпечення учнів навчальним посібниками;для бідних учнів відкривалися гуртожитки при навчальних закладах.Земтсва здійснювали опіку (безкоштовні колискові,денні сховища,ясла) над безголдяними дітьми.Для дітей шкільного вікі відкривалися ремісничі класи,для дітей правопорушників-землеробські колонії та ремісничо-виправні притулки