1.5 Авторський неологізм у художніх творах

Особливого значення використання тих чи інших мовних коштів може мати тоді, коли автор як звертається до лексиці рідної мови, щоб позначити всім відомі поняття, а й винаходить нові слова тим явищ, які вона сама вперше не придумав і

зафіксував у своїй творі. Завдання автора – донести її до читача у найбільш короткої, але це найбільш повноцінної мовної формі зміст предмета, поняття чи явища, що він добре представляє, але який поки що невідомо читачеві.

Авторські неологізми в романах охоплюють дуже широкого прошарку лексики: цілком конкретних предметів і безкомпромісність дій, які найчастіше має свою назву, до назви нових речей і найчастіше нереальних, фантастичних персонажів, зокрема і субстанціональних, тобто. таких, про які часто невідомо нічого, крім імені. Робиться щоб надати більшої достовірності створеному світу.

Перш ніж дати визначення терміна «неологізм», треба сказати, що з учених немає єдиної думки у питанні: вважати чи неологізм іокказионализм синонімами чи розглядати їх як абсолютно різні поняття. Отже, щоб уникнути неточностей, вважатимуться, що авторський (>индивидуально-авторский) неологізм – це слово чи значення слова, створене письменником, поетом, публіцистом для позначення нових, або вигаданих явищ дійсності, нових, або вигаданих предметів чи понять. Знову винайдені автором слова від звичайних, широко вживаних позначень новизною внутрішньої форми, чи своєрідністю поєднання елементів. Авторські неологізми часто вже не стають одиницями словника, хоча найвдаліші і комунікативно значимі чи необхідні слова переймаються мовним колективом і потрапляють у словниковий склад мови (>Теленкова, 1995,Намитокова , 1986).

Залежно від цілей створення та призначення у мові авторські неологізми можна розділити на номінативні і стилістичні.

>Номинативние авторськіокказионализми виникають і назви новопонять. Цей вислів звичайно мають синонімів, хоча, можливо одночасне виникнення конкуруючих найменувань, одна з яких, зазвичай, згодом витісняє інше. Переважна більшістьноминативних неологізмів – це вузькоспеціальні терміни, котрі поповнюють наукову лексику і з часом можуть ставати загальновживаними.

Стилістичні неологізми створюються як образні найменування вже предметів і явищ. Стилістичні неологізми мають синоніми, поступаються ним інтенсивності експресивній забарвлення. Проте часте вживання цих неологізмів у мові переводить в активний словниковий запас, нейтралізує їх стилістичну забарвлення.

Залежно та умовами створення неологізми слід поділити наобщеязиковие іиндивидуально-авторские.

>Общеязиковие , що з'явилися разом із новим поняттям чи нової реалією.

>Индивидуально-авторские, запроваджене вживання конкретними авторами.

Залежно від способу появи розрізняють неологізми лексичні і семантичні.

Лексичні неологізми створюються по продуктивним моделям чи запозичаються з деяких інших мов. Серед лексичних неологізмів пословообразовательному ознакою можна назвати слова, вироблені з допомогою суфіксів, приставок, і навітьсуффиксально-префиксальние освіти, найменування, створені шляхомсловосложения,сложносокращенние слова скорочені слова.

>Семантические неологізми творяться у результаті присвоєння нових значень вже відомим словами (Розенталь, Голуб,Теленкова, 1995).

Авторські новоутворення, як і всі неологізми, з'являються у мові трьома шляхами:

1) шляхомсловообразовательной деривації – освіти новослів з у мові морфем по відомим моделям; найпоширеніші такі способи освіти неологізмів, яксуффиксация,префиксация -префиксально-суффиксальний спосіб складання основ, часто разом ізсуффиксацией, усічення основ (зворотнадеривация), зрощення і конверсія;

2) шляхом семантичної деривації, тобто. розвитку на вже існуючому слові нового, вторинного значення з урахуванням подібності зновуобозначаемого явища з явищем вже відомим;

3) шляхом запозичення слів з деяких інших або знекодифицированних підсистем даного мови – з діалектів, просторіччя, жаргонів. У сучасному промови відчуваються як щодо нові жаргонні з походження слова;

Теорія з'ясування значення авторського неологізму

Основна труднощі під час перекладу авторських неологізмів – це з'ясування значення нового слова. Якщо нове слово немає у англо-російському словнику, слід спробувати знайти їх уангло-английском тлумачному словнику. У цьому рекомендується користуватися словниками найостанніших видань.

У російській лексикографічної традиції неологізми фіксуються у спеціальних словниках. Найвідоміші їх – кілька випусківсловаря-справочника «Нові слова значення» під редакцією М. З.Котеловой і Ю. З. Сорокіна (>Котелова, 1973, Сорокіна, 1984) й під ред. Є. А.Левашова (>Левашова, 1997), складеного за матеріалами преси, та літератури другої половини 20 в.; «Тлумачний словник російської» кінця сучасності під редакцією Р. М.Скляревской (>Скляревской, 1998), «Словник перебудови» під редакцією У. І. Максимова (Максимов, 1992), і навіть серія книжок під назвою «Нове у російській лексиці».Словарние матеріали,издававшаяся з 1977 по 1996. Створюються також словники авторських неологізмів: так, наприклад, М. М.Перцовой складено «Словник неологізмів Велиміра Хлєбнікова» (>Перцова, 1995).

