1.6 Явище штучних мов і культур їх класифікація

 

Штучні мови (новомова) – область дослідження, де питання сутності людського мови може бути опущений якнерелевантний.

Потенційна здатність створювати штучні мови таке ж природне властива людині, як та її спроможність до оволодінню природним мовою. Сам термін «штучні» у разі має на увазі те, що мови, винайдені окремими людьми, поступаються щодо можливості практичного вживання мовам, сформованим за тисячоліття, як і і не можна заперечувати, що це природні, чи, інакше кажучи, етнічні мови піддаються як на свідомому, і несвідомому впливу із боку соціальних і індивідуальних чинників.

По більшу частину невтомне мовотворення йде, точніше розходиться з двох діаметрально протилежним напрямам: вдосконалення мови та його спотворення.

Кінець XIX – початок XX століть ознаменувалося появою численних схем мов для міжнаціонального спілкування. 1925-го було опубліковано меморандум на проблеми інтернаціонального допоміжного мови. До його авторів були класики порівняльного і дескриптивного мовознавства: ЕдвардСепир, ЛеонардБлумфилд, ФранцБоас. У меморандумі було сформульовано вимоги до створюваним мовам:

1) мову ні утримувати звуків,труднопроизносимих більшість розмовляючих;

2) інтернаціональний мову повинен мати найпростішої граматичної структурою, достатньої щодо його ефективного функціонування;

3) інтернаціональний мову ні представляти труднощі під час перекладу з чи кожній із природних мов;

4) структура мови повинна відрізнятися значної рухливістю, щоб мова говорить залишалася не більше розуміння, навіть коли він мимоволі виробляє мовні конструкції під впливом норм його рідної мови;

5) будувати інтернаціональний мову слід з урахуванням матеріалу, знайомого носіям західноєвропейських мов;

6) під час створення штучного мови слід, наскільки може бути, слідувати логічному розвитку міжнаціональних лінгвістичних традицій, котрі

сформувалися у минулому;

7) інтернаціональний мову може бути легко доступний стенографічної записи;

8) фонетична система мови мають забезпечувати наскільки можна найвищий рівень розуміння при телефонній розмові, записи назвуконоситель чи передачі на радіо.

Вивчення штучних мов багато в чому утруднено хоча б тим, що значне їх кількість продовжує залишатися надбанням самого винахідника.

Штучний мову – єдність лексикону і якогосьграмматического ладу (примітивно – перелік законів вживання, організації та породження цього лексикону), породжене одним індивідуальним джерелом. Під індивідуальним джерелом можна розумітичеловека-индивидуума чи замкнуту групулюдей-создателей цієї мови. Відмінність штучного мови від природного у цьому, що його корпус виникає порівняно раптово. Тобто, розробка системи мови триватиме багато років, але моменту презентації мови «й інших» він являє собою цілком закінчену систему, здатну виконати загальновизнану функцію – комунікативну, і придатну передачі багатьох ідей.

Інша, найвищою мірою показова риса, характерна штучних мов – мовна система має функціональністю колись, ніж з'являються носії мови (Кобзєв, 1971).

Як характеризуючих чорт штучного мови приймаються до розгляду:

1) мета, з якою створили;

2) розмір мови;

3) оригінальність створеного мови.

Мотиви, якими можуть керуватися винахідники мов різноманітні. До категорії інстинктивний інтерес до рідної мови можна віднести штучні лінгвістичні освіти із дуже різноманітної мотивацією – мови дитячі, карнавальні, відверто пародійні (Керролла),политические-группосоставляющие (секретні мови) і мови містичних практик (>глоссиХильдегарди). Що ж до мов за містичної мотивацією, цю систему, здатна зрозумілою і використовуваної лише самим винахідником. Загальне властивість мов цієї мотиваційної групи - у тому, щоб бути штучним мовою, даному винаходу зовсім не від треба бути утилітарним. (Самарін, 1969:72)

Різними авторами неодноразово стверджувалося, що штучні мови власними силами є проявом мовної гри, породженням особливого ігрового простору, де гра протікає за власними правилами заради себе, в особливомусемантико-ментальном напрямі. Дане твердження справедливо у відношенні пародійних чи гумористичних мов (>Sherzer 1974:19). Створення штучного мови майже завжди виправдано. Зазвичай – ідеологічно. Мови Толкіна, крім свого функціонування творі красного письменства, містять що й укладене них «естетичне послання». Вільям Самарін, відмовляючи «>псевдоязикам» в когнітивної функції, зазначає, що вони тим щонайменше надають сильне емоційний вплив (Самарін 1969:72).

