
- •1.Політико-правова система сучасного українського конституціоналізму: поняття, принципи, зміст. Поняття та структура методології сучасного конституціоналізму.
- •2.Предмет та метод конституційного права України. Джерела конституційного права України. Законопроектні роботи на сучасному етапі розвитку України як демократичної, правової держави.
- •3.Конституційно-правові норми: особливості структури і механізму дії. Конституційно-правові інститути.
- •4.Конституція України (1996 р.): загальна характеристика, структура, тенденції розвитку. Правова охорона Конституції України: організаційно- правові засоби та інститути.
- •5.Основні етапи вітчизняного конституційного будівництва. Сучасний етап конституційних перетворень в Україні: конституційна модернізація та реформування в Україні (1989-2013 р.Р.).
- •6.Поняття, склад і види правовідносин у конституційному праві. Проблема конфліктності в конституційно-правових відносинах.
- •7.Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, функції. Поняття та склад конституційного правопорушення (делікту).
- •8)).Конституційно-процесуальне право: поняття і предмет. Конституційний процес, конституційна процедура, конституційні провадження.
- •9.Конституційний лад: поняття і зміст. Проблема співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
- •10.Поняття виборчої системи, виборчого права, виборчої кампанії. Структура законодавства про вибори представницьких органів публічної влади і Президента України.
- •11.Виборчий процес: поняття, принципи, суб'єкти, зміст етапів.
- •12.Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства. Основні інститути громадянського суспільства, конституційно-правові засоби забезпечення їх функціонування.
- •14.Громадські об'єднання у системі громадянського суспільства: види, правовий статус, відносини з державою.
- •15.Політичні партії в системі громадянського суспільства. Розвиток багатопартійності в Україні.
- •16.Конституційний статус людини і громадянина. Міжнародно-правові стандарти та внутрішньодержавне (конституційне) законодавство про правове становище людини і громадянина.
- •17.Громадянські (правові) стани особистості. Загальна характеристика конституційно-правового статусу окремих видів громадянських станів особистості.
- •18.Громадянство України: поняття, принципи, підстави і порядок набуття та припинення. Правове регулювання інституту громадянства в Україні.
- •19.Правовий статус іноземців в Україні. Проблема полігромадянства.
- •4. Іноземці не мають права:
- •20.Правова природа, поняття, класифікація та гарантії конституційних прав свобод та обов'язків людини і громадянина.
- •21. Державний лад України: поняття та принципи. Державні символи Україн і правовий порядок їх використання
- •22. Поняття і принципи державного устрою. Конституційні засоби гармонізації міжнаціональних відносин в Україні.
- •23.Конституційні ознаки унітарної держави України. Автономна Республ Крим у складі України.
- •24.Поняття та склад державної території. Державний кордон: поняття, види, режим, порядок встановлення та перетинання.
- •25.Адміністративно-територіальний устрій України і порядок виріїш питань адміністративно-територіального поділу.
- •26.Конституційна система органів державної влади в Україні. Зміст і практична реалізація принципу поділу державної влади в Україні.
- •27. Верховна Рада України: склад, компетенція, організаційні 4 діяльності, акти. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
- •28.Народний депутат України: правовий статус (права, обов'я відповідальність), правові і соціальні гарантії здійснення депута- повноважень.
- •30.Система виконавчої влади в Україні.
- •Державні служби
- •Державні агентства Агентства будуть наділені управлінськими функціями щодо державного майна й надаватимуть послуги юридичним особам, які пов'язані з об'єктами державної власності.
- •Інші центральні органи виконавчої влади
- •Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом
- •31.Конституційні основи судової влади та прокуратури в Україні.
- •32.Конституційний Суд України: порядок формування, компетенція, акти.
- •33.Поняття, система та принципи місцевого самоврядування в Україні.
- •34.Органи місцевого самоврядування: система, способи формування, компетенція та їх відношення (взаємодія) з місцевими і центральними органами державної влади.
- •35.Правовий статус депутата місцевої ради. Основні гарантії депутатської діяльності.
- •Основні гарантії депутатської діяльності Систему гарантій депутатської діяльності складають заходи щодо забезпечення успішного здійснення депутатами своїх повноважень.
- •36.Адміністративне право в системі права України. Соціальне призначення адміністративного права.
- •37.Тенденції розвитку адміністративного права в умовах реформування.
