2. Карибська криза

Карибська криза 1962 — гостра міжнар. криза, що виникла в умовах «Холодної війни» між СРСР та США і була спричинена розмі­щенням рад. стороною ракетно-ядерної зброї на Кубі. У результаті переговорів навесні-влітку 1962 між СРСР та Кубою було досягнуто конфіденційної домовленості про розміщення на острові ракет середньої дальності з ядерни­ми боєголовками, засобів ППО і обслуго­вуючого персоналу. Куба в такий спосіб праг­нула захистити себе від можливої амер. агресії; для СРСР розміщення ракет поблизу від амер. території мало на меті забезпечити стратегіч­ний паритет зі США, які на той час мали кіль­кісну перевагу в ракетно-ядерному потенціалі та бази біля кордонів СРСР, зокрема, на тери­торії Туреччини й Італії. У ході таємної операції «Анадир» на Кубу було перекинуто 42 ракети середньої дальності з ядерними боєголовками та 40 тис. військ, контингенту. 14.10.1962 амер. розвідувальні літаки У-2 зафіксували на Кубі будівництво стартових майданчиків для ракет, а 16.10.1962 фотоматеріали разом із висновками військ, експертів були представлені Прези­дентові США Дж. Кеннеді. Небезпека розгор­тання рад. ракет на Кубі була сприйнята як над­звичайно серйозна, і США вдалися до жорст­ких дій у відповідь. 22.10.1962 було прийнято рішення про встановлення з 24.10.1962 «суво­рого карантину на всі види наступальної зброї, що перевозяться на Кубу», США розгорнули блокаду морську острова; була розпочата підго­товка до можливого вторгнення на Кубу та оголошений підвищений ступінь готовності в збройних силах. Одночасно 22-23.10.1962 через посла СРСР у США А Добриніна відбувся обмін листами між лідерами двох країн. Кен­неді попереджав про рішучість США усунути загрозу безпеці Зах. півкулі навіть силовим шляхом. Прем'єр-міністр СРСР М. Хрущов оха­рактеризував заходи США як агресивні, спря­мовані проти Куби та СРСР, і наголосив на про-типравності встановлення США контролю над судноплавством міжнародним торговельним; водночас наявність рад. ракет на Кубі він запе­речував. 24.10.1962 СРСР заявив рішучий про­тест проти встановлення блокади Куби та проти інших військ, заходів США і попросив негайно скликати Раду Безпеки ООН. Рад. збройні сили було переведено в стан підви­щеної бойової готовності. Вранці того ж дня два рад. судна під прикриттям підводного човна наблизилися до лінії блокади за 500 миль від Куби. їм назустріч вийшла група амер. кораблів на чолі з авіаносцем «Ессекс». Щоб запобігти прямому зіткненню, рад. керівництво віддало наказ суднам зупинитися на лінії блокади. Хрущов запропонував Кеннеді термі­нову зустріч, але той погоджувався зустрітися лише після усунення з Куби рад. ракет. 26.10.1962 Кеннеді віддав наказ про підготовку до вторгнення на Кубу. Того ж дня увечері Хрущов надіслав Кеннеді нового листа, в якому закликав Президента США проявити стриманість, щоб відвернути небезпеку ядерної війни між двома д-вами. Хрущов більше не заперечував наявність на Ку­бі рад. ракет і зазначав, що блокада позбавлена сенсу, оскільки вся ядерна зброя вже достав­лена на о. Кубу; він наголосив, що ракети зна­ходяться під контролем рад. офіцерів і не бу­дуть використані для нападу на США. Хрущов пропонував Кеннеді зняти блокаду і дати зобо­в'язання не вторгатися на Кубу; в такому разі СРСР забере з Куби ракетну зброю. Наступ­ного дня, ще не отримавши відповідь, Хрущов направив нове послання до Кеннеді, в якому вимагав, щоб американці забрали свої ракети з Туреччини. У відповідь Кеннеді заявив про готовність США зняти блокаду і дати гарантії ненападу на Кубу, якщо СРСР забере з острова наступальну зброю. Публічне обговорення «ту­рецького питання» не влаштовувало Кеннеді, оскільки формально бази в Туреччині були базами НАТО; водночас конфіденційно він дав зрозуміти, що не бачить нездоланних перешкод для вирішенні цього питання. 28.10.1962 СРСР прийняв амер. пропозиції.

7.01.1963 представники СРСР та США напра­вили Генеральному секретарю ООН спільний лист, в якому у зв'язку з врегулюванням кризи запропонували зняти це питання з порядку ден­ного Ради Безпеки. К. к. була вирішена політ, шляхом, завдяки активному та оперативному діалогу між сторонами, які розуміли катастро­фічність переростання конфронтації у відкри­тий збройний конфлікт. Невдовзі після розв'я­зання К. к. СРСР та США здійснили ряд кроків для зниження міжнар. напруги, були підписані перші рад.-амер. угоди у сфері забезпечення стратегічної стабільності (див. Договір про забо­рону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі та під водою 1963), угода про створення т. зв. «гарячої лінії» зв'язку між МОСКВОЮ та ВаШИНГТОНОМ.