
- •Об’єкт і предмет макроекономіки. Макроекономічні цілі і засоби їх досягнення.
- •Функції макроекономіки.
- •Макроекономіка і економічна політика.
- •Функціональний метод в макроекономіці.
- •Моделювання в макроекономіці: поняття моделі та їх види.
- •Економіко-математичне моделювання: види змінних та засоби їх вимірювання.
- •Графічні моделі та їх роль у прийнятті рішень.
- •Економічний кругообіг. Схеми кругообігу в закритій, відкритій економіці без державних дій та за участю держави.
- •Аналіз економічного кругообігу в закритій економіці: діаграма грошових потоків, система рахунків, матриця кругообігу, система рівнянь для розрахунку макроекономічних показників.
- •Умови рівноваги в моделі економічного кругообігу. Модель «ін’єкція-вилучення».
- •Валовий національний продукт та його форми.
- •Номінальний і реальний валовий національний продукт. Дефлятор внп.
- •Міжгалузеві баланси та система національних рахунків. Принципи побудови снр за стандартами оон 1993р. Етапи її вдосконалення.
- •Проблеми втілення системи національних рахунків в Україні.
- •Неокласичне трактування макроекономічної рівноваги в умовах досконалої конкуренції.
- •Принципи та інструменти неокласичної макроекономічної теорії.
- •Рівновага на ринку ресурсів (праці) та формування рівноважної ставки заробітної плати.
- •Рівновага на ринку грошей в неокласичній теорії.
- •Рівновага на ринку позичкових коштів та формування рівноважної ставки відсотку.
- •Рівновага на ринку товарів і послуг.
- •Сукупний попит та фактори, що його визначають. Кількісне рівняння обміну.
- •Економічні ефекти, що визначають спадний характер кривої сукупного попиту.
- •Фактори сукупного попиту. Рівень цін, нецінові фактори.
- •Споживання, заощадження та інвестиції та фактори, що їх визначають (за неокласичним трактуванням).
- •Державні закупівлі.
- •Сукупна пропозиція, фактори, що її визначають.
- •Крива сукупної пропозиції в довгостроковому та короткостроковому періодах.
- •Рівновага на національному ринку. Модель загальної рівноваги «сукупний попит – сукупна пропозиція».
- •Використання моделі ad-as для обґрунтування стабілізаційної політики держави.
- •Порівняльна характеристика неокласичної та кейнсіанської моделей макроекономіки
- •Принципи кейнсіанського моделювання економіки.
- •Фактори, що визначають динаміку споживання, заощаджень та інвестицій.
- •Кейнсіанська модель «витрати-випуск» (кейнсіанський хрест).
- •Фактичні та планові видатки, їх структура. Графічна модель планових видатків.
- •Механізм досягнення рівноваги на товарному ринку в кейнсіанській теорії.
- •Рівноважна модель «ін’єкції-вилучення» та її використання для обґрунтування фіскальної політики держави.
- •Мультиплікатор автономних видатків
- •Коливання рівноважного рівня випуску навколо економічного потенціалу.
- •Рецесійний та інфляційний розриви в макроекономіці
- •41. Взаємозв’язок моделей «сукупний попит – сукупна пропозиція» та «кейнсіанського хреста».
- •42. Бюджетно-податкова (фіскальна) політика, її засоби.
- •43. Дискреційна і недискреційна фіскальна політика.
- •44. Бюджетний дефіцит і профіцит. Засоби фінансування бюджетного дефіциту.
- •45. Проблеми зростання податкових надходжень в державний бюджет.
- •46. Неокласична і кейнсіанська теорії попиту на гроші.
- •47. Реальний попит на гроші. Фактори попиту на гроші.
- •48. Пропозиція грошей та фактори, що її визначають.
- •49. Пропозиція грошей. Грошовий агрегат: м1, м2, м3. Грошовий мультиплікатор.
- •50. Рівновага на грошовому ринку та механізм її підтримки. Формування ставки відсотку. Ефект Фішера.
- •51. Кредитно – грошова (монетарна) політика, мета, види та засоби.
- •52. Модель „is” як модель рівноваги на товарному ринку. Її графічна побудова та алгебраїчне доведення.
- •53. Модель „lm” як модель рівноваги на грошовому ринку, її графічна побудова. Алгебраїчне доведення функції „lm”.
- •54. Модель подвійної рівноваги „is - lm”.
- •55. Взаємодія фіскальної та монетарної політики. Кейнсіанський передаточний механізм.
- •56. Відносна ефективність фіскальної та монетарної політики при жорстких цінах. Ефект витіснення.
- •57. Графічна модель переходу від моделі „is - lm” до моделі „сукупний попит – сукупна пропозиція”.
