
- •1.Політико-правова система сучасного українського конституціоналізму: поняття, принципи, зміст. Поняття та структура методології сучасного конституціоналізму.
- •2.Предмет та метод конституційного права України. Джерела конституційного права України. Законопроектні роботи на сучасному етапі розвитку України як демократичної, правової держави.
- •3.Конституційно-правові норми: особливості структури і механізму дії. Конституційно-правові інститути.
- •4.Конституція України (1996 р.): загальна характеристика, структура, тенденції розвитку. Правова охорона Конституції України: організаційно- правові засоби та інститути.
- •5.Основні етапи вітчизняного конституційного будівництва. Сучасний етап конституційних перетворень в Україні: конституційна модернізація та реформування в Україні (1989-2013 р.Р.).
- •6.Поняття, склад і види правовідносин у конституційному праві. Проблема конфліктності в конституційно-правових відносинах.
- •7.Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, функції. Поняття та склад конституційного правопорушення (делікту).
- •8)).Конституційно-процесуальне право: поняття і предмет. Конституційний процес, конституційна процедура, конституційні провадження.
- •9.Конституційний лад: поняття і зміст. Проблема співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
- •10.Поняття виборчої системи, виборчого права, виборчої кампанії. Структура законодавства про вибори представницьких органів публічної влади і Президента України.
- •11.Виборчий процес: поняття, принципи, суб'єкти, зміст етапів.
- •12.Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства. Основні інститути громадянського суспільства, конституційно-правові засоби забезпечення їх функціонування.
- •14.Громадські об'єднання у системі громадянського суспільства: види, правовий статус, відносини з державою.
- •15.Політичні партії в системі громадянського суспільства. Розвиток багатопартійності в Україні.
- •16.Конституційний статус людини і громадянина. Міжнародно-правові стандарти та внутрішньодержавне (конституційне) законодавство про правове становище людини і громадянина.
- •17.Громадянські (правові) стани особистості. Загальна характеристика конституційно-правового статусу окремих видів громадянських станів особистості.
- •18.Громадянство України: поняття, принципи, підстави і порядок набуття та припинення. Правове регулювання інституту громадянства в Україні.
- •19.Правовий статус іноземців в Україні. Проблема полігромадянства.
- •4. Іноземці не мають права:
- •20.Правова природа, поняття, класифікація та гарантії конституційних прав свобод та обов'язків людини і громадянина.
- •21. Державний лад України: поняття та принципи. Державні символи Україн і правовий порядок їх використання
- •22. Поняття і принципи державного устрою. Конституційні засоби гармонізації міжнаціональних відносин в Україні.
- •23.Конституційні ознаки унітарної держави України. Автономна Республ Крим у складі України.
- •24.Поняття та склад державної території. Державний кордон: поняття, види, режим, порядок встановлення та перетинання.
- •25.Адміністративно-територіальний устрій України і порядок виріїш питань адміністративно-територіального поділу.
- •26.Конституційна система органів державної влади в Україні. Зміст і практична реалізація принципу поділу державної влади в Україні.
- •27. Верховна Рада України: склад, компетенція, організаційні 4 діяльності, акти. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
- •28.Народний депутат України: правовий статус (права, обов'я відповідальність), правові і соціальні гарантії здійснення депута- повноважень.
- •30.Система виконавчої влади в Україні.
- •Державні служби
- •Державні агентства Агентства будуть наділені управлінськими функціями щодо державного майна й надаватимуть послуги юридичним особам, які пов'язані з об'єктами державної власності.
- •Інші центральні органи виконавчої влади
- •Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом
- •31.Конституційні основи судової влади та прокуратури в Україні.
- •32.Конституційний Суд України: порядок формування, компетенція, акти.
- •33.Поняття, система та принципи місцевого самоврядування в Україні.
- •34.Органи місцевого самоврядування: система, способи формування, компетенція та їх відношення (взаємодія) з місцевими і центральними органами державної влади.
- •35.Правовий статус депутата місцевої ради. Основні гарантії депутатської діяльності.
- •Основні гарантії депутатської діяльності Систему гарантій депутатської діяльності складають заходи щодо забезпечення успішного здійснення депутатами своїх повноважень.
- •36.Адміністративне право в системі права України. Соціальне призначення адміністративного права.
- •37.Тенденції розвитку адміністративного права в умовах реформування.
- •38.Адміністративне право, державне управління і виконавча влада.
- •Предмет адміністративного права та основні напрямки його оновлення.
- •Методи адміністративного права в умовах реформування.