Прихильність до породженню мов дуже часто яка трапляється серед хворих на шизофренію належить до галузі дослідженьлингвопроектирования. Є чимало свідчень цього факту у науковій літературі. У цьому, піднеофазиями (“>Neophasien”) розуміються новоутворені мови з пропрацьованої граматикою і встановленимвокабуляром.Порожденная в такий спосіб мова несе якусь значиму навантаження, на думку говорить хворого є фактом цілком очевидним. У хворих на шизофренію відзначалася тенденція сприймати свої «>псевдоязиковие», спотворені висловлювання як повноцінні, логічно і формально завершені (>Navratil, 1966:144).

Проблема мотивації тісно межує з такою поняттям як оригінальність штучного мови. Майже завжди у підставінеофазии лежить матеріал вже існуючих мов, чи, у разі, їх суттєві структурні елементи. Отже, якщо дослідник ставить завдання аналіз справді штучних мов, тобто у більшої або меншою мірою відмінних оригінальністю, зі сфери розгляду відразу випадають різноманітні жарґонах, арго, «слова-гаманці» і авторськіокказионализми. Такі мови – для окремої замкнутої групи людей – не з'явилися нові мови у сенсі (>Налимов 1979). У них не про зміну системи, з новими граматикою і синтаксисом, а про використання наявної лексики під час використання незвичайнихдеривационних можливостей. У цихязиках-«кодах» перший і природний крок – підміна вже існуючої лексеми чужорідної. Безсумнівно кодовою мовою був «>Анималик» - перший винайденийТолкиним мову. Ще простим прийомом у приховуванні сенсу є відкрите усунення у поєднанні диференційних семантичних ознак лексеми.

Найбільш вживаним прийомом різноманітних і різнофункціональних сленгів, жаргонів, арго, є графологічні маніпуляції, що призвели до виникнення незліченних форм тайнопису, оскільки набір знаків і їхня спроможність варіюватися практично необмежений. Найчастіше найбільше перетворитьсявокабуляр, рідше винаходиться нова граматика, що ніколи не змінюється синтаксис.Фонологические зміни, зазвичай, обмежені усталенимифоносемантическими звичками й артикуляційними бар'єрами. Хоча набір лінгвістичних модифікацій стандартним і обмежений, застосовуватися можуть із цілком протилежним ефектом.

Так, Есперанто, найчастіше згадуваний у ролі зразка штучного мови, розробили ЛюдовікомЛазарусомЗаменгофом за сприяння його дружини, КлариЗильберник, з єдиною метою якомога більшої зняття труднощів за його подальшому вивченні. Отже, зміни лише на рівні граматики були спрямовані їхньому спрощення і підвищення його гнучкості. Основу вокабуляру склали слова з індоєвропейських, переважно романських мов . Тож Есперанто навряд чи можна назвати оригінальним мовою. Граматика цієї мови – граматика романського мови без винятків. А загалом, тоді як іншиминовоязами, Есперанто значно ближчою доязикам-гибридам, таких як “>pidgin” чи “>LinguaFranca”.

>Волапюк, як і відомий мову для інтернаціонального спілкування, має значно мають більше підстав те що, щоб вона вважалася «штучним», саме у силу своєї «оригінальності». Попри чітко сформульоване призначення, цю мову значною мірою – мовна гра заради себе, з одного боку. З іншого – продовжує лінію пошуку оптимальних способів висловлювання розумових категорій у мові.

