
- •Запоріжжя
- •Практичне заняття № 1. Тема. Визначення самооцінки, її змісту та характеру.
- •Хід заняття.
- •Дослідження загальної самооцінки за процедурою тестування (опитувальник г.М. Казанцевої)
- •Соціальна зацікавленість
- •Ідентифікація
- •Егоцентричність
- •Тест «автопортрет»
- •Тест «рівень самооцінки»
- •Тест «дізнайся про себе»
- •Тест «сила характеру»
- •Практичне заняття № 2 Тема: визначення індивідуальних особливостей уваги.
- •Хід заняття
- •Методика «Обсяг уваги»
- •Методика «Визначення концентрації уваги»
- •Методика «Таблиці Шульте»
- •Дослідження вибірковості уваги
- •Дослідження ступеня виснажливості уваги
- •Дослідження розподілу уваги
- •Дослідження обсягу уваги
- •Дослідження стійкості уваги
- •Дослідження переключення уваги
- •Практичне заняття №3 Вивчення індивідуальних особливостей пам'яті
- •Хід заняття
- •«Мимовільне запам’ятовування»
- •«Дослідження обсягу словесно-логічної пам’яті»
- •Методика дослідження обсягу короткотривалої пам’яті
- •«Дослідження обсягу короткотривалої оперативної пам'яті»
- •4.Знайомство із розвивальними вправами та завданнями для розвитку пам’яті.
- •5. Підсумок заняття.
- •Практичне заняття №4 Дослідження особливостей мислительних процесів
- •Хід заняття.
- •Дослідження «Мисленнєвих операцій».
- •Дослідження «Пошуку закономірностей числового ряду»
- •Ключ для опрацювання:
- •Дослідження «Ригідності мислення».
- •Дослідження «Ригідності мислення».
- •Дослідження «Самостійності мислення».
- •Дослідження «Швидкості протікання мислитель них процесів».
- •Дослідження «Труднощів у визначенні понять».
- •Дослідження «Порівняння понять».
- •Дослідження «Гнучкості мислення».
- •Практичне заняття №5. Тема: Визначення індивідуальних особливостей уяви.
- •Хід заняття
- •Дослідження індивідуальних особливостей уяви.
- •Методика «Вигадати розповідь»
- •Дослідження творчої літературної уяви.
- •Дослідження творчої художньої уяви.
- •Тест «Просторова уява»
- •Вправа 2. «Угадай, хто я».
- •Вправа 3. «Лісові характери».
- •Вправа 4. «Життя шафи».
- •Вправа 5. «Шиємо для наших друзів».
- •Вправа 6. «Незвичайні тварини».
- •Практичне заняття №6. Визначення типу темпераменту та його особливостей.
- •Хід заняття
- •Текст опитувальника ері:
- •Емоційна нестабільність (нейротизм)
- •Сангвіністичний
- •Холеричний
- •Флегматичний
- •Визначення типу темпераменту учня початкової школи
- •Практичне заняття №7 Визначення індивідуальних рис характеру.
- •Хід заняття
- •Методика «Ваш характер»
- •Тест «Група крові і ваш характер»
- •Тест «Обери свій колір»
- •Тест «Дізнайся про себе»
- •Тест «Сила характеру»
- •Практичне заняття №8. Визначення наявності здібностей та інтересів до різних сфер діяльності.
- •Хід заняття
- •Методики дослідження здібностей Методика виявлення «Комунікативних і організаторських здібностей» (коз-2)
- •Запитання:
- •Тест на перевірку кмітливості
- •Абвгдежзикл мнопрст
- •Тест «здібності учня»
- •Методика виявлення готовності до шкільного навчання
- •Рівні орієнтації у довкіллі
- •Перевірка здатності до розуміння граматичної конструкції.
- •Виконання словесних указівок.
- •Перевірка рівня розвитку фонематичного слуху.
- •Тест для перевірки розвитку словника.
- •Зміна іменників за числами.
- •Розповідь за картинками.
- •Збирання розрізаних картинок.
- •Зображення людини.
- •Рівні розвитку уяви
Збирання розрізаних картинок.
Дитині пропонують скласти картинку із частин.
Учитель говорить: «Бачиш, картинка зламалася. Відремонтуй її».
Оцінювання:
перша (більш складна) картинка складена правильно – «+»;
перша складена неправильно, а друга (спрощена) правильно – «+/-»;
обидві картинки складені неправильно – «-».
Зображення людини.
Дитині пропонують намалювати людину, найкращу, яку лиш зможе. Коли дитина
говорить, що не вміє малювати, її підбадьорюють, пояснюють, що у цьому віці всі діти не дуже добре малюють, але кожен малюнок по-своєму цікавий.
Коли малюк усе-таки відмовляється малювати, його запитають: «Що є у людини? Так, намалюй голову, ноги». І в кінці обов’язково запитують: «Ти все намалював(ла), що потрібно?»
Оцінювання:
якщо намальовано всі сім основних частин (голова, очі, рот, ніс, тулуб, руки, ноги) і не менше трьох другорядних (пальці, шия, волосся, шапка, одяг, взуття), а руки і ноги мають товщину, то малюнок оцінюється знаком «+»;
якщо зображено не більше п’яти основних частин – малюнок оцінюється знаком
«-» (незалежно від наявності другорядних деталей і від способу зображення рук і
ніг);
у проміжних випадках малюнок оцінюється знаком «+/-».
Рівень розвитку уяви оцінюється як:
високий, коли обидва завдання виконані на «+»;
середній, коли одне виконане на «+», а інше на «+/-» або «-», а також коли обидва виконані на «+/-»;
низький, коли одне завдання виконане на «-» й інше також на «-» або на «+/-» (табл.2).
