33. Ринок як об’єкт маркетингу.

.Ринок – сфера обміну, сукупність угод купівлі і продажу товарів та економічних відносин між продавцями і покупцями.

Ознаки ринку:

• вільний доступ кожної людини до будь-якого виду діяльності

• певна самостійність учасників, їх матеріальна відповідальність за результати діяльності

• конкуренція господарських об’єктів

• формування цін як результат взаємодії попиту і пропозиції.

Залежно від умов, за якими діють суб’єкти, виділяють ринки:

1. Вільний – ринок з великою кількістю однорідної продукції.

2. Монополізований – коли є незначна кількість монополізованого товару.

3. Регульований – ринок, що контролюється і регулюється державою.

За ознакою простору виділяють ринки: місцевий, регіональний, національний, загальний.

Місткість ринку – можливий обсяг продажу товару при даному рівні цін за конкретний проміжок часу.

За функціональним призначенням ринки бувають: засобів і предметів споживання, праці, цінних паперів, інформації, інтелектуальних здібностей, інвестицій.

Організаційні форми ринку: біржа, аукціон, ярмарок, магазин, базар.

На формування ринку впливають наступні ознаки:

• Економічні ( рівень забезпечення і споживання товарів)

• Соціально-демографічні( національність, релігія, освіта, хобі, вік)

• Географічні(країна, клімат, зона, регіон)

• Психологічні(відношення до товару, до нового, до покупців, до реклами)

• Політичні(типи влади в країні, міжнародні стосунки)

• Споживацькі(ціна, якість, сервіс, дизайн, торгова марка)

Різні види ринків не існують відокремлено, вони взаємопов’язані і взаємодіють один з одним. Для їх ефективного функціонування необхідна ринкова інфраструктура.

Основні елементи інфраструктури ринків:

• Ринок робочої сили (біржа праці, центри підготовки кадрів, фонд зайнятості, пенсійний фонд, фонди милосердя, державний фонд сприяння підприємництву)

• Ринок засобів виробництва і предметів споживання (товарна біржа, торгові доми, страхові фонди, антимонопольний комітет, державна інспекція за цінами і стандартами, торгово-посередницькі фірми, комерційні центри)

• Ринок капіталів( фондові і валютні біржі, комерційні банки, аудиторські та брокерські компанії, податкова інспекція, фонди інвестиційні, інноваційні, державного майна).

Важливу роль у ринковій інфраструктурі відіграють посередники – юридичні або фізичні особи (фірми чи окремі підприємці), які представляють інтереси виробника та споживача чи діють від їхнього імені на різних видах ринку.

Види торгових посередників:

Брокер спеціалізується на реалізації певних видів товарів та послуг і діє за дорученням клієнтів за обумовлену винагороду

Дистриб’ютор є офіційним представником фірми. Він купує право на товар, який розповсюджує, і отримує прибуток за рахунок різниці між оптовими цінами виробника і оптовими цінами продажу клієнтам.

Дилер, на відміну від брокера, діє самостійно і перепродує товар за свій рахунок, отримуючи прибуток від різниці між оптовими цінами, за якими він цей товар збуває.

Джобер – дилер, який працює за окремими тимчасовими угодами.

Комівояжер не лише продає, а й постачає товар або його зразки покупцям. Їх ефективність полягає у тому, що комівояжер сам не тільки описує переваги товару, але й демонструє їх, часто пропонуючи безкоштовні зразки клієнтам.

Аукціони – публічні торги, де покупці змагаються за право купівлі товару, виставленого на продаж. Товар, що виставляється на аукціон, має стартову ціну і зазвичай пропонується на продаж лотами.