- •41.Система адміністративного права: підгалузі та правові інститути.
- •42.Джерела адміністративного права: поняття, система, види. Основні законопроектні роботи у сфері державного управління.
- •43.Систематизація адміністративного права в умовах реформування.
- •44.Сутність та особливості адміністративно-правових норм, їхня реалізація, дія у просторі, часі, за колом суб'єктів.
- •45.Адміністративні правовідносини: сутність, види, структура.
- •46.Суб'єкти адміністративного права: сутність, види, особливості адміністративної правосуб'єктності.
- •47.Державне управління: поняття, принципи, функції.
- •48.Форми державного управління: сутність, види.
- •49. Методи державного управління: сутність, види.
- •51.Режими і рівні державного управління.
- •52. Центральні органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.
- •53.Місцеві органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.
- •54. Державна служба: сутність, принципи, види, правове регулювання.
- •55. Державний службовець: сутність, види, правове становище.
- •56. Адміністративний примус: сутність, особливості, види і правове регулювання.
- •57. Адміністративна відповідальність: поняття, особливості, підстави. Особливості правового регулювання.
- •58. Адміністративний проступок: сутність, ознаки, склад.
- •59.Адміністративні стягнення: сутність, види, порядок накладення.
- •60. Державний контроль: сутність, види, правове регулювання.
- •61. Адміністративний нагляд: сутність, види, правове регулювання.
- •62.Звернення громадян: сутність, види, правове регулювання.
- •63.Адміністративні процедури: поняття, види, правове регулювання.
- •64. Адміністративні провадження: поняття, види, правове регулювання.
- •66.Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі юстиції.
- •67.Адміністративно-правове забезпечення управління державною службою.
- •68.Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі освіти і науки.
- •69.Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі митної справи.
- •71.Поняття та ознаки адміністративного процесу.
- •72.Принципи адміністративного процесу.
- •73.Публічно-правовий спір, як предмет адміністративного судочинства. Основні категорії публічно-правових спорів.
- •74. Спори фізичних і юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження рішень (н.П.А. Чи п.А. Індивіальної дії), дії чи бездіяльності.
- •75. Спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.
- •76. Спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
- •77. Спори, що виникають з приводу укладення , виконання, припинення, скасування чи визначення нікчемними адміністративних договорів.
- •78. Спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадких встановлених Конституцією та законами України.
- •79. Спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •80. Поняття та види підсудності адміністративних справ.
- •81.Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки.
- •82.Сторони в адміністративному процесі.
- •83.Треті особи в адміністративному процесі.
- •84.Представництво в адміністративному процесі.
- •85.Поняття та етапи доказування в адміністративному процесі.
- •86.Поняття та види доказів в адміністративному процесі.
- •87.Строки звернення до адміністративноо суду.
- •88.Поняття, види та структура адміністративного позову.
- •89. Право на адміністративний позов. Право на пред’явлення адміністративноо позову і процесуальний порядок його реалізації.
- •90. Відмова у відкритті провадження в адміністративній справі.
- •91. Відкриття провадження в адміністративній справі та йоо правові наслідки.
- •92.Судовий розгляд справи по суті.
- •93.Поняття та види судових рішень в адміністративному процесі. Вимоги, яким має відповідати судове рішення.
- •95.Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції.
- •96.Особливості провадження у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •98.Особливості провадження у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
- •99. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомоо майна, що на ній розміщенні, з мотивів суспільної необхідності.
- •100.Скорочене провадження.
- •101.Поняття, мета та завдання апеляційного провадження. Право на апеляційне провадження.
- •102.Поняття, мета та завдання касаційного провадження. Право на касаційне оскарження .
- •103.Поняття, мета та завдання перегляду судових рішень Верховним Судом України.
- •104. Розляд справи всу
- •105.Характеристика заходів процесуального примусу.
- •Класифікація заходів адміністративного примусу.
3.Конституційно-правові норми: особливості структури і механізму дії. Конституційно-правові інститути.
Конституционная норма - формальнообязательное правило поведения, которое носит общий характер, устанавливается и санкционируется государством с целью регулирования политико-правовых отношений в процессе организации, осуществления и взаимодействия публичной власти с человеком и гражданином и это правило обеспечено принудительной силой государства.
Особенности норм конституционного права – носит политический, государственно-властный характер ( в преимущественном большинстве ),отличаются повышенной стабильностью, большая степень охраны, большая юридическая сила, в предмете правового регулирования, метод правового регулирования (императивный),учредительный характер норм конституционного права, ответственность наступающая за нарушение этих норм, непосредственный прямой характер норм, эти нормы не всегда устанавливают конкретные права и обязанности, структура нормы.