Таблиця 2
Рівні розвитку уяви
Рівень розвитку уяви |
Високий |
Середній |
Низький |
1-ше завдання – «Збирання картинки»
|
|
|
|
2-ге завдання – «Зображення людей»
|
|
|
|
Останнє завдання спрямовується на визначення рівня розвитку короткочасної пам’яті і вміння робити елементарні висновки.
Учитель звертається до дитини: «Ти любиш слухати різні оповідання? Зараз я розпочну маленьку розповідь, а ти постарайся добре її запам’ятати, щоб точно повторити. Домовились?
Жили-були три хлопчики6 Миколка, Петрик та Іванко. Миколка нижчий від Петрика. Петрик нижчий від Іванка. Повтори».
Оцінювання:
високий рівень – коли вчителю знадобилося 1-4 повтори;
середній – 5-7 повторів;
низький – 8 повторів.
Коли дитина все-таки дала правильну відповідь, переходимо до перевірки рівня
здатності роботи елементарні висновки. Учитель говорить: « А тепер подумай і скажи: хто із хлопчиків найвищий? А хто найнижчий?
Оцінювання:
високий рівень – 1-4 повтори;
середній – 5-9;
низький – 10 і більше повторів.
Для визначення образних уявлень використовують методику «Пазли».
Дитині показують рисунок, після чого дають завдання скласти цей рисунок із
частин («Збери рисунок»).
Виокремлюють три рівні:
високий - дитина виконує завдання, не дивлячись на оригінал;
середній – дитина виконує завдання, дивлячись на оригінал;
низький – дитина не може впоратися із завданням.
Виявлення рівня розвитку дрібних м’язів руки.
Уміння роботи точні рухи пальцями та кистю руки має велике значення для
успішності оволодіння письмом. Щоб перевірити рівень розвитку дрібних м’язів руки, доцільно запропонувати дитині вправу «Будиночок» .
Інструкція: «Поглянь, який гарний будиночок у мене намальовано. Ось тобі аркуш, спробуй намалювати на ньому такий самий».
Дитині потрібно дати олівець та не розлінований аркуш.
Залежно від кількості помилок виокремлюють три рівні:
високий - без помилок (норма для шести-семирічних дітей);
середній – 1-2 помилки;
низький – більше 3 помилок.
Помилки:
неправильно відтворений елемент;
заміна одного елемента іншим;
відсутність елемента;
розриви між лініями там, де їх не повинно бути.
Намалюй і продовж.
Змальовування з дошки та самостійне продовження візерунків.
Мета: з’ясувати рівень розвитку функцій, необхідних для оволодіння письмом,
здатність до зорового аналізу – чи може дитина утримувати зоровий образ, який сприймає з дошки, та переносити його на робочий аркуш.
Діти заздалегідь готують аркуші в клітинку та кольорові олівці.
Інструкція: «Зараз ви повинні намалювати на своїх аркушах такий самий візерунок, як на дошці. Уважно розгляньте візерунок і продовжте його до кінця рядочка».
Оцінювання проводять залежно від точності виконання:
1 бал – усе виконано правильно;
2 бали – є невеличкі помилки, структура не порушена;
3 бали – грубі помилки, правильний колір;
4 бали – приблизна схожість із візерунком-зразком.
Малювання намистин.
Мета: визначити кількість умов, які дитина може утримати в процесі діяльності при сприйманні завдання на слух.
Інструкція: «Діти, у кожного з вас на аркуші намальована нитка. На ній потрібно намалювати 5 круглих намистинок так, щоб нитка проходила через середину намистинок.
Усі намистинки мають бути різного кольору, але середня – синя».
Умову повторюють 2 рази в повільному темпі, кожну умову виділяють голосом.
Оцінка:
1 бал - виконано 5 умов;
2 бали – виконано 3-4 умови;
3 бали – виконано 2 умови;
4 бали – виконано 1 умову.
Заселення будинку.
Мета: визначити здатність дитини оцінювати ситуацію з різних боків, уміння переключатися з одного окремого розв’язання на інше.
Інструкція: «На ваших аркушах намальований будинок. Він має 6 поверхів, на кожному поверсі – 3 кімнати. На кожному поверсі живуть такі мешканці: крапка, паличка та галочка. На всіх поверхах їхні кімнати розташовані в різному порядку. На останньому поверсі в 1-й кімнаті живе крапка, у 2-й – паличка. Хто живе в 3-й кімнаті?
Тепер давайте заселимо 5-й поверх. У першу кімнату поселимо крапку. Подумайте, як можна поселити паличку та галочку, щоб вони жили не в такому порядку, як на 6-му поверсі? (Поміняти місцями.)
А тепер самостійно заселіть 4-й,3-й,2-й та 1-й поверхи, але на кожному поверсі крапка, паличка й галочка мають мешкати в різному порядку.
Оцінка:
1 бал – 4 варіанти заселення будинку, крім 5-го,6-го поверхів;
2 бали – 2-3 варіанти;
3 бали – 1 варіант;
4 бали – усе повторюється, як на 5-6-му поверхах.
Розфарбовування фігур.
Мета: визначити, як діти класифікують наочний матеріал.
Із набору трикутників 4 – рівнобедрені, 3 – рівносторонні, 3 – прямокутні, зображені в прямому та перекинутому вигляді. Діти мають виділити й розфарбувати одним і тим самим кольором однакові фігури.
Інструкція: «Діти, подивіться уважно на свої аркуші, знайдіть однакові фігури та розфарбуйте їх одним і тим самим кольором.
Скільки знайдете різних груп однакових фігур, стільки й знадобиться кольорових олівців».
Оцінка:
1 бал – немає помилок;
2 бали – 1-2 помилки;
3 бали - 3-4 помилки;
4 бали – не виділені групи фігур.