Методика виявлення готовності до шкільного навчання

Комплекс психодіагностичних методик дає змогу оцінити:

• загальну орієнтацію дитини у довкіллі;

• її ставлення до навчання у школі;

• уяву;

• пам'ять;

• мислення;

• мовлення;

• художньо-зображувальні здібності;

• трудові вміння і навички;

• мотивацію досягнення успіхів;

• особистісні якості;

• характер міжособистісних взаємин.

Для перевірки орієнтації в навколишньому середовищі, загальної обізнаності

були запропоновані такі запитання:

• Як тебе звати?

• Скільки тобі років?

• Як звати твоїх батьків?

• Як називається місто, в якому ти живеш?

• Яких ти знаєш свійських тварин?

• Яких знаєш диких тварин?

• В яку пору року на деревах з’являється листя?

• Що залишається на землі після дощу?

• Чим відрізняється день від ночі?

Якщо дитина правильно відповідає на 7-8 запитань, це свідчить про високий рівень,

якщо на 5-6 – про середній, на 4 і менше – про низький рівень обізнаності й орієнтації в довкіллі (табл.1).

Таблиця 1

Рівні орієнтації у довкіллі

№ з\п	Кількість дітей	Правильні відповіді	Рівні орієнтації
1		7-8	високий
2		5-6	середній
3		4 і менше	Низький

Визначити ставлення дитини до школи допомогли такі запитання:

• Чи хочеш ти йти до школи?

• Як ти гадаєш, що гарного, цікавого буде у школі?

• Як ти думаєш, краще вчитися вдома з мамою чи у школі з учительною?

Про сформованість ставлення до школи можна говорити, сидячи з усіх трьох

відповідей на запитання:

якщо позитивна мотивація до навчання виявляється в усіх трьох відповідях, можна говорити про високий рівень; у двох – про середній; не більше, ніж в одному – про низький.

Після бесіди дитині пропонували виконати низку діагностичних завдань у формі гри, що займало зазвичай 30-35 хвилин. Якщо дитина під час роботи починала виявляти ознаки втоми: ставала млявою, сонливою, позіхала, відволікалася, щоб запобігти зниженню результатів виконання завдань і темпу обстеження переносили на інший день.

Для оцінювання рівня розвитку мислення і мовлення було запропоновано низку спеціальних завдань за методиками А.Венгера, Ю.Гільбуха, С.Коробко.

1. Перевірка здатності до розуміння граматичної конструкції.

Учитель говорить: «Петрик пішов на прогулянку після того, як дочитав казку».

Речення промовляється повільно і чітко, якщо потрібно, можна повторити двічі, щоб дитина добре його почула. Після того запитують: «Що Петрик зробив раніше – пішов на прогулянку чи дочитав казку?».

Оцінювання: правильна відповідь – «+», правильна відповідь з допомогою вчителя – «+/-», неправильна – «-».

2. Виконання словесних указівок.

На столі розкидані олівці. Учитель говорить дитині: «Збери олівці у коробку

і поклади на поличку». Після виконання завдання вчитель запитує: «Де тепер лежать олівці? Звідки ти їх узяла?»

Оцінювання: правильне виконання повної інструкції й правильна відповідь на обидва запитання – «+», виконання повної або дещо спрощеної інструкції - «-», проміжний результат - «+/-».