87.Строки звернення до адміністративноо суду.

Строк звернення до адміністративного суду(статті  99, 100  КАС України)

   Відповідно до статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.    Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.    Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та  іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.    У  Постанові Пленуму Вищого адміністративного  суду України № 2 від 06.03.2008 р. (далі Постанова Пленуму) зазначено, що  при розгляді спорів з приводу прийняття  громадян  на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України.    Так,  відповідно до ст. 43. Закону України  «Про Дисциплінарний статут митної служби України», у  разі  якщо  посадова  особа  митної служби не згідна з рішенням про застосування до неї дисциплінарного стягнення, вона має  право оскаржити його в письмовій формі до керівника вищого рівня протягом одного місяця від дня ознайомлення з відповідним наказом та/або до суду в установлений законом строк.    Пунктом  88  Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» передбачено військовослужбовець,   який   вважає,   що   не    вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.    Як вбачається, зазначені норми Законів є  відсильними. В таких випадках слід застосовувати положення Кодексу законів про працю України.    Так, відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою  про  вирішення  трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або  повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про  звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Статтею 150 КЗпП  передбачено, що дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).  У вказаній главі міститься стаття 233 , яку вже викладено вище.    Стаття 21 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» передбачає, що дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.    Виходячи з вимог КАС та рекомендацій викладених в Постанові Пленуму, слід звернути увагу на наступне.   - Відповідно до  статті 21  Закону України «Про прокуратуру», на акт, що суперечить закону, прокурором, його заступником приноситься протест до органу, який його видав, або до вищестоящого органу.    У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.   У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

   Слід нагадати, що в такому випадку,  прокурор у адміністративній справі може бути позивачем і не повинен визначати орган чи особу, в інтересах якої він звертається до суду з позовною заявою.

 - Статтею  393 Митного Кодексу України встановлено, що скарга на постанову митного органу подається протягом  десяти днів з дати вручення заінтересованій особі копії постанови у справі або повідомлення про прийняте рішення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою заінтересованої особи може бути поновлений відповідно регіональною митницею, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи або судом.

  - Відповідно до п.п. 5.2.5  п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків    перед бюджетами та державними цільовими фондами», з  урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. 

  - Статтею 106 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, передбачено, що  у разі    якщо    страхувальник,    який    одержав    вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не  оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. 

   Щодо строків звернення до адміністративного суду податкових органів, то слід вказати про  наступне.

При звернені з вимогою, наприклад, про стягнення активів в рахунок погашення  податкового боргу  податкові  органи надають пояснення стосовно застосування  річного  строку звернення  до суду, яким обґрунтовують, що до суб’єктів владних повноважень не застосовуються норми ст. 99 КАС України, оскільки податковий орган звертається із адміністративним позовом на виконання повноважень при здійснені ними владних управлінських функцій на підставі законодавства.    Крім того, законом № 2181-ІІІ передбачено, що  податкове зобов’язання має бути стягнуто протягом наступних 1095 календарних днів від дня його узгодження. А тому, не пропущено спеціальний строк звернення до адміністративного суду, встановлений вказаним Законом.

    Однак, таке заперечення судом не  може бути взято до уваги та спростовуються наступним.    Податковий орган посилається на те, що відповідно до  п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України позивачем є особа,  на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду, а тому  положення частини 2 статті 99 КАС України  не розповсюджуються  на звернення суб’єктів владних повноважень, оскільки дані органи звертаються із адміністративним позовом на виконання повноважень наділених нормативно-правовими актами, але ніяким чином не за захистом прав, свобод та інтересів.

   Однак, відповідно до ст. 50 КАС України  позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.    Отже наведене, спростовує те, що річний строк звернення до адміністративного суду  встановлюється   тільки при звернені «за захистом прав, свобод та інтересів фізичної особи».    Крім того, посилання на те, що податковий орган звертається до адміністративного суду в межах строків встановлених законом № 2181-ІІІ, а саме, в межах   1095 календарних днів  також не відповідає дійсності, оскільки, вказаним законом, зокрема,  пунктом  15.1 статті 15 передбачено строк давності, в межах якого податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим  Законом та не передбачає  строк звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу.

   Отже, підсумовуючи викладене, при розгляді справ,   слід враховувати наступне.

   Позовні заяви повинні прийматися до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. 

   У разі  відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому такий висновок суду повинен міститися в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи. Окремо ухвала про поновлення строку звернення до адміністративного суду або про відмову в такому поновлені не виноситься.

Наслідки пропущення строку звернення до суду, що передбачені статтею 100 КАС України, є однаковими як щодо загального, так і щодо спеціальних строків.