Проте, словники з об'єктивних причин що неспроможні повною мірою відбивати у своїй словнику все знову з'являються слова, оскількилексикографи остерігаються включати у словники авторські неологізми. Такі слова часто виявляються «нежиттєздатними» і такий самий швидко зникають, як з'являються.

У процесі перекладу слова зазвичай виділяють два етапу:

>1)уяснение значення слова у тих;

>2)передача цього значення засобами мови перекладу;

Що стосується перекладу авторського неологізму перший етап грає на вирішальній ролі, а останній є лише суто технічне питання, хоч і його важливо вирішити методами найбільш прийнятними для мови перекладу.

У межах загального поняття контексту різниться вузький контекст (>микроконтекст) широкий контекст (>макроконтекст). Під вузьким контекстом мають на увазі контекст пропозиції, тобто лінгвістичні одиниці, складові оточення даної одиниці, не що виходить далеко за межі пропозиції; широкий контекст – це сукупність мовних одиниць, оточуючих цю одиницю не більше, лежачих поза цієї пропозиції, інакше кажучи, в суміжних з нею пропозиціях. Точні рамки широкого контексту вказати не можна – це то, можливо контекст групи пропозицій, абзацу, глави або навіть усього твори на цілому. Конче важливо при з'ясуванні значення неологізмів брати до уваги самемакроконтекст, оскільки саме ньому можуть утримувати «підказка».

Вузький контекст, своєю чергою, можна розділити на контекст синтаксичний і лексичний.Синтаксический контекст – це те синтаксична конструкція, у якій вживається дане слово, словосполучення чи (придаткове) пропозицію.Лексический контекст – це сукупність конкретних лексичних одиниць, слів і стійких словосполучень, серед яких зустрічається дана одиниця.

Облік синтаксичного контексту дозволить перекладачеві визначити приналежність неологізму до одної з частин промови, однак за з'ясуванні значення неологізму вирішальний облік саме лексичного контексту (>Рецкер, 1982).

Нові слова, зазвичай, виникають з урахуванням вже що у мові слів і морфем. Аналіз цих слів і морфем може надати перекладачеві серйозну допомогу у з'ясуванні значення неологізму.

Освіта семантичних неологізмів

Більшість дослідників нині дотримується думки, що у всіх випадках, коли зберігається семантична зв'язок між значеннями полісемантичного слова, його треба розглядати, як слово – лексему, що включає певну кількість лексико-семантичних варіантів («значень»). Це стосується і до статусу семантичних новоутворень. Вони єлексико-семантическими варіантами слів, виступаючими у структурі мови у подвійному статусі: як актуальні семантично розчленовані знаки стосовно слову –лексеме як і віртуальні стосовно мовним реалізаціям слова. Можна розглядати явище освіти семантичних неологізмів як надання існуючому слову чергового значення.

Освіта шляхом словосложения

>Словосложение одна із найдавніших, універсальних і поширених способів словотвори щодо англійської мові. Процессловосложения єсоположение двох основ, зазвичай,омонимичнихсловоформам. Аналіз компонентів, входять до складу авторського неологізму - складного слова, дає перекладачеві можливість, знаючи лексичне їх значення, з'ясувати значення відновлення всього комплексу. (Англійські неологізми, 1983).Цвиллинг вважає, що «під час перекладу авторських неологізмів в англійських текстах особливої уваги заслуговує орфографічний критерій, суті якого залежить від розгляді будь-якого комплексу, написаного разом чи через дефіс, як складного слова, а комплексу, чиї компоненти пишуться роздільно, як словосполучення» (>Цвиллинг, 1984: 149).

Існує дві способу освіти складних слів:

>1)Образование складних слів з словосполучень;

Авторські неологізми, освічені у такий спосіб, можна як словосполучень. У англійській часто є причастя ігерундий, але в російську мову переводяться визначеннямипричастиями, причетними оборотами і складними визначеннями. Авторські неологізми - складні слова також може бути утвореніаффиксальним способом словотвори.

>2)Образование складних слів за моделями

a) Освіта нового складного слова як найменування для певного явища реальної буденної дійсності

б) Освіта неологізмів за аналогією шляхом підміни компонентів.