- •38.Адміністративне право, державне управління і виконавча влада.
- •Предмет адміністративного права та основні напрямки його оновлення.
- •Методи адміністративного права в умовах реформування.
- •41.Система адміністративного права: підгалузі та правові інститути.
- •42.Джерела адміністративного права: поняття, система, види. Основні законопроектні роботи у сфері державного управління.
- •43.Систематизація адміністративного права в умовах реформування.
- •44.Сутність та особливості адміністративно-правових норм, їхня реалізація, дія у просторі, часі, за колом суб'єктів.
- •45.Адміністративні правовідносини: сутність, види, структура.
- •46.Суб'єкти адміністративного права: сутність, види, особливості адміністративної правосуб'єктності.
- •47.Державне управління: поняття, принципи, функції.
- •48.Форми державного управління: сутність, види.
- •49. Методи державного управління: сутність, види.
- •51.Режими і рівні державного управління.
- •52. Центральні органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.
- •53.Місцеві органи виконавчої влади як суб'єкти державного управління.
- •54. Державна служба: сутність, принципи, види, правове регулювання.
- •55. Державний службовець: сутність, види, правове становище.
- •56. Адміністративний примус: сутність, особливості, види і правове регулювання.
- •57. Адміністративна відповідальність: поняття, особливості, підстави. Особливості правового регулювання.
- •58. Адміністративний проступок: сутність, ознаки, склад.
- •59.Адміністративні стягнення: сутність, види, порядок накладення.
- •60. Державний контроль: сутність, види, правове регулювання.
- •61. Адміністративний нагляд: сутність, види, правове регулювання.
- •62.Звернення громадян: сутність, види, правове регулювання.
- •63.Адміністративні процедури: поняття, види, правове регулювання.
- •64. Адміністративні провадження: поняття, види, правове регулювання.
- •66.Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі юстиції.
- •67.Адміністративно-правове забезпечення управління державною службою.
- •68.Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі освіти і науки.
- •69.Адміністративно-правове забезпечення управління у галузі митної справи.
- •71.Поняття та ознаки адміністративного процесу.
- •72.Принципи адміністративного процесу.
- •73.Публічно-правовий спір, як предмет адміністративного судочинства. Основні категорії публічно-правових спорів.
- •74. Спори фізичних і юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження рішень (н.П.А. Чи п.А. Індивіальної дії), дії чи бездіяльності.
- •75. Спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.
- •76. Спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
- •77. Спори, що виникають з приводу укладення , виконання, припинення, скасування чи визначення нікчемними адміністративних договорів.
- •78. Спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадких встановлених Конституцією та законами України.
- •79. Спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •80. Поняття та види підсудності адміністративних справ.
- •81.Особи, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки.
- •82.Сторони в адміністративному процесі.
- •83.Треті особи в адміністративному процесі.
- •84.Представництво в адміністративному процесі.
- •85.Поняття та етапи доказування в адміністративному процесі.
- •86.Поняття та види доказів в адміністративному процесі.
- •87.Строки звернення до адміністративноо суду.
- •88.Поняття, види та структура адміністративного позову.
- •89. Право на адміністративний позов. Право на пред’явлення адміністративноо позову і процесуальний порядок його реалізації.
- •90. Відмова у відкритті провадження в адміністративній справі.
- •91. Відкриття провадження в адміністративній справі та йоо правові наслідки.
- •92.Судовий розгляд справи по суті.
- •93.Поняття та види судових рішень в адміністративному процесі. Вимоги, яким має відповідати судове рішення.
- •95.Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції.
- •96.Особливості провадження у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •98.Особливості провадження у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
- •99. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомоо майна, що на ній розміщенні, з мотивів суспільної необхідності.
- •100.Скорочене провадження.
- •101.Поняття, мета та завдання апеляційного провадження. Право на апеляційне провадження.
- •102.Поняття, мета та завдання касаційного провадження. Право на касаційне оскарження .
- •103.Поняття, мета та завдання перегляду судових рішень Верховним Судом України.
- •104. Розляд справи всу
- •105.Характеристика заходів процесуального примусу.
- •Класифікація заходів адміністративного примусу.
1.Політико-правова система сучасного українського конституціоналізму: поняття, принципи, зміст. Поняття та структура методології сучасного конституціоналізму.
