1.2. Фактори, що впливають на формування обсягу та структури прибутку

Умови функціонування механізму управління прибутком залежать від сукупності факторів формування й розподілу прибутку підприємства. Керуючим структурам підприємств необхідно чітко представляти, які основні фактори й параметри впливають на кінцевий результат діяльності підприємств. У залежності від конкретних значень факторів, підприємство може досягти різного рівня прибутку.

Якщо розглядати фактори як рушійну силу, причину якого-небудь процесу, явища [14, с. 84], то метою дослідження факторів формування й розподілу прибутку є:

- з'ясування можливості впливу на формування і розподіл прибутку;

- визначення кількісного впливу факторів на прибуток;

- виявлення способів нейтралізації негативних факторів;

- виділення способів посилення позитивних факторів.

Складність дослідження факторів формування й розподілу прибутку полягає в тому, що таких факторів існує дуже багато. Врахувати й оцінити всю кількість факторів не можливо. Тому необхідна деяка їх систематизація.

Так, Партин Г.О., Загородній А.Г. [49, с. 62] вважають, що сума прибутку залежить від таких основних факторів як обсяг виробництва й реалізації продукції, а також ефективності виробництва й господарської діяльності підприємства (ефективності використання основних засобів, виробничих запасів, нематеріальних активів, коштів, що впливають на рівень витрат підприємства).

Крім того, формування прибутку залежить від нормативно-правового регулювання порядку обчислення собівартості продукції, оподаткування діяльності підприємства та інших факторів.

Тобто можна казати, що існують різні підходи до класифікації факторів, що впливають на формування і розподіл прибутку. Більшість авторів висловлюють думку, що можна виділити фактори зовнішнього й внутрішнього впливу [5], [18].

До зовнішніх факторів належать:

• природні, транспортні та соціально-економічні умови;

• державне регулювання цін, тарифів, відсотків, податкових ставок і пільг, штрафних санкцій та ін;

• рівень розвитку зовнішньоекономічних зв’язків;

• ціни на виробничі ресурси та ін.

Ці фактори не залежать від діяльності підприємств, але можуть значно впливати на розмір прибутку.

Оскільки зовнішні фактори не піддаються регулюванню з боку підприємства, розглянемо більш детально основні внутрішні фактори, що впливають на розмір прибутку. Внутрішні фактори поділяються на виробничі і невиробничі. Виробничі фактори характеризують наявність і використання засобів і предметів праці, трудових і фінансових ресурсів і, у свою чергу, можуть підрозділятися на екстенсивні й інтенсивні. Екстенсивні фактори впливають на процес одержання прибутку через кількісні зміни: обсягу засобів і предметів праці, фінансових ресурсів, часу роботи обладнання, чисельності персоналу, фонду робочого часу та ін. Інтенсивні фактори впливають на процес одержання прибутку через "якісні" зміни: підвищення продуктивності обладнання й його якості, використання прогресивних видів матеріалів і удосконалення технології їх обробки, прискорення оборотності оборотних коштів, підвищення кваліфікації й продуктивності праці персоналу, зниження трудомісткості й матеріалоємності продукції, удосконалення організації праці й більш ефективне використання фінансових ресурсів та ін. До невиробничих факторів може відноситись збутова й природоохоронна діяльність, соціальні умови праці й побуту тощо.

Також внутрішні фактори, яки впливають на розмір прибутку можна класифікувати за наступною ознакою:

1. основні фактори:

• обсяг реалізації;

• ціна продукції;

• собівартість продукції;

• рівень адміністративних та комерційних витрат;

• витрати на виробництво і реалізацію продукції;

• амортизаційна політика підприємства;

• поліпшення асортименту продукції, що випускається;

• підвищення якості, технічне удосконалення продукції;

• облікова політика підприємства;

• прибуток від інших видів діяльності.