Штучні мови природні настільки, наскільки природною в людини є спроможність до їх твору і потребу ньому. Вирізняють 3 класу штучних людських мов. Перший, до яких належать мови міжнародного спілкування, іязики-гибриди, є результатом людській потребі у спілкуванні з одного сторони, і необхідності подолання мовних бар'єрів з іншого. Ці мови мають очевидною практичної цінністю і створені з метою виконання функції обміну.

Другий тип, а її ж стосуються все філософські проектів званих «скоєних» мов, виходить із внутрішньої, властивою людському свідомості потреби у систематизації, категоризації сприймають реальності. Мета створення таких «скоєних» мов залежить від наближенні до раціональної самоцінною організації видобутої інформації, до «істинним» іменам предметів і явищ навколишнього світу.

Третю групу мов – мовиемотивние, до них відносяться різні прояви нонсенсу,идеоглоссии іглоссолалии. За умов їх створенні людиною рухає бажання деформувати зовнішню форму мови чи пошук альтернативних вербальних форм, що висловлює що переповнюють індивіда емоції чи, у випадках (Кобзєв, 1971).

«Штучність» даних семіотичних систем очевидна у тому вторинності, оскільки вони породжені індивідуальним, а чи не загальнолюдським свідомістю шляхом деформації природного мовного матеріалу.

1.7 Вигаданий сленг «>надсат»: системне опис

>Графічний лад

Усі елементи «>надcат» передаються написом, проте Еге.Берджесс не дотримується виключнотранскрипционного читранслитерационного принципу передачі російських слів, а поєднує їх. Це дозволяє нам виділити ряд відповідностей письмовому позначення звуків російської латиницею.

РОСІЙСЬКА БУКВА	>АНГЛИЙСКАЯГРАФЕМА АБО КОМБІНАЦІЯГРАФЕМ	ПРИКЛАДИ
і	її	>peet,scoteena,cheest
у	>оо	>minoota,pooshka,bezoomny,gloopy
>ю	>ew	>lewdies
до	з,k,ck	>carman,moloko,tolchock
з	>ss	>goloss
x	до	>brooko,ooko,chepooka
год	>tch,sh	>otchikies,pletchoes
>ш	>sh	>pooshka
>щ	>shch	>veshches

Помітно, іноді автор свідомо спотворює на листі транскрипцію слова, стилізуючи іншомовні елементи під англійські: передає російську «до» наприкінці слова з допомогоюдиграфа «>ck», a замість однієї «з» в слові «>goloss» пише «>ss», оскільки подібне написання слів характерніше для англійської.

Своєрідність граматики «>надсат» визначається дією наступного чинника. У мові, лексична система якого на 90% з слів російського походження, автор зберігає англійські граматичні форми додає до чужорідних для англійської коріння англійські суфікси. Отже, створюючи форму множини ">zoob", Еге.Берджесс додає до основи англійське ->ies і він здобуває у результаті ">zoobies", a нетранскрибированную форму множини російського ">zooby". Показник множини ->s, характерний англійських іменників, зустрічається, наприклад, у таких словах:veshehes,rassoodocks,lewdis ,plaides,carmains ,shlemmies: «>Billyboywassomething thatmademewant tosickjust toviddy hisfatgrinninglitso, andhealwayshadthisvon ofverystaleoilthat'sbeenusedforfryingover andover,evenwhenhewasdressed in his bestplatties,likenow» (>CO, 2000: 13).. - «>Биллибой мене дико дратував, до нудоти, я тут просто бачити було його товстий,ухмиляющийсяmorder, і при цьому від цього що йvonialo як пересмаженим жиром, нехай вона, як і того разу, був виряджений Михайловича в найкращіshmotki» (ЗА, з. 26).

Аналогічний принцип Еге.Берджесс застосовує для освіти колишніх часів дієслова, приєднуючи для її основі суфікс ->ed, як, наприклад, в дієсловахskvatted,viddied,rabbited,slooshied,ookadeeted,interessovatted,loveted : «>Theyviddiedusjustasweviddiedthem, andtherewaslike averyquietkind ofwatchingeachothernow» (>CO, 2000:13). - «Миzasekli їх, вони, і потрібно ми друг за іншому по-тихомуnabludatt» (ЗА, 2000: 26).