Структура норм конституционного права –норма состоит из 3 элементов – гипотеза, диспозиция, санкция, а конституционная норма не всегда имеет все эти три элемента. У многих из них отсутствует санкция или гипотеза, некоторые из норм состоят только из диспозиции. Гипотеза – условия, диспозиция – права и обязанности субъектов правоотношений, дозволение, запрет, обязывание, санкция – мера государственного принуждения. В некоторых случаях нормы конституционного права содержат отсылки к нормам других отраслей. Конституционно-правовые нормы – это установленные или санкционированные государством правила, определяющие поведение участников конституционно-правовых отношений. Обладает рядом специфических черт: а)особое значение в системе национального права, регламентирующего отношения, складывающиеся в процессе осуществления власти народом; закрепление отношений, складывающихся в сфере исполнительной власти; конституционные нормы закрепляют основы административного и других отраслей права; б)исполнительные интеграционные функции в правовой системе страны, соединяет ее в единое целое, определяет ее структурные и функциональные характеристики, направления усовершенствования и развития. Характерные общественные отношения, урегулированные нормами конституционного права, определяют их структуру. Внутренняя форма организации и построения, назначение, рекомендации конституционных норм являются нетрадиционными, большинство норм содержат только диспозицию.
Специфические черты конституционно-правовых норм, обусловленные их отраслевой принадлежностью, в конечном счете определяются предметом самой отрасли. По сравнению с нормами других отраслей права они отличаются: а)своим содержанием (той сферой общественных отношений, на регулирование которых они направлены); б)источниками, в которых они выражены; в)своеобразием вида норм (больше норм обще-регулятивного, а конкретно-регулятивного характера: нормы-принципы, нормы-дефиниции, нормы-задачи, они рассчитаны на всех участников правоотношений);
2)по юридической силе; 3)по территории действия; 4)по характеру содержащегося предписания (управомочивающие – закрепляют право субъектов осуществлять какие-либо действия, обязывающие, запрещающие); 5)по степени определенности содержащихся в них предписаний (императивные – не допускают свободы , а конкретно определяют вариант поведения; диспозитивные – предусматривают возможность выбора). 6)По назначению в механизме правового регулирования (материальные и процессуальные (процедурные) нормы; в отличие от уголовного, гражданского права конституционному праву не соответствует специализированная процессуальная отрасль, нормы которой призваны устанавливать общий, единообразный порядок реализации норм).
Действие конституц норм – конституц нормы по территории действия делятся на - нормы действующие на всей территории Украины - большинство (КУ), действующие на определенной ее части (К АРК). По действию во времени – в течении определенного времени. Нормы с ограниченным сроком действия. Еще выделяют исключительные и чрезвычайные нормы. По кругу лиц – нормы конституц права распространяются на неопределенную группу лиц, на всех субъектов; на определенную группу лиц, на определенных субъектов. Закон обратной силы не имеет. Но если закон или другой нормативно-правовой акт смягчает или отменяет ответственность лица - закон имеет обратную силу. Конституционно-правовой институт – функционально-отделенная, внутренне стабильная подсистема взаимосвязанных правовых норм, главным подразделением конституционной отрасли права является система институтов и охватывает не один, а несколько разновидностей правоотношений, однородных по своему содержанию и методам правового воздействия (институт создания государственного строя – является основой Конституции Украины – институт народовластия, институт конституционного оформления народовластия, институт правового статуса человека и гражданина, институт государственного строительства, институт гражданского общества).
Конституционно-правовой институт – совокупность норм, регулирующие определенный круг однородных и взаимосвязанных общественных отношений, образующие отдельную обособленную группу. Тодыка – конституционно-правовые нормы- институт основ конституционного строя основ правового статуса человека и гражданина, непосредственного народовластия, институт парламентаризма, институт главы государства, исполнительной власти, правосудия, территориального устройства и местного самоуправления. Федоренко, Погорилко - институты особенной части (выше перечисленные )и общей части конст права – институт истории и теории украинского конституционализма, КУ, система конст права, институт источников конст права, функций, конст-правовых отношений, конст-правовой ответственности конст права + Крусян – институт конст конфликтов, правовой охраны КУ, конст процесса. Выделяют – генеральные- институт основ правового статуса личности, и тд, основные-институт гражданства, полит убежища, иностранцев и другие, субинституты.