Значний вплив на ефективність управління прибутком мають внутрішні фактори. Так, збільшення обсягу реалізації продукції в натуральному вираженні за інших рівних умов веде до зростання прибутку. Зростаючі обсяги виробництва продукції, що користується попитом, можуть досягатися за допомогою капітальних вкладень, що вимагає спрямування прибутку на покупку більш продуктивного обладнання, освоєння нових технологій, розширення виробництва.

Цінова політика, яку проводить підприємство також є важливим фактором який впливає на розміри отримуваного прибутку. Зміна ціни на продукцію може призвести до коливань обсягів реалізації продукції. При незмінному попиті на продукцію і одночасному збільшенню ціни на неї підприємство має змогу збільшити розмір прибутку.

Оскільки прибуток обчислюється як різниця між ціною і собівартістю продукції, то можна сказати, що вагомим фактором впливу на розмір прибутку є собівартість продукції. Кількісно в структурі ціни вона займає значну питому вагу, тому зниження собівартості значно позначається на зростанні прибутку за інших рівних умов. Також її зменшення може зробити продукцію доступною до більш широкого кола споживачів, адже зниження собівартості може призвести до зниження цін і відповідно до збільшення попиту на продукцію, а отже і збільшення обсягу реалізації на неї. Однак слід зазначати, що зниження собівартості має свої межі, після яких воно неможливе без зниження якості продукції. Тому зниження собівартості необхідно досягати за рахунок раціонального та економного витрачання матеріальних ресурсів, адже частка матеріальних витрат у складі собівартості досить значна і зазвичай коливається від 40 до 70%.

Зниження рівня адміністративних та комерційних витрат також може вплинути на збільшення розміру прибутку. Але необхідно пам’ятати, що їх не можна звести до нуля, оскільки без них підприємство нормально функціонувати не зможе, і продукція реалізуватись не буде.

Витрати на виробництво та реалізацію продукції в деякій мірі зменшують розмір отримуваного прибутку.

Наступний фактор, який істотно впливає на розмір прибутку – це амортизаційна політика підприємства. Сума амортизаційних відрахувань визначається на підставі балансової вартості основних фондів, діючих норм амортизації й амортизації нематеріальних активів, виходячи із терміну корисного використання таких нематеріальних активів. При цьому враховується прискорена амортизація активної частини основних виробничих фондів, що виражається у встановлених законодавством більш високих нормах амортизації на відповідні види основних фондів. Використання на підприємстві методу прискореної амортизаційної політики позитивно впливає на розмір отримуваного прибутку. Чим швидше відбудеться перенесення вартості зношеної частини основних фондів на продукцію, що виробляється тим швидше підприємство зможе відшкодувати грошові ресурси, які були вкладені у виробництво.

До числа факторів зростання прибутку варто віднести відновлення асортименту та номенклатури продукції, що випускається. Використовуючи концепцію життєвого циклу продукції, необхідно пам’ятати, що підприємств має приступати до освоєння нового виду продукції на етапі зростання прибутку для того, щоб до моменту зниження рентабельності старої продукції випуск нової продукції досяг точки беззбитковості [14, с. 143].

Також важливим фактором зростання прибутку, що залежить від діяльності підприємства є підвищення якості продукції, її дизайну, технічні удосконалення для підтримання попиту на продукцію та підтримання розміру отримуваних прибутків. Ці прийоми вимагають додаткових витрат, але мають достатньо сильний вплив на розмір прибутку. Поліпшення товару, який користується поширеним попитом може викликати підвищення ціни на нього і відповідно збільшити обсяги отримуваного прибутку.

Від вибору конкретних елементів облікової політики залежить розмір прибутку, що формується на рахунках бухгалтерського обліку, а в деяких випадках і розмір оподаткованого прибутку.

До факторів, що впливають на величину фінансового результату і які задіяні в бухгалтерському обліку, відносяться наступні:

- методи нарахування зносу основних засобів і нематеріальних активів підприємства.;

- оцінка матеріальних ресурсів, що включаються до витрат виробництва (LIFO, FIFO і т.д.);

- групування витрат на виробництво;

- вибір методу визначення виручки від реалізації продукції.