- •58.Використання моделі „is - lm” в економічній політиці.
- •59. Вибір моделей макроекономічної політики в Україні.
- •60. Економічні цикли: сутність, структура, види та причини.
- •61. Динаміка макроекономічних показників на фазах економічного циклу.
- •62. Економічний занепад та форми його прояву.
- •63. Безробіття: суть, структура, вимірювання та соціально – економічні наслідки.
- •64. Закон Оукена.
- •65. Державне регулювання рівня безробіття.
- •66. Політика зайнятості в Україні.
- •67. Інфляція: сутність, причини та вимірювання.
- •68. Види інфляції.
- •69. Шляхи подолання інфляції.
- •70. Антиінфляційна політика держави.
- •71. Взаємозв’язок безробіття та інфляції. Крива Філіпса.
- •72. Стагфляція та її трактування в сучасній неокласичній макроекономіці.
- •73. Шляхи подолання інфляції.
- •74. Зміст та чинники економічного зростання.
- •75. Екстенсивне та інтенсивне економічне зростання.
Економічні ефекти, що визначають спадний характер кривої сукупного попиту.
1. Ефект процентної ставки (зростання цін збільшує попит на гроші, що веде до зростання процентної ставки, яке викликає збільшення заощаджень, зниження споживання, що веде до зниження сукупного попиту)
2. Ефект багатства (зростання цін знижує реальну вартість фінансових активів, рівень життя населення падає, знижується споживання, а відповідно і сукупний попит)
3. Ефект імпортних закупок (зростання цін збільшує імпорт та зменшує експорт, що веде до зниження споживання і сукупного попиту відповідно.
Фактори сукупного попиту. Рівень цін, нецінові фактори.
Вплив рівня цін:
1. Ефект процентної ставки (зростання цін збільшує попит на гроші, що веде до зростання процентної ставки, яке викликає збільшення заощаджень, зниження споживання, що веде до зниження сукупного попиту)
2. Ефект багатства (зростання цін знижує реальну вартість фінансових активів, рівень життя населення падає, знижується споживання, а відповідно і сукупний попит)
3. Ефект імпортних закупок (зростання цін збільшує імпорт та зменшує експорт, що веде до зниження споживання і сукупного попиту відповідно.
Нецінові фактори, що визначають сукупний попит:
1. Зміни у споживчих витратах (на які впливають рівень добробуту споживачів, їх заборгованість, економічні очікування та рівень податків)
2. Зміни в інвестиційних витратах (на які впливають процентна ставка, очікувані прибутки з інвестицій, технологія, зміни у виробничих потужностях).
3. Зміни в державних видатках
4. Зміни чистого експорту (на який впливає національний доход в іноземних країнах, валютні курси).
Споживання, заощадження та інвестиції та фактори, що їх визначають (за неокласичним трактуванням).
Споживання (С) – видатки д/г, спрямовані на задоволення власних потреб.
Структура споживання:
1) Са – автономне споживання, яке не залежить від доходів домогосподарств (залежить лише від накопиченого в д/г майна)
2) Споживання, що залежить від доходу.
Функція споживання: С=Са + (Унд - аr), де r – ставка позичкового відсотку, а – коефіцієнт еластичності заощаджень до ставки позичкового відсотку.
Заощадження визначають:
1. Дохід д/г;
2. Рівень цін;
3. Величина споживацьких боргів;
4. Економічні очікування.
Заощадження (S) – частина коштів, яка залишається у д/г після здійснення витрат на споживання.
Функція заощаджень в неокласичній теорії: S = ar – Ca.
Інвестиції (І) – потік коштів, що призводить до збільшення матеріальних капітальних товарів, таких як основні засоби та оборотні кошти.
Виділяють типи інвестицій:
1) виробничі інвестиції;
2) інвестиції в товарно-матеріальні запаси;
3) інвестиції в житлове будівництво.
Рівновага на ринку інвестицій досягається завдяки гнучкості позичкового відсотку r:
Державні закупівлі.
Державні закупівлі є одним з інструментів фіскальної політики держави.
Державні закупівлі – закупка державою готової продукції за встановленою ціною у певному обсязі у національних або іноземних виробників, коштами державного бюджету.
Державні закупівлі грають помітну роль в економічній політиці держави. Вони виконують ряд важливих функцій:
1. Встановлення рівноваги на товарному ринку – державні закупівлі запобігають утворенню кризи недовиробництва, або інфляційному розриву МА, за кейнсіанським трактуванням.
2. Соціально-економічна функція – полягає в створенні умов для найбідніших споживачів щодо придбання товарів найширшого вжитку та життєво необхідних за прийнятними цінами.
3. Протекціоністська – державні закупівлі у вітчизняних виробників стимулюють національне виробництво.