>Неличние форми дієслова —герундий та справжнє причастя — в «>надcат» утворюються за тими самими правилам, як і форми реального англійської— з допомогою суфікса ->ing, як і наступних прикладах:kuppeting,smotting,slooshying,vareeting,crasting,govoreeting,peeting,smecking: «Неwas aworking-mantypeveck,veryugly,aboutthirty orforty, andhe satnowwith hisrot openatme,notgovoreetingonesingleslovo» (>CO, 2000: 100). - «>Незнакомцу було років тридцять чи сорок - Огидна робітничо-селянськаrozha, причому сидить,rot роззявив й дивиться прямо мені, що вже казати немає нічого» (ЗА, 2000: 105).

>Лексический склад

Лексична система вигаданого сленгу «>надсат» розроблена незрівнянно докладніше. «>Надсат» - мову предметний, речовинний. Йоговокабуляр, як в більшості сленгів, становлять назви не абстрактних ідей понять, а речовинних, фізичних предметів і конкретні дій. Пропонується класифікація елементів вигаданого сленгу, джерело якої в принципах семантики, етимології і словотвори.

>Лексико-семантнческая класифікація: стосовно семантики складових «>надсат», у ньомусохранен набір семантичних груп, традиційно виділених в мовами різних молодіжних субкультур (кількісно зазвичай переважають лексичні і фразеологічні одиниці, пов'язані з органами чуття людини, особливо з смаком і дотик): їжа; гроші; алкоголь і наркотики; секс; люди; побутові, повсякденні ситуації; кримінальний світ; частини тіла. Проте обсяг цих груп у «>надсат» відрізняється від реальної сленгу. У «>надсат» переважають слова висловлювання, які використовуються для позначення побутових ситуацій, повсякденних предметів і явищ.

Побутові ситуації, повсякденні предмети і явища:

іменники:biblio- бібліотека,collocoll - дзвін,shoom - шум,slovo - слово,okno - вікно,lomtick -скибочку,knopka - кнопка,gazetta - газета,zvonock - дзвінок,smeck - сміх,cantora - контора,shoom — шум,raskazz -розповідь,otchkies - окуляри,minoota —хвилина,veshches — речі й т.д.

дієслова:slooshy - слухати,vareet - варити,pony - розуміти,itty — йти,rabbit - працювати,sloochat — случатися, відбуватися,interessovat - цікавити тощо.

прикметники:malenky - маленький,skorry - швидкий,starry— старий,polezny - корисний,gromky - гучний тощо.

Люди та його характеристики:

іменники :millicent - міліціонер,pyahnitsa - п'яниця,moodge -чоловік,chelloveck - людина,lewdies -люди,zheena - дружина,ptitsa— птах (про жінку),baboochka -бабуся,droog -друг,ded - дід,devotchka - дівчинка,cheena - жінка,veck - людина,malchick -хлопчик тощо.

прикметники:nagoy - оголеною,poogly — полохливий,starry — старий,gloopy — дурний,bezoomny — божевільний,grahzny— брудний,bugatty— багатий,bolshy - великий тощо. буд.

Частини тіла:

іменники:ооkо— вухо,goobers—губи,plot - плоть,уarbles - тестікули,krowy - кров,gulliver - голова,yahzick - мову,rooker -рука,rot - рот,goloss - голос,zoobies - зуби,pletcho - плече,noga - нога,groodies - грудях,litso - обличчя,shiyah -шия,keeshkas - кишки,glazzies—глаза тощо. буд.

Кримінальний світ:

іменники:pooshka - пістолет,nozh— ніж,banda - банда,groopa - група,shaika - зграя,bitva - битва,britva - бритва,razrez -розріз,prestoopnick - злочинець тощо. буд.

дієслова:tolchock - штовхати,oobivat— вбивати,crast - красти т. буд.

Їжа:

іменники:kartoffel - картопля,maslo -олію,kleb -хліб,moloko -молоко,chai - чаї,pishcha -їжа,lomtick - скибочку тощо. буд.

Предмети гардероба:

іменники:cravat - краватка,shlem- шолом,sabog - чобіт,neezhnies— білизну,plattie - одяг,shlapa- капелюх,toofles- туфлі,carman- кишеню тощо. буд.

