62. Економічний занепад та форми його прояву.

Економічний занепад – довготривалий, стійкий спад рівня економіки, тобто процес найменш ефективного використання виробничих, трудових, інноваційних та фінансових факторів у довгостроковому періоді, що характеризується порушенням стану рівноваги в короткостроковому проміжку та із поступальним спаданням валового національного продукту.

Економічний занепад проявляється у всіх сферах економічного життя країни, що автоматично відображається у соціальній сфері суспільства. Серед основних форм прояву економічного занепаду доцільно виділити наступні:

- зниження загального економічного рівня розвитку

- низькі темпи розвитку промисловості

- спадання загального обсягу виробництва

- мала ефективність використання виробничих, фінансових, трудових та інших факторів.

63. Безробіття: суть, структура, вимірювання та соціально – економічні наслідки.

Безробіття – це вивільнення частини робочої сили з усіх сфер економіки, де вона стає зайвою в даний момент з точки зору нарощування норми прибутку і підвищення ефективності виробництва. Безробітні – це особи, які знаходяться у працездатному віці, є здоровими, активно шукають роботу і не можуть її знайти. Якщо безробітний реєструється на біржі праці або у центрі зайнятості (бюро працевлаштування), то він стає офіційно зареєстрованим безробітним і має право на виплати з безробіття.

Робоча сила – це сукупність зайнятих і безробітних, тобто населення у працездатному віці (від 16 до 60 років – чоловіки, до 55 років – жінки).

Види безробіття:

1) фрикційне безробіття – це тимчасова втрата роботи на добровільній основі, яка характерна для висококваліфікованих працівників, що шукають і очікують роботу (відповідно до кваліфікації) з метою покращення умов праці та зростання її оплати;

2) структурне безробіття – пов’язане з технологічними зсувами у виробництві, які змінюють структуру попиту на робочу силу, коли старі професії і галузі виробництва замінюються новими.

3) циклічне безробіття – являє собою відхилення фактичного рівня безробіття від природного, є характерним для фаз економічного спаду і стагнації.

Рівень безробіття (U) визначається за формулою:

кількість безробітних

U = ────────────── * 100%.

робоча сила

Природний рівень безробіття (U*) – це рівень, який передбачає використання робочої сили повною мірою притаманний будь-якій фазі циклу, в тому числі і фазі економічного зростання. Природний рівень безробіття (U*) визначається за формулою: U* = Uфр + Uстр ,

де Uфр – рівень фрикційного безробіття, %;

Uстр – рівень структурного безробіття, %.

Фактичний рівень безробіття визначається за формулою:

U = Uфр + Uстр + Uцикл ,

де Uфр – рівень фрикційного безробіття, %;

Uстр – рівень структурного безробіття, %;

Uцикл – рівень циклічного безробіття, %.

Циклічним безробіттям називають перевищення фактичного рівня безробіття над природним. Його величина знаходиться з виразу:

Uцикл = U - U*, де U > U*.

Співвідношення між зміною циклічного безробіття і обсягом виробництва ВНП визначається за допомогою закону Оукена.

Економічні розрахунки згідно із законом Оукена здійснюються за формулою:

Y – Y*

────── = - β * (U – U*),

Y*

де Y – фактичний обсяг виробництва ВНП;

Y* - потенційний обсяг виробництва ВНП;

β – емпіричний коефіцієнт еластичності (чутливості) зміни ВНП до динаміки циклічного безробіття;

U – фактичний рівень безробіття, частки одиниці;

U*– природний рівень безробіття, частки одиниці.