1. Реформи австрійського абсолютизму середини - другої половини 18 ст. Та їх значення для українського суспільства.

Йосиф ІІ:політика протекціонізму , ств єдиного ринку В 80-х роках провів ряд реформ державного управління, спрямованих на зміцнення монархії, поділив країну на 15 округів, яким управ комісари. церковна реформа: зрівн у правах і статусі уніатську та католицьку церкви, від чого тривалий час відмовлявся польський уряд. У 1774 р. Марія-Тереза запровадила нову офіційну назву уніатської церкви – греко-католицька,(цього дотр . Марія-Тереза, Йосиф ІІ та Леопольд ІІ,). Імператорський патент 1777 р. забороняв відробляти панщину попам і дякам. Покр стан дух. у 1774 р. при церкві св. Варвари у Відні заснувала Барберіум – семінарію для уніатів, яка у 1784 р. була перенесена до Львова,. Йосифа ІІ пров секуляризація церковних земель. На колишніх монастирських землях утворилися домінії, підпорядковані віденському уряду, на основі яких було започатковано Релігійний фонд Галичини. За рахунок цього фонду утримувалися монастирі,т.д Пік церковної реформи припадає на правління імператора Франца ІІ (1792-1835), коли в 1808 р. Львівському єпископату був наданий статус митрополії, що сприяло підвищенню авторитету греко-католицької церкви на Галичині. Ця ідея належала Львівському єпископу Л.Шептицькому, який ще у 1773 р. вважав, що існування Галицької митрополії сприятиме піднесенню значення Австрійської держави серед уніатів, і тим самим протистоятиме впливу зрусифікованого православ'я, так званого "московського cхизматизму".Року1774засноване народні школи трьох типів: одноклясові — парафіяльні,з на- укою українською мовою, триклясові та чотириклясові — з наукою німецькою мовою. Року 1784 у Львові створено університет з чотир- ма факультетами. На трьох факультетах викладали німецькою мо- вою, а на Богословському — латинською. 1787 року зорганізовано окремий Богословський факультет для українських студентів з українською викладовою мовою; цей університет існував до 1809 року.'"

2. Селянські реформи Габсбургів кінця 18 - початку 19 ст! і Україна.

Насамперед потребували впорядкування земельні відносини – селянська реформа. Наказ ("патент") 1772 р. Марії-Терези започаткував укладання інвентарів. У 1775 р. був введений "рустикальний" податок, тобто посімейний податок на кожне селянське господарство. Патентом 1775 р. Марія-Тереза забороняла панам вимагати у селян більше того, що зазначалось в інвентарях. Наступник Марії-Терези, її син Йосиф ІІ (1780-1790), був справжнім новатором, прибічником ідей просвіченого абсолютизму,франц рев.мав на меті обмеж . свавілля земельної аристократії Йосифа ІІ: скас кріпацтва і заміна його "підданством". від 5 квітня 1782 р селянам як право одружуватися без дозволу пана, віддавати своїх дітей до школи або ремесла, право вільно пересуватися, шукати вільних заробітків,. Земля залишалася у володінні панів, а за її користування селяни відробляли панщину, сплачували оброк.

Панщина була зменшена до 3 днів на тиждень, Патентом 1785 р. усі землі, що знаходились у користуванні селян, проголошувалися рустикальними, тобто селянськими, а решта – домініальними. Поміщики не мали права переділяти чи скорочувати селянські земельні наділи. Рустикальні землі переходили у спадкове користування. В селах організовувалися громади .Австрійським урядом: пани складали спеціальний іспит, щоб бути суддями, а хто не робив цього, мав утримувати своїм коштом спеціально запрошеного суддю – юстиціарія або мандатора.

До реформи поміщику 80% приб від сел госп, а селянину 20%. За Йосифа ІІ 70% прибутків мало селянину, 18% пану, 12% сплачувалося державі при тому, що право на, що цей патент імператора викликав велике незадоволення польської шляхти,