Гроші:

іменники:cutter,deng,pretty,pretty-polly

Наркотики:

іменники:hen-korm,Drencorm,Synthmesc

Захворювання:

іменники:syph,gon,gleet;

>Бранная лексика:

>Scoteena,sod,dermott,sodding.

>Структурно-етимологічна класифікація

Звернувшись доструктурно-етимологической класифікації, можна буде усвідомити, що походить все елементи «>надсат» доцільно розділити п'ять груп:

I.Самую велику становлять слова, освічені від росіян коренів, такі як:baboochka (бабуся),brooko (черево),deng (гроші),smot (дивитися), та інших.

Усередині першої групи можна назвати три підгрупи:

1. Росіяни слова, запозичені повністю, безусечений, наприклад:korova,mesto,moloko,peet,ptitsa,tolchock,litso,rot,goloss,malenky,ооkо,slovo,chepooka,minoota,pooshka,pyahnitsa,knорка,klootch,gazetta,kot,shoom, та інших.

2. Слова російського походження, освічені з допомогоюусечения (усікається, зазвичай, останньому складі), наприклад:chasso (годинниковий),biblio (бібліотека): «Неhadbooksunder hisarm and acrappyumbrella andwascominground thecornerfrom the PublicBiblio,whichnotmanylewdiesusedthosedays» (>CO, 2000: 6).. - «З книжками тазадризганним парасолем пахвою він з публічноїBiblio в закуті, набагато часи нормальні люди рідко навідувалися» (ЗА, 2000: 19).

У дієсловах, зазвичай, усікаються суфікси інфінітива -ати, ->ить, ->еть:cheest - чистити,viddy - бачити,creech - кричати,pony розуміти й т. буд.

Однак у окремих випадках можеусекаться і нарешті перший стиль слова:cheenas - жінки.

3. Слова, у яких з'єдналися росіяни й англійські морфеми.

Наприклад, в словіglazlids,сконструированном за аналогією з англійським ">eyelids", дотранслитерированному російському корені ">glaz" ("очей") приєднано англійський корінь ">lid(s) " ("повіку"): «>Then Ifound Icould openmyglazlids amalenkvbit andviddylikethrough alltears akind ofsteamycitygoingby, all thelightslikehavingrunintooneanother» (>CO, 2000: 50). - «Невдовзі знайшов, що здатна злегка розліпити повіки і крізь сльози погано бачити, як проноситься повз димний місто» (ЗА, 2000: 64).

">Underveshches" (білизну) створено за аналогією з англійським ">underclothes" -"білизну", де ">veshches" -транслитерированное російське "речі "/анг. ">clothes"): «>Thismorning Iwasgivenmyunderveshches andmyplatties of thenight andmyhorrors howkick-boots, alllovely andwashed orironed andpolished»(CO, 2000: 91). - «Того ранку мені повернули мою сорочку, нижнєbelljo, бойової костюм іgovnodawy, причому всі вичищене, випране інаглаженное» (ЗА, 2000: 97).

II. По-друге групу доцільно об'єднати всі інші іншомовні запозичення неслов'янського походження. Наприклад, запозичене із німецького словоshlaga, освічене від «>Schlager» -"забіяка", чи словоtashtook - від німецького «>Taschentuch» - «носовичок»: «>He'd taken abigsnottytashtookfrom hispocket andwasmopping theredflowpuzzled,keeping onlookingat itfrowningasifhethought thatbloodwasforothervecks andnotforhim» (>CO, 2000: 23). - «Він вийняв чорного нагана величезнийobsoplyenni хустку і став витирати кров'яні патьоки, спантеличено нею поглядаючи, як думав, що кров - це в інших буває, тільки в нього» (ЗА, з. 36) .

До французьким запозиченням можна віднести винайдена Еге.Берджессом слово «>vaysay» створено від абревіатуриW.C. (>watercloset), яка французькою вимовляється якve-se: «Iwanted tobesick,so Igot out of thebed alltremblysoas togo offdown thecorridor to theoldvaysay» (>CO, 2000: 83). - «Мене нудило, і це, весь тремтячи від ознобу, встав із ліжка, і пішов коридору до вбиральні» (ЗА, 2000: 89).

