Практичне заняття №5. Тема: Визначення індивідуальних особливостей уяви.

Мета: Узагальнити систематизувати знання студентів із теми «Уява». Ознайомити студентів із методиками дослідження уяви молодших школярів. Удосконалювати

вміння проводити психологічні дослідження, обробляти та інтерпретувати

результати обстеження учнів.

Обладнання: методики дослідження уяви, інструкції, роздатковий матеріал, репродукції

картин художників, записи музики.

Хід заняття

1. Оголошення мети і завдань заняття. Мотивація навчальної діяльності.

• обґрунтуйте роль і значення уяви в навчальній діяльності, у професійній діяльності вчителя;

• поясніть, чому вчителю слід досліджувати особливості пізнавальних психічних процесів учнів?

2. Актуалізація опорних знань.

• Дайте визначення уяви.

• Порівняйте уявлення пам’яті та уяви.

• Назвіть види уяви.

• Охарактеризуйте механізми створення образів уяви.

• Чи погоджуєтесь ви із твердженням, що уява дитини багатша, ніж у дорослого?

3. Практична робота.

а) методичні рекомендації щодо організації проведення психологічних досліджень.

б) методики проведення психологічних досліджень.

Дослідження індивідуальних особливостей уяви.

Мета дослідження: визначення рівня складності уяви, ступеня фіксованості уявлень, гнучкості або ригідності уяви, ступеня її стереотипності чи оригінальності.

Матеріал та обладнання: три аркуші паперу розміром 10х16 см без клітинок чи ліній, олівець і секундомір. На першому аркуші посередні зображено контур кола діаметром 2,5см; на другому аркуші, також посередині, зображено контур рівнобічного трикутника з довжиною сторони 2,5см; на третьому – контур квадрата з довжиною сторони 2,5см.

Процедура дослідження

Цей дослід проводять як з однією особою, так і з групою. Краще, щоб група була невеликою, до 15 осіб. В іншому разі експериментаторові треба пильнувати, щоб ніхто до кінця тестування не розмовляв і не показував своїх малюнків іншим.

Тестування проводиться в три етапи. На першому етапі досліджуваному дають аркуш із зображеним на ньому контуром кола, на другому – трикутника і на третьому – квадрата. Кожному етапу дослідження передує зачитування інструкції.

Інструкція досліджуваному: «Використовуючи зображений на цьому аркуші контур геометричної фігури, зробіть малюнок. Якість малювання значення не має. Спосіб використання контуру застосовуйте на свій розсуд. За сигналом «Стоп!» малювання припиніть».

Час малювання, який має дорівнювати одній хвилині, на кожному етапі експериментатор визначає за допомогою секундоміра.

Після закінчення тестування досліджуваного просять зробити самозвіт, для чого запитують: «Чи сподобалося Вам завдання? Які почуття виникли у Вас під час його виконання?»

Опрацювання результатів і визначення рівнів розвитку уяви, ступеня фіксованості уявлень, гнучкості чи ригідності, а також оригінальності або стереотипності проводяться шляхом зіставлення змісту й аналізу всіх трьох малюнків.

Методика «Вигадати розповідь»

Мета: виявити рівень розвитку уяви.

Матеріал та обладнання: аркуш для записів, ручка, секундомір.

Інструкція досліджуваному: «Вам потрібно вигадати розповідь про кого-небудь, чи про що-небудь, витративши на це лише 1 хвилину, а потім переказати її протягом 2 хвилин. Це може бути не розповідь, а наприклад, будь-яка історія чи казка».

Процедура дослідження та оцінка результатів

Розвиток уяви за даною методикою оцінюється за наступними параметрами:

1. Час, витрачений на вигадування.

2. Нетрадиційність, оригінальність сюжету розповіді.

3. Різноманітність образів, що використовуються в розповіді.

4. Опрацьованість і деталізація образів.

5. Виразність і емоційність образів.

За кожним із параметрів розповідь може отримати від 0 до 2 балів.

За першим параметром розповідь отримує 2 бали у випадку, якщо вдалося вигадати

розповідь протягом не більше 30 секунд;

1 бал – коли на вигадування пішло від 30 секунд до 1 хв.; 0 балів – якщо за хвилину так і не вдалося нічого вигадати.

За параметром «різноманітності образів» - 0 балів у випадку, якщо від початку до кінця говориться про одного героя з «Бідними» характеристиками і при цьому сюжет не змінюється;

1 бал – коли в розповіді зустрічається 2-3 різних персонажі, всі вони характеризуються з різних сторін; 2 бали – коли характеризується 4 і більше персонажів з різних сторін.

Оцінка спрацьованості і деталізації образів в розповіді проводиться наступним чином. Якщо персонажі називаються і ніяк при цьому додатково не характеризуються, то розповідь отримує 0 балів. Якщо, окрім назви, вказуються іще одна або дві ознаки, то розповідь отримує 1 бал. Якщо образи характеризуються трьома і більше ознаками, то розповідь отримує 2 бали.

Оцінка виразності й емоційності. Якщо розповідь не викликає ніяких вражень і не супроводжується емоціями, то вона оцінюється в 0 балів. Якщо у самого оповідача емоції слабо виражені, а слухачі не реагують емоційно, то така розповідь отримує 1 бал. Якщо і сама розповідь, і передача змісту супроводжується яскраво вираженими емоціями, при цьому слухачі під враженнями і заражені емоціями оповідача, то така розповідь отримує 2 бали.

Рівні розвитку уяви:

10 балів – дуже високий рівень.

8-9 балів – високий.

4-7 балів – середній.

2-3 бали – низький.

1. бал – дуже низький.