7.Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, функції. Поняття та склад конституційного правопорушення (делікту).

Конституційна відповідальність настає для суб'єктів, зазначених в конституції і законах, і полягає в застосуванні різних санкцій: заборона займати певні посади, позбавлення державних нагород і почесних звань, відсторонення від посади, визнання нормативно-правового акта неконституційним. Конституційна відповідальність - самостійний вид юридичної відповідальності, який характеризується наявністю загальних ознак, характерних для будь-якого виду юр відповідальності, а також особливостями, які дозволяють виділити її як самостійний вид конституц-правового явища. Особливості –

1. Підстава її застосування, як за діяння, так і за його відсутності.

2. Коло суб'єктів на які вона поширюється.

3. Своєрідні і особливі санкції.

4. Політичний характер, обумовлює специфіку її відносин,

5 особливий склад конституційного делікту.

6. Відсутність єдиної процедурно-процесуальний форми її реалізації.

Підставою конституц-правової відповідальності - здійснення суб'єктом конституційного делікту, визнаного законом протиправними тягне за собою застосування заходів конституц відповідь. Склад конституц правопорушення - суб'єкт, суб сторона, об'єкт, об'єктивна сторона. Суб'єкти - держава, держ органи, посадові особи, депутати представницьких органів влади та м/с, громадяни. Види суб - індивідуальні, колективні. Мало вчених вважають, що народ суб конституц відповідь, народ не володіє деликтоспособностью, а держава - так. Субъекты по КУ – ПУ, ВРУ, КМУ, ВРАРК, т д. Об'єкт делікту - суспільні відносини, які регулюються та охороняються конституц правом і за значенням є основоположними базовими відносинами у всіх сферах життя госуд і суспільства. Основну частину в них складають властноотношенія. Суб сторона - вина, форма вини не завжди має кваліфікацію. Об'єктів сторона - протиправне поведінку суб'єкта, що виражається в порушенні або невиконанні продиктованої конституцією правових норм.

Основна функція конст відповідь - не репресивно-каральна, а компенсаційно-відновлювальна позитивної діяльності суб'єкта. Підстава притягнення до конституц відповідь не тільки конституц правопорушення, а й порушення передбачені іншою галуззю права і законодавства (вчинення злочин ПУ-порушення присяги імпічмент і крим. відповід.). Основание првлечениик к конституц ответ- вступление в зак силу обвинительного приговора. Конституц відповідальність може наступати як за делікт, так і за його відсутності, якщо поведінка суб суперечить принципам і цілям конституц законодавства. Передумова конституц відповідь - факт придбання особливого статусу суб'єктом - владних повноважень. Підстава притягнення до відпові. -Не правильний вибір політичного курсу - відставка уряду, не досягнення позитивного результату. Порушення депутатом норм депут етики, т д.

Особливістю конституційної відповідальності є й те, що вона буває двох видів: - ретроспективною, тобто відповідальністю за минуле; - позитивною: це відповідальна поведінка, відповідальне ставлення особи (органу) до своїх обов'язків, належне виконання своїх обов'язків, підзвітність, юридична компетентність. У сфері конституційних відносин домінує саме позитивна відповідальність, а ретроспективна грає роль допоміжної, хоча далеко не другорядної відповідальності. Підставами відповідальності, за конституційним правом, є нормативні та фактичні умови. Нормативна основа передбачає лише можливість юридичної відповідальності, а реальною вона стає за наявності юридичних фактів.

