Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МАКаРОны.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
477.18 Кб
Скачать
  1. Економічні ефекти, що визначають спадний характер кривої сукупного попиту.

1. Ефект процентної ставки (зростання цін збільшує попит на гроші, що веде до зростання процентної ставки, яке викликає збільшення заощаджень, зниження споживання, що веде до зниження сукупного попиту)

2. Ефект багатства (зростання цін знижує реальну вартість фінансових активів, рівень життя населення падає, знижується споживання, а відповідно і сукупний попит)

3. Ефект імпортних закупок (зростання цін збільшує імпорт та зменшує експорт, що веде до зниження споживання і сукупного попиту відповідно.

  1. Фактори сукупного попиту. Рівень цін, нецінові фактори.

Вплив рівня цін:

1. Ефект процентної ставки (зростання цін збільшує попит на гроші, що веде до зростання процентної ставки, яке викликає збільшення заощаджень, зниження споживання, що веде до зниження сукупного попиту)

2. Ефект багатства (зростання цін знижує реальну вартість фінансових активів, рівень життя населення падає, знижується споживання, а відповідно і сукупний попит)

3. Ефект імпортних закупок (зростання цін збільшує імпорт та зменшує експорт, що веде до зниження споживання і сукупного попиту відповідно.

Нецінові фактори, що визначають сукупний попит:

1. Зміни у споживчих витратах (на які впливають рівень добробуту споживачів, їх заборгованість, економічні очікування та рівень податків)

2. Зміни в інвестиційних витратах (на які впливають процентна ставка, очікувані прибутки з інвестицій, технологія, зміни у виробничих потужностях).

3. Зміни в державних видатках

4. Зміни чистого експорту (на який впливає національний доход в іноземних країнах, валютні курси).

  1. Споживання, заощадження та інвестиції та фактори, що їх визначають (за неокласичним трактуванням).

Споживання (С) – видатки д/г, спрямовані на задоволення власних потреб.

Структура споживання:

1) Са – автономне споживання, яке не залежить від доходів домогосподарств (залежить лише від накопиченого в д/г майна)

2) Споживання, що залежить від доходу.

Функція споживання: С=Са + (Унд - аr), де r – ставка позичкового відсотку, а – коефіцієнт еластичності заощаджень до ставки позичкового відсотку.

Заощадження визначають:

1. Дохід д/г;

2. Рівень цін;

3. Величина споживацьких боргів;

4. Економічні очікування.

Заощадження (S) – частина коштів, яка залишається у д/г після здійснення витрат на споживання.

Функція заощаджень в неокласичній теорії: S = ar – Ca.

Інвестиції (І)потік коштів, що призводить до збільшення матеріальних капітальних товарів, таких як основні засоби та оборотні кошти.

Виділяють типи інвестицій:

1) виробничі інвестиції;

2) інвестиції в товарно-матеріальні запаси;

3) інвестиції в житлове будівництво.

Рівновага на ринку інвестицій досягається завдяки гнучкості позичкового відсотку r:

  1. Державні закупівлі.

Державні закупівлі є одним з інструментів фіскальної політики держави.

Державні закупівлі – закупка державою готової продукції за встановленою ціною у певному обсязі у національних або іноземних виробників, коштами державного бюджету.

Державні закупівлі грають помітну роль в економічній політиці держави. Вони виконують ряд важливих функцій:

1. Встановлення рівноваги на товарному ринку – державні закупівлі запобігають утворенню кризи недовиробництва, або інфляційному розриву МА, за кейнсіанським трактуванням.

2. Соціально-економічна функція – полягає в створенні умов для найбідніших споживачів щодо придбання товарів найширшого вжитку та життєво необхідних за прийнятними цінами.

3. Протекціоністська – державні закупівлі у вітчизняних виробників стимулюють національне виробництво.