48.Своєрідність укр. Бароко.Барокові тенденції в літературі 20 ст.

з початку ХХ ст. окремі українські літературознавці оперують терміном «бароко» на позначення стильових запозичень із західноєвропейського мистецтва, першим, був Чижевський. Поява книги «Український літературний барок» 1942 р. та «Нарису історії української літератури від початків до доби реалізму» відкрили історію становлення концепції. В Україні перші оглядові статті про епоху Бароко з’являються на початку 1970-х рр. Їхніми авторами були Дмитро Наливайко та Іван Іваньо. Під керівництвом Олекси Мишанича вийшов друком перший збірник «Українське літературне бароко».

(+з попер пит)

49.Філософія бароко Сучасна проблематика дослідження барокової спадщини

Сучасні дослідники барокової спадщини::Білоус (паломництво),Шевчук, Мишанич, Федорак…

Філософською основою українського бароко стає переосмислені в християнському ключі ідеї давньоримського філософа І ст. н. е. Сенеки. Проблемою, що перебувала в центрі уваги була проблема волі та благодаті.

Особливо виявився у Г. Сковороди в загостренні уваги до етичних аспектів барокового алегоризму. Український філософ виходив з постулату про двоїстість світу, про поєднання в ньому духовного й фізичного начал і про взаємозв’язок та взаємодію цих начал, єдність людини і природи. За вченням Г. Сковороди про 3 світи, існує три сфери, що обумовлюють мислення і поведінку людини:

Всесвіт - “великий світ”;

Людина - мікрокосм, “малий світ”;

Світ символів, або Біблія, що зв’язує макрокосм із світом людини.

Усі вони мають “дві природи”: матеріальну і духовну, видиму і невидимуЩоб пізнати великий світ, треба насамперед займатися самопізнанням і самовдосконаленням, бо познаючи “малий світ” людина просувається до пізнання Всесвіту.

Бароко було реакцією на ускладнення життя людини в умовах переходу до іншого устрою життя, тому воно відбивало цей суперечливий рух людства, смисл якого був прихований у різноманітності речей.

По-перше, бароко - це мистецтво синтезу, зіткнення суперечностей: земного і небесного, духовного і світського, античності і християнства. Це завжди поєднання непоєднуваного.

Фіксуючи трагічні суперечності дійсності, бароко фокусує увагу на темах:

життя і смерті;

тлінності і вічності;

суєти і щастя.

Це породжує барокові ідеї: “життя як сон” і “життя як театр” Типовою для бароко є тема смерті,

Для бароко характерний комізм, прагнення до всеохоплення та універсальності. А також - дидактизм,

Ця художня концепція світу відбилася і в стильових особливостях бароко:

динаміка образів і композицій;

метафоричність;

емблематичність, символізм, алегоризм, .

Важливу роль у розвитку українського бароко відіграла Києво-Могилянська академія, де відбувся синтез.

Система барокових поглядів відбилася в теоретичних курсах поетики та риторики Ф. Прокоповича та поетикою “Сад поетичний” Довгалевського

Значну частину літератури українського бароко становить емблематика. звертаються М. Довгалевський, Ф. Прокопович, Г. Сковорода. Емблема включала:

малюнок;напис або заголовок;

підпис, що пояснює весь предмет.

. Одним із ключових образів української барокової поезії був образ саду.

Пізніше метафори “рай духовний”, “ Символічний образ “мисленного саду” є і в заголовках. Це характерні для бароко назви-символи Зерцало”

Продовженням цієї традиції є і “Сад божественних пісень” Григорія Сковороди