
- •Громадянська війна в Іспанії, зміст, політики „невтручання”.
- •Бандугська конференція
- •Близькосхідне врегулювання в 90-ті рр. Хх ст.
- •3. Близькосхідне врегулювання в 90-ті рр.
- •2. Криза розрядки. Друга холодна війна.
- •2. Деколонізація африканського континенту. Створення та діяльність оає.
- •3. Еволюція Європейської політики України
- •12. Агресія Іраку проти Кувейту. Війна в затоці.
- •Ліга Націй та її діяльність.
- •Тайванська проблема в мв.
- •Миротворча діяльність оон в 90-ті хх ст. – на поч. Ххі.
- •3.Миротворча діяльність оон в 90-ті хх ст. – на поч. Ххі.
- •Політика „умиротворення агресора”. Мюнхенська угода.
- •Нарада з безпеки і співробітництва в Європі.
- •Концептуальні засади і головні напрямки зп незалежної України.
- •16. Політика умиротворення агресора. Мюнхенська угода.
- •3. Концептуальні засади та основні напрямки зп незалежної України.
- •Аншлюс Австрії, його міжнародні наслідки.
- •Створення держави Ізраїль. Перша арабо-ізраїльська війна.
- •Косовська проблема в мв.
- •2. Створення Ізраїлю. Перша арабо-ізраїльська війна.
- •Зп українських національних урядів у 1917-1921 рр.
- •Розвиток політичних відносин між африканськими державами у 60-70-і рр.
- •Еволюція взаємин Україна-нато.
- •1. Зп українських національних урядів 1917 – 1921 рр.
- •3.Еволюція взаємин Україна-нато.
- •Вісь „Берлін-Рим-Токіо”: зміст, мета, етапи формування.
- •Еволюція зп кнр у 60-90 рр.
- •Україна в регіональних організаціях
- •1. Вісь Берлін-Рим-Токіо. Зміст, мета, етапи формування.
- •2. Еволюція зп кнр у 1960-2000 роки.
- •27.Україна в регіональних організаціях
- •20. Створення Ялтинсько-Потсдамської системи. Її витоки та базові засади.
- •Зміст і мета системи колективної безпеки в Європі у 1933-1935рр
- •„Нова східна політика ” фрн.
- •Об’єднання Німеччини та його наслідки.
- •31. Зміст і мета системи колективної безпеки в Європі у 1933-35 роках.
- •2. Близькосхідне врегулювання в 80-ті рр
- •2. Інтеграційні процеси в Південно-Східній Азії. Створення асеан та її діяльність.
- •3. Проблема реформування оон.
- •2. Радянсько-китайські відносини
- •2. Завершення холодної війни та блокового протистояння.
- •3. Проблема розширення єс
- •Копенгагенські критерії
- •Політичні критерії
- •Економічні критерії
- •Питання про відкриття „другого фронту” в Європі в 1941-1944 рр.
- •Китайсько-індійський збройний конфлікт 1962 р. Та його вплив на мв у Південній Азії.
- •Проблема боротьби з міжнародним тероризмом в сучасному світі.
- •3. Проблема боротьби з міжнародним тероризмом на сучасному етапі.
- •3. Берлінські кризи 1948-49 та 1958-61 років.
- •3. Відносини між Україною та Росією. Стан і перспективи
- •Версальсько-вашингтонська система мирних договорів.
- •Договір про звичайні збройні сили в Європі.
- •2. Німецьке питання після іі с.В.
- •3. Створення та еволюція єс.
- •Тегеранська конференція та її рішення.
- •Становлення пост-біполярної системи мв.
- •1. Тегеранська конференція та її рішення.
- •2. Сталінізація країн Центральної та Східної Європи
- •3. Особливості постбіполярної системи мв.
- •3.Еволюція доктринних засад зп срср.
- •2. Інтеграційні процеси в Західній Європі у 1970-1980-тих рр.
- •3. Еволюція зовнішньої політики рф
- •2. Інтеграційні процеси та регіональна безпека в Латинській Америці в 1980-2000і рр.
- •3.Криза та розпад ялтинсько-потсдам.Системи мв.
- •3. Війна сша та їхніх союзників в 2003 році проти Іраку.