Підставами позитивної відповідальності є виконання суб'єктом конституційних відносин певних функцій. Так, державний орган, посадова особа несуть відповідальність вже з огляду на те, що до цього зобов'язує їх статус. Позитивна відповідальність характерна й тим, що іноді важко визначити формалізовані критерії для оцінки поведінки вказаних суб'єктів. Часом їх у законі немає взагалі. Підставами даної відповідальності можуть бути такі критерії, як бездіяльність посадової особи, недосяг-нення поставлених цілей і завдань, неефективна робота певних органів тощо. Ретроспективна відповідальність настає лише тоді, коли для цього є нормативна основа, тобто пряма вказівка в законі. Фактичною підставою відповідальності в ретроспективному плані є вчинення правопорушення. До особливих ознак конституційно-правової відповідальності належать:

1. Конституційно-правова відповідальність має конституюючий (системоутворюючий) характер, тобто визначає загальні принципи для інших видів юридичної відповідальності.

2. Конституційно-правова відповідальність відповідно до особливостей предмета конституційно-правового регулювання має чітко виявлений політичний характер, оскільки відповідальність настає за порушення суспільних відносин, пов'язаних зі здійсненням влади в державі.

3. Конституційно-правова відповідальність передбачає конституційні санкції як міру юридичної відповідальності. Конституційно-правові санкції передбачають такі особливі міри і форми юридичної відповідальності, як дострокове припинення повноважень органу держави, органу або посадової особи місцевого самоврядування; відмова у реєстрації політичної партії, громадської організації; скасування чи призупинення дії конституційного нормативно-правового акта тощо

4. Специфічність підстав конституційно-правової відповідальності: підставою ретроспективної відповідальності є юридичний факт конституційного делікту, а проспективної - юридичний факт набуття статусу суб'єкта конституційно-правової відповідальності.

5. Особливе коло суб'єктів конституційно-правової відповідальності, що є вужчим за коло суб'єктів конституційного права. Суб'єктами конституційно-правової відповідальності можуть бути лише орган публічної влади або його посадова особа (об'єднання громадян, державні органи й органи місцевого самоврядування). Людина та громадянин не наділені конституційною деліктоздатністю. Навіть порушення людиною конституційних обов'язків є підставою адміністративної, кримінальної чи цивільної відповідальності в конституційному праві, але не конституційно-правової.

6. Конституційно-правова відповідальність є функціональним інститутом конституційного права, що об'єднує сукупність конституційно-правових норм що регулюють суспільні відносини у сфері проспективної та ретроспективної юридичної відповідальності деліктоздатних суб'єктів за порушення норм, конституційного права України.

Для конституційно-правової відповідальності властиві особливі процесуальні форми її реалізації. В окремих випадках процедура конституційно-правової відповідальності регулюється комплексом конституційних та інших галузевих норм чинного законодавства.

Функції юридичної відповідальності:

правоохоронна - правовідновлююча (компенсаційна), - спрямована на відновлення незаконно порушених прав, примусове виконання невиконаних обов'язків, властивих цивільній, насамперед, майновій, відповідальності (відновлення майнового права). Правовідновлювючі санкції мають абсолютно визначений характер: розмір заподіяної шкоди може бути точно встановлений незалежно від обставин правопорушення, каральна (штрафна), - спрямована на покарання державою правопорушника та запобігання новим правопорушенням; притаманна насамперед кримінальній та адміністративній відповідальності, а також цивільній (конфіскація, штраф, відмова в захисті суб'єктивного цивільного права). Каральні санкції мають відносно визначений характер, встановлюють вищу або нижчу межу покарання (стягнення): його призначення залежить від обставин правопорушення, ступеня вини, характеристики особи та інших обставин; виховна – загальнопревентивна,- спрямована на виховання громадян у дусі поважання закону спеціально-превентивна— спрямована на виховання правопорушникаВідповідно до правовідновлючої і каральної (штрафної) функцій виділяють правовідновлюючу і каральну (штрафну) відповідальність.У разі застосування до особи примусових заходів охоронного (карального) характеру діє принцип презумпції невинності, тобто припущення, відповідно до якого обвинувачений вважається невинуватим, доки його вину не буде доведено у встановленому законом порядку. Це важлива конституційна гарантія охорони прав особи, що виключає необгрунтоване обвинувачення і осуд (див. ст. 62 Конституції України).