31. Бойові дії на території українських земель в добу наполеонівських війн

Ще до початку війни 1812 р. в Україну засилалися наполеонівські агенти, диверсанти, з завданням влаштовувати диверсії, знищувати бази російської армії, Але якщо магнатська верхівка Польщі прислужувала Наполеонові і сформувала для нього 70-тисячний корпус військ Понятовського, український народ залишився вірним Росії.

Шестисоттисячним військам Наполеона, які розгорнули наступ у глиб Росії, протистояло три західні російські армії, що налічували трохи більше як 200 тис. чол.

1-ша армія М. Барклая-де-Толлі дислокувалася впродовж Німану з центром у м. Вільно. 2-га армія, П. Багратіон, розташувалася в Південній Литві. 3-тя резервна армія генерала О. Тормасова стояла на Волині, маючи головним пунктом м. Луцьк.

влітку 1812 р. наполеонівські війська і австрійський корпус Шварценберга і польсько-саксонський корпус графа — мали захопити Правобережжя з Києвом та інші українські землі. На середину серпня 1812 р. зайняти західну частину Волинської губернії — Ковельський, Володимирський, Луцький і частину Лубенського повітів. В окупованих місцевостях наполеонівські війська. встановили жорстокий терористичний режим. матеріальні збитки, Волині, становили 2,5 млн. крб. Населення Волині піднялося на боротьбу проти ненависних загарбників. Селяни й міщани не давали їм продовольства й фуражу, виловлювали шпигунів, не сплачували податків і контрибуцій, створювали дружини самозахисту, Організовувалися партизанські загони, що нападали на офіцерів і солдатів наполеонівських військ.

З'єднані 3-тя й Дунайська армії під командуванням Чичагова незабаром визволили Волинь і в жовтні основною масою своїх військ рушили до Березини, щоб взяти участь у розгромі залишків наполеонівської армії.

Одночасно з козацькими полками на Україні було сформовано 20 піших і кінних ополченських полків, які майже повністю складалися з селян. в цілому для боротьби проти наполеонівських загарбників Україна виставила, крім солдатів регулярної армії, 70 тис. чол.на роботах по зміцненню Києво-Печерської фортеці, Звіринецького укріплення і будівництву моста через Дніпро в Києві працювало близько 12 тис. чол. Продовольчо-фуражні бази України повністю постачали 3-ю й Дунайську армії і посилали багато провіанту й фуражу 1-ій і 2-ій АРМ.

32. Розвиток сільського господарства і промисловості на західноукраїнських землях першої половини XIX ст.

С/г продовжувало залишатися основою економіки Західної України. Проблема стала трудова еміграція.

-дідичі розширювали продуктивне тваринництво, займалися переробкою продуктів СГ. (гуральництво, виноградарство, цукроваріння).засновували підриємства гірничодобувної промисловості. -у 20-30 роки дідичі і купці почали займатися підриємництвом.закуповували і перепродавали в австрію, німеччину худобую . Розвинене лихварство.Промисловість в цілому розвивалась повільно. вузкість ринку. Добре розвиненими галузями промисловості були: лісопильна, нафтова, озокеритна, борошномельна, солевидобувна – у цих галузях використовувалися парові двигуни. Слабкорозвинені – легка, металообробна, лісопереробна, цукрова, текстильна, паперова - низький рівень техніки і технологій виробництва.

В промисловості переважав іноземний капітал – німецький, австрійський, англійський, французький, бельгійський, який притягувала дешевина сировини та робочої сили. Причини повільного промислового розвитку: 1. Промисловість була сировинним придатком Заходу; 2. Невелика кількість міст, слаборозвинена торгівля, низька з/п, високий рівень безробіття; 3. Імпорт дешевих якісних товарів з Заходу, з якими промисловість Зах.України не могла конкурувати.

Закарпаття мало великі природні ресурси, власниками яких були в основному чужинці.Хімічну промисловість почали розбудовувати у 1870-их роках коштами підприємців США, Англії, Німеччини, Франції. З деревини, зокрема бука, стали виробляти деревне вугілля, оцет, метил, алкоголь, ацетон та інші хімічні продукти.У кінці XIX — на початку XX ст. в економічному житті Західної України відбуваються суттєві зрушення. Прискореними темпами почала розвиватися лісопильна та деревообробна галузі промисловості. У 1905 - 1906 рр. виникло понад 50 акціонерних