- •Арабо-ізраїльське протистояння у 60-70-і рр
- •3. Афганська проблема в мв
- •Політика сша в Європі по завершенні Другої св.Війни. „План Маршала”.
- •Загальноєвропейський процес у 80-ті рр.
- •1.Політика сша в Європі по завершенні Другої св.Війни. „План Маршала”.
- •2. Загальноєвропейський процес у 1980-тих роках
- •1. Війна сша у в`єтнамі
- •2. Карибська криза
- •3. Розширення нато на Схід
- •1. Становлення блокового протистояння в Європі після іі св.
- •3. Особливості сучасних мв, тенденції.
- •2. Конголезька криза і оон.
- •3. Корейська проблема в мв
2. Інтеграційні процеси в Південно-Східній Азії. Створення асеан та її діяльність.
Політичні зміни, що відбулися в ПСА в 1й половині 60-х років, позначилися на подальшому розвитку міжнародних відносин у регіоні і в Азії в цілому. В Брунеї на виборах 1962 р. в законодавчу раду перемогла Народна партія Брунею, проте розпочате під її керівництвом збройне повстання було придушене, а сама партія поставлена поза законом. У 1963 р. шляхом об'єднання Малайської Федерації з Сінгапуром, Сараваком та Сабахом утворилася Федерація Малайзія. В 1965 р. Сінгапур вийшов зі складу цієї федерації й був проголошений самостійною державою. У внутрішній і зовнішній політиці Індонезії відбувся різкий поворот управо внаслідок установлення в країні політичного режиму «нового порядку», вирішальна роль у якому належала індонезійській армії. Політику придушення демократичних свобод здійснювало військове керівництво Таїланду, що прийшло до влади в 1957 р.
Таким чином, на 2у половину 60-х років у ПСА сформувалася група країн з однотипною західною орієнтацією, але неоднотипним державним устроєм. Правлячі кола цих країн розуміли, що вирішення економічних і політичних проблем, життєво важливих для їхнього розвитку, нерозривно пов'язане зі зміцненням миру й принципів добросусідства та співробітництва в ПСА, з досягненням прогресу в справі роззброєння.
Слід підкреслити, що всі фактори внутрішнього розвитку, що впливали на зміст загальнополітичного клімату в ПСА, діяли на тлі посилення прагнення західних держав до закріплення залежності колоній. Разом з тим наприкінці 60-х років акценти в розподілі «сил тиску» в регіоні дещо змістилися. У зв'язку з ослабленням позицій ВБ в Азії й нездатністю США придушити силою національно-визвольний рух в Індокитаї відбувалися поступове посилення економічної ролі Японії й підвищення впливу КНР у регіоні.
Передумови створення в ПСА субрегіональної організації склалися в 2й половині 60-х років. Прагнення країн регіону до встановлення взаємних різносторонніх зв'язків становило вияв універсальної й об'єктивної тенденції до регіональної інтеграції. Не випадково тоді в «третьому світі» поширилася концепція «колективної опори на власні сили», яка ідеологічно обґрунтовувала необхідність економічного, політичного й культурного зближення цих країн, зміцнення їхнього взаємного співробітництва.
Перші спроби налагодження в ПСА регіонального співробітництва були здійснені ще на початку 60-х років. І хоча створені в той період перші субрегіональні організації — Асоціація Південно-Східної Азії і МАФІЛІНДО — виявилися недовговічними у зв'язку з відсутністю необхідних для їхньої діяльності передумов, проте вони заклали підвалини, на яких згодом, уже в сприятливіших умовах, постала Асоціація держав Південно - Східної Азії (АСЕАН). АСЕАН утворена на конференції міністрів закорд. справ Індонезії, Малайзії, Сінгапуру, Таїланду та Філіппін, що відбувалась 7-8.08.1967 в Бангкоку (Таїланд). У підписаних 1976 на о. Балі Договорі про дружбу та співробітництво в Півд.-Схід. Азії та Декларації згоди АСЕАН проголошувались завдання орг-ції: поглиблювати політ., екон., соц., культ, співробітництво; розвивати торгівлю між країнами АСЕАН та з іншими країнами; сприяти встановленню миру й стабільності в Півд.-Схід. Азії. Співпраця в рамках АСЕАН побудована на принципах невтручання у справи один одного та вирішенні проблем, що являють взаємний інтерес, шляхом консенсусу. Керівний орган АСЕАН — щорічні Наради міністрів закорд. справ (сесії АСЕАН), які проводяться почергово у столицях країн-членів. Між сесіями діє Постійний комітет, головою якого є мін. зак. справ тієї країни, у якій провадитимуть чергову сесію. Із 1976 періодично проводяться наради голів д-ав та урядів країн-членів, організовуються зустрічі на міністерському рівні.