Конституционализм – это более широкое понятие, чем конституц. право. Это политико-пр. система, кот имеет институциональные, нормативные, идейные и прогностические элементы, а конституц. право – это система норм. Таким образом, конституционализм – это теория и практика конституц. строительства. Представляет собой особую систему конституц-пр-х отнош-й, определяющую в общем виде полновластие народа, его суверенитет. Важным составляющими конституционализма явл теория и доктрина, в соответствии с кот. проводится конституц строительство, формирование важнейших общественных и гос. институтов. Как специфическая форма отражения объема реальности, конституционализм воздействует на конституц. сознание, а значит, явл. реальным способом защиты обществ-х и констит-х отнош-й. Конституционализму, как сложной системе, присущи структура и функции. Характерным явл. то, что его нельзя отождествлять с конституц. законод-вом или процессом. Фактический конституционализм – экономич-е, политич-е, социал-е основы общ-ва., органически связаны между собой. Юр. конституционализм – это официально-определенный фактический порядок вещей, способ пр. регулирования реальных общест-х отнош-й. Юридичне розуміння конституціоналізму проявляється перш за все у тому, що це — особливий режим функціонування державної влади. Зміст конституціоналізму становлять «конституція разом із її доктринальними основами, системою політико-правових цінностей, що відображують концепцію, філософію, сутність конституції, а також практикою її здійснення, конституційна правосвідомість, конституційні правовідносини і конституційна законність, на встановлення якої зрештою спрямовано функціонування цієї складної системи». Сутність конституціоналізму в юридичному аспекті становлять його принципи. До принципів конституціоналізму належать принцип суверенітету, принцип народовладдя, принцип пріоритету прав і свобод людини, принцип верховенства права, принцип поділу публічної влади на державну і самоврядну (місцеве самоврядування), принцип поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову за наявності системи стримувань і противаг тощо. Якщо ці принципи закріплені у джерелах права і реалізуються у повсякденному житті, можна стверджувати, що у цій державі існує конституціоналізм.Методология – это теория концептуального подхода на разных уровнях познавательной деятельности. Проф. Недбайло: «Методология тогда имеет смысл, когда её рассматривают как теорию, приведенную в действие». Методология включает методы и методики. Методы – это способы познания и практического преобразования действительности. Методики – это способы сбора, поиска, систематизации и использования конституц-й информации в теоретических или научно-практических целей. Такая структура методологии применима в узком смысле слова. В самом широком, прагматическом смысле, методология науки и практики включает роль данной отрасли науки и сферы практики в общечеловеческой деят-ти. Функции этой науки и практики, сущность, отраженную в предмете, логика науки и практики, включающая систему категорий с её основной категорией, методы и методики. Основные методы, используемые в конституц. науки и практики: конкретно-социологический; формально-юр-й; сравнительно-пр-й; системный; функциональный. В области конституц. рава используются самые различ.методики: методика социологического анализа; анализ систематических (статистических) материалов; изучение архивных материалов. Методология современного конституционализма –учение о совокупности взаимообусловленных, взаимосвязанных концептуальных принципов, подходов и методов, которые используются в познании сущности, содержания конституционализма, в реализации его принципов и институтов в современных условиях украинских реалий. Она основывается на принципах – антропологизма, познаваемости, истинности, объективности научного познания конституционализма - признание факта существования конституционно-правовых реалий, единства теории и практики и детерминизма, системности, критичности. Структура методологии - горизонтальный и вертикальный срез. Горизонтальный срез –концептуальный методологический идеи, подходы, методологический принципы, конкретные методы и методики, способы познания.Вертикальные – уровни – 1. Уровень – философский – философские категории и понятия, законы принципы. Философской основой конституционализма - диалектика позволяющая рассматривать конституц. в его движении, динамики, развитии, понятие историческое, логическое, конкретное, абстрактное. 2 уровень - специальный – состоит из общенаучных методов - историко-генетический метод, синергетический, аксиологический, формально-логический, системный, структурно- функциональные методы, анализ, синтез, индукция, дедукция др. из частнонаучных и специальных методов(уровень) –социологический, статистический, сравнительно-правовой, формально-юридический, конституционно-научного прогнозирования, метод моделирования, правового эксперимента, др. Диалектический метод – все явления имеют начало и конец, все они пребывают в постоянном движении