Інше французьке запозичення «>cravate» - «краватка» зазнало невеликі зміни у «>надсат» - «>cravat» :

«>Hiscravatwaslikesomeonehadtrampled on it, hismaskiehadbeenpulled off andhehadfloor-dirt on hislitso,sowegothim onanalleyway andtidiedhim up amalenkybit,soakingourtashtooks inspit tocheest thedirt off» (>CO, 2000: 15) - «>Галстук такий, ніби у ній ходили, маска з'їхала,morder у пилюці. І ми витягли Тема в провулок, де,послюнив хустки,tshutok його поправили, прибрали деякуgriazz» (ЗА, 2000: 24).

Серед екзотичніших запозичень - слова малайського і циганське походження. Ключове в «ЗА» словоorange може бути витлумачено як запозичене з малайського мови словоorang - людина. Єдинийциганский елемент з тексту - повністю запозичене словоdook - дух:

III. Третю групу утворюють авторськіокказионализми з урахуванням романських і німецьких мов, освічені з'єднанням чи урізанням основ.

1. слова, освічені з'єднанням основ:

Наприклад,synthmesc єсокращенную форму відsyntheticmescaline (синтетичниймескалин): «>Hohoho, theoldmoloko,withnoknives orsynthemesc ordrencrom in it» (>CO, 2000: 26). - «>O-xo-xo,молоко-молочишко, без ножів, безсинтемеска ідренкрома (ЗА, 2000: 40).

Інший цікавий приклад - словоStaja, освічене шляхом сполуки основ StateJail (державна в'язниця): «Itake it upnow, andthisis the realweepy andliketragicpart of the story,beginning,mybrothers andonlyfriends, inStaja (StateJail, thatis)Number84F» (>CO, 2000:57). - «Гаразд, поїхали, починаю саму жалісну, навіть трагічну частину свого історії, про брати мої і друзі єдині, яка розгорталася вгостюрьме номер48-ф» (ЗА, 2000: 70).

Серед інших прикладів слів з цією структурою -pop-disk (>pop-musicdisc),vellocet (>amphetaminespeed),firegold (>fire +gold),polyclef(skeletonkey),skriking (>striking +scratching),Godman (man ofGod)

2. слова, освічені урізанням:

Наприклад,drencrom єусеченную формуadreno-chrome: «>Hohoho, theoldmoloko,withnoknives orsynthemesc ordrencrom in it» (>CO, 2000: 26). - «>O-xo-xo,молоко-молочишко, без ножів, безсинтемеска ідренкрома» (ЗА, 2000: 40).

Інше словоsinny є, передусім, каламбуром, який обігрує англійськіcinema (кіно) іsin (гріх), з місця ж зору структури слова,sinny — усічена форма вигаданого іменника «>sinnema»: «>Where Iwaswheeled to,brothers,waslikenosinny Ihadeverviddiedbefore» (>CO, 2000: 75). - «Приміщення, куди мене привезли, було на кшталт кінозалу. Але такої, яких я колись бачив» (ЗА, 2000: 83).

Внутрішня структура декого з тих прозора, і здогадуватися їх походження нескладно, етимологія інших незрозуміла.

IV. Четверту групу становлять елементи, запозичені Еге.Берджессом з реально яка була англійської й американського сленгу:

Наприклад, в словіrozz, неодноразово зустрічається в «ЗА», з'єдналися значення російського пика (>rozha) і англійськогосленгизмаrozzer (>policeman): «>So Iscrambleddown,verystiff andsore, andnotlike realawake, andthisrozz, whohad astrongvon of cheese andonions onhim,pushedme out of thefilthysnoringcell...» (>CO, 2000: 55). - «Я хоч якось сліз, весь затерплий, з ломотою в кістках і немає сонний, отже поки мент, від якоїdiko несло сиром і з цибулею,випихивал мене ззагаженнойхрапящей камери...» (ЗА, 2000: 69).