Співробітництво членів АСЕАН відбувалось у вирішенні проблем безпеки й забезпечення миру в Півд.-Схід. Азії. У листопаді 1971 Нарада міністрів закорд. справ АСЕАН у Куала-Лам-пурі прийняла декларацію про створення в Півд.-Схід. Азії «зони миру, свободи і нейтралітету» (ЗОПФАН). У 1984 країни АСЕАН оголосили про свій намір створити в Півд.-Схід. Азії без'ядерну зону. На 3-й нараді глав д-ав та урядів країн-членів АСЕАН у Манілі (у грудні 1987) прийнято рішення розвивати співробітництво не лише всередині АСЕАН, але й з іншими країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР). Зростанню ролі АСЕАН у системі міжнар. відносин в АТР сприяло запровадження в рамках щорічних конференцій міністрів закорд. справ механізму регулярних політ, консультацій між членами АСЕАН з одного боку та США, Японією, Канадою, Австралією, Новою Зеландією, Республікою Корея й об'єднаною делегацією ЄС — з іншого. У липні 1993 на 26-й конференції міністрів закорд. справ країн АСЕАН у Сінгапурі було прийняте рішення про створення Регіонального форуму АСЕАН (АРФ) для проведення багатосторонніх консультацій із проблем безпеки в АТР. Окрім традиційних учасників розширених конференцій міністрів закорд. справ АСЕАН, на Регіональний форум було запрошено Китай, Росію та В'єтнам. Перше засідання Форуму, на якому представлені 18 країн, відбулось у 1994 в Бангкоку. Згодом до АРФ приєдналися Індія, Республіка Корея, КНДР, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Монголія, Папуа-Нова Гвінея.
Сфера екон. співробітництва охоплює: торгівлю й інвестиції; промисловість; продовольчі товари; с. г-во та лісництво; фінанси й банківські послуги; транспорт і комунікації; мінеральні ресурси й електроенергію; приватний сектор. АСЕАН приєдналася до Системи заг. діючого преференційного тарифу для вільної торг, зони АСЕАН (1992), яка прагнула знизити тарифні ставки до 0-5% до 2000 і цілком зняти тарифи до 2003. Усі пром. товари, у т. ч. засоби вир-ва, перероблені та неперероблені с.-г. продукти, входять у Систему заг. діючого преференційного тарифу. АСЕАН також домагається створення сприятливих умов для торгівлі за допомогою зняття нетарифних обмежень, узгодження тарифної номенклатури, митних процедур і визначення вартості. До інших сфер діяльності АСЕАН входять співробітництво в науці й технологіях, захист навколишнього середовища, культура й інформ. забезпечення, соц. розвиток, контроль над наркотиками. На сучас. етапі члени АСЕАН ще не прийшли до створення зони вільної торгівлі, але вони вже співпрацюють по різних напрямах у галузі зниження тарифів. Заслуга АСЕАН — утворення Корпорації розвитку бас. р. Меконг (1995) із метою забезпечення допомоги країнам басейну, зокрема Камбоджі, Лаосу, М'янмі. Сфера співробітництва охоплює: інфраструктуру, торгівлю та залучення інвестицій, с. г-во, лісове госп-во, мінеральні ресурси, промисловість, туризм, трудові ресурси, науку й технології. Створені експертні робочі групи — на вибір напрямку фінанс. розвитку, техн. сприянню, проведенню аналізу екон. ефективності, статутному капіталу й боргам, група по залізниці (у процесі розгляду) між Сінгапуром і Кунмінгом у Китаї.