Наступним фактором, який може вплинути на розмір прибутку є прибуток від інших видів діяльності. До збільшення впливу виділеного фактору можуть призвести: вкладання вільних ресурсів в короткострокові цінні папери, відкриття депозитних рахунків, здійснення операцій з іноземною валютою і отримання доходу за рахунок курсових різниць, здача в оренду основних фондів і нематеріальних активів, зменшення штрафних санкцій.

2. неосновні фактори, пов’язані з порушення господарської дисципліни:

• цінові порушення;

• порушення умов праці та вимог до якості продукції, що ведуть до штрафів, економічних санкцій та ін.

Дотримання правил діючого законодавства дає змогу уникнути штрафних санкцій, які виплачуються підприємством.

При здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства всі ці фактори знаходяться в тісному взаємозв'язку й взаємозалежності.

Значимість того чи іншого фактора, що впливає на формування й розподіл прибутку, для різних підприємств не однакова і зумовлена рядом причин, серед яких: галузева приналежність, територіальна приналежність, специфіка діяльності, масштаби діяльності, життєвий цикл підприємства, конкурентні позиції на ринку, структура виробленої продукції, матеріалоємність, енергоємність продукції й інші. Врахувати усі існуючі фактори й запобігти їх негативному впливу чи підсилити позитивний одночасно на підприємстві не представляється можливим. Однак особи, що приймають управлінські рішення, повинні прагнути до одержання максимального економічного ефекту при мінімальному рівні ризику. Ця посилка закладена й при розробці політики управління прибутком підприємства, що є метою даного дослідження. Для створення результативного механізму управління прибутком підприємства необхідна розробка алгоритму обліку й оцінки впливу саме тих факторів, що впливають на прибуток, дію яких потрібно врахувати при формуванні механізму.

Для того, щоб оцінити вплив фактору на прибуток необхідно дотримуватись наступних етапів:

1. Виділення сукупності факторів, які впливають на формування прибутку на підприємстві.

2. Розподіл факторів на позитивні та негативні в залежності від виду їх впливу.

3. Виділення факторів, які є контрольованими та неконтрольованими, тобто таких, які можуть піддаватись регулюванню з боку підприємства чи ні. Це здійснюється для того, щоб вчасно виявляти негативні тенденції, які можуть бути викликані впливом деяких факторів та за допомогою управлінських рішень мінімізувати їхній вплив. Якщо ж фактор впливає позитивно на прибуток підприємства і є контрольованим з його боку, необхідно шукати всі резерви до максимально ефективного використання позитивних тенденцій.

4. Якісна оцінка факторів за ступенем впливу на кінцевий результат діяльності підприємства. Така оцінка проводиться експертним шляхом та лише для контрольованих факторів.

5. Вибір критерію значимості впливу фактора на формування прибутку. Всі фактори ранжуються за обраним критерієм. В якості такого критерію може бути першочерговість фактора чи величина досягнутого економічного ефекту.

6. Виділення факторів, які мають найбільший вплив на прибуток і за допомогою методів факторного аналізу прибутку, економіко-математичних методів здійснюється кількісна оцінка факторів впливу на прибуток.

Після кількісної оцінки значимих за обраним критерієм факторів впливу на прибуток підприємства приймається рішення, спрямоване на посилення позитивних факторів і на зменшення негативного ефекту негативних. Використання в механізмі управління прибутком підприємства наведеного алгоритму дозволить якісно й кількісно оцінити вплив факторів на формування й розподіл прибутку підприємства й обґрунтувати управлінське рішення щодо підвищення обсягу та рівня прибутку.

Проведена класифікація видів прибутку, виявлення й систематизація факторів впливу на прибуток як умов функціонування механізму управління прибутком підприємства, розробка алгоритму оцінки факторів, що впливають на прибуток, дозволяють перейти до розгляду принципових основ механізму політики управління прибутком підприємства.