Словоbaddiwad - похідне відзаимствованого з справді наявногосленгизмаbaddie (лиходій): «>P. R.Deltoidthendidsomething Ineverthoughtany manlikehim whowassupposed toturnusbaddiwadsinto realhorrors howmalchickswoulddo,especiallywith allthoserozzesaround» (>CO, 2000: 53). - «І тоді П. Р.Дельтоид зробив те, у мене неможливо очікував від такої людини, як і, від чоловіка, якому належить перетворювати будь-якихplohishei як я вpai-malchikov особливо в тому, навколо було ментів» (ЗА, 2000: 67).

>Cancer - метафоричне назва сигарети, часте щодо англійської сленгу: «Youcouldviddyhimthinkingabout thatwhilehepuffedawayat hiscancer,wondering howmuch tosay tomeaboutwhatheknewaboutthisveschwe’dmentioned» (>CO, 2000: 62). - «Бачили б ви, як і сушив мізки, пихкаючи своєїtsygarkoi, неможливо міг вирішити, чи можна що саме можна мені розповісти про туshtuke, про що її згадав» (ЗА, 2000: 73).

>Fagged— розмовний еквівалент слів утомлений, стомлений: «>Theywerecreeching andgoingowowowastheyputtheirplatties on, andtheywerelikepunchipunchingmewiththeirteenyfistsas Ilaytheredirty andnagoy andfairshagged andfagged on thebed» (>CO, 2000: 36). - «Вдягаючи сукенки, вони вже активно плакали ->иа-иа-иа-, намагалися тикати у мене своїми малюсінькими кулачками. Тоді який у мене лежав ліжка забруднений, голий і вичавлений як лимон» (ЗА, 2000: 49).

До запозиченням з справді наявного сленгу теж належать такі слова:pretty-polly (money) - гроші,guttiwuts (>guts) - нутрощі, кишки,prod (toproduce) - виробляти,sarky (>sarcastic) - саркастичний,snoutie (>tobacco,snuff) - тютюн, понюхати.

Вочевидь, включаючи в «>надcат» елементи реального англійської й американського сленгу, Еге.Берджесс ставив за мету підкреслити подібність між вигаданим і її реальним мовою, і навіть переконати читача у цьому, що «>надcат» - справді, явище сучасною молодіжною культури.

V. До окремої групу виділяються слова, запозичені з дитячої промови:

Наприклад,арруpollyloggies (>apology) означає «даруйте»: « '>Арруpollyloggies ', Isaidcareful» (>CO, 2000: 38) - «">Иззи-винни-нитте", - обережно проговорив я» (ЗА, 2000: 51).

>Scholliwoll відповідає словуschool: «>Then Ilayback on thebed andshutmyglazzies andthought hownice itwasgoing tobe outthereagain,Alexwithperhaps aniceeasyjobduring theday,mebeingnowtoooldfor theoldskolliwoll andthenperhapsgetting a newlikegangtogetherfor thenochy and thefirstrabbitwouldbe togetoldDim andPete,iftheyhadn'tbeengotalreadyby themillicents» (>CO, 2000: 74). - «Потім відкинувся на подушку, прикривglazzja і замислився у тому, яка здорово буде виходити волю і як і вдень стану дивитися якусь незапорошену працю (зшкольного-то віку я вже трохи зріс), в якому було, дивися, новаshaika підбереться для нічних вилазок, і перше нашеdelo буде зловити старовину Тема зПитом, якщо них не добралися менти» (ЗА, 2000: 82).

У дитячих словахeggiwegg іjammiwam легко впізнаютьсяegg (яйце) іjam (джем): «Ireadthiswithcare,mybrothers,slurpingawayat theoldchai,cupaftertas,afterchashacrunchingmylomtics of blacktoastdipped injammiwam andeggiweg» (>CO, 2000: 32). - « Я прочитав це, про брати, дуже ретельно, попиваючи клятий чай, чашку за чашкою, хрумтячи шматочкамиtosta із чорного хліба із джемом і яйцем» (ЗА, 2000: 39).

Такі слівця, запозичені з дитячої промови, асоціюються з юними героями романів Ч. Діккенса, їх невинність виконує функцію