>Аффіксальний спосіб освіти

>Аффиксальние одиниці, зазвичай, складаються повністю у руслі англійських словотвірними традицій, їх морфологічна структура і характеру мотивації значення укладаються у що склалося в носіїв англійської уявлення про звичайному, стандартному слові (Мєшков, 1976). Такий спосіб переважає під час створенняиндивидуально-авторских неологізмів. Похідна слово, як і та складне, характеризується, на відміну простого, наявністю семантичної розчленованості і наявністю внутрішньої . Для правдивого розуміння значення освічених у такий спосіб авторських неологізмів перекладачеві треба зазначити продуктивні афікси в сучасному англійській мові й вміти правильно членувати слово на компоненти.

Конверсія

>Конверсией називається функціональний перехід слова з частині промови іншу, тобто. вживання однієї й тієї ж слова як різних частин промови (>Харитончик, 1992: 167)

Освіта неологізмов-телескопних слів

Підтелескопией розуміється спосіб словотвори, у якому кожне слово виникає з злиття повної основи вихідного слова з усіченою основою іншого або з поєднання двох усічених основ вихідних слів. Значення нового слова включає у собі в цілому або частково значення назв структурних компонентів. У літературі спосіб освіти нових лексичних одиниць відомий ж під найменуваннями: злиття, наживання, контамінація,вставочное словотвір, гібридизація, зрощення тощо. п. (Англійські неологізми, 1983: 256).

Освіта неологізмов (скорочення)

Серед нерегулярних способів освіти неологізмів найбільш продуктивними за останні десятиліття є скорочення, що відбивають тенденцію до раціоналізації мови, до економії мовних зусиль. Попри те що, що скорочення припадає лише незначний відсотку кількості неологізмів, їх кількість зростає. Є кілька видів цього способу словотвори.

>a)Самими численними з видівсложносокращений є ініціальні абревіатури. Вони представлені початковими літерами скорочуваних компонентів словосполучень чи складних слів.

>б)Акроними промовляються як цілісні слова (ніж як алфавітні назви окремих літер).

Запозичення з деяких інших мов

Серед коштів, що використовуються номінації явищ, важливе останнє місце посідають слова запозичені з іноземного для автора мови (Англійські неологізми, 1983).

Переклад авторських неологізмів

>Транскрипція, транслітерація

>Квазибеспереводние методи передачі неологізмів. Названо так тому що за використанні цих прийомів акт перекладу хіба що обходиться і замінюється актом запозичення звуковий (при транскрипції) чи графічної (при транслітерації) форми слова разом із значенням з вихідного мови у мову перекладу. Протебеспереводность цього прийому насправді тільки нарочита: фактично тут запозичення здійснюється саме перекладу як необхідна передумова щодо його здійснення.Заимствованное слово стає фактом мови перекладу і у його ролі постає як еквівалент зовні ідентичної з нею іншомовного слова. Застосування цього приєднання до час пов'язані з цілу низку обмежень (мовної політики, стилістичні норми, традиції різнихсоциолингвистических колективів тощо.).

Метод транслітерації у тому, щоб з допомогою російських літер передати літери, складові англійське слово.Транслитерация широко використовувалася перекладачами до кінця ХІХ століття. І тому перекладачеві необов'язково було знати вимова англійського слова міг обмежиться його зоровим сприйняттям.

Значно більшого поширення в перекладацькій практиці нашого часу має прийом транскрибування, який залежить від передачі не орфографічною форми слова, а фонетичної. З огляду на значного відмінності фонетичних систем російського народу та англійської, така передача завжди трохи умовна і відтворює лише певне подобу англійського звучання.

Елементи транслітерації притранскрибировании виявляються наступному:

- транслітерація невимовних звуків

- транслітерація скорочених гласних

- передача подвійних згодних

За наявності кількох варіантів вимови вибір варіанта ближчого до графіки (>Теленкова, 2004).

>Калькування

Серед власне перекладних способів на окрему гілка виділяється калькування, яке проміжне становище між повністю перекладними ібеспереводними способами передачі неологізмів. «>Беспереводность»калькирования проявляється у збереженні незмінною внутрішньої форми слова.Калькирование передбачає існування двосторонніх міжмовних відповідностей між елементарними лексичними одиницями, що й використовують як «будівельного матеріалу» для відтворення внутрішньої форми запозиченого чи перекладного слова.

Перевагою прийомукалькирования є стислість і простота одержуваного з його за допомогою еквівалента та її однозначна співвіднесеність з вихідним словом, яка доходила до оборотності відповідності.

Хочаеквиваленти-кальки «страждають» буквалізмом, стислість і потенційнатерминологичность зробила їх дуже привабливими використання їх угазетно-публицистических іобщественно-научних роботах (>Теленкова, 2004).

Функціональна заміна

Прийом функціональної заміни найчастіше вживають для перекладу авторських неологізмів,т.к. якого є особливо актуальним у разі так званоїбезеквивалентной лексики, тобто. коли одна з відповідностей запропонованих словником, не наближається до даному контексту. Нові слова в стрімко що розвивається сучасної цивілізації щонайменше стрімко з'являються і існують для позначення предметів і явищ, із якими стикаються окремі народи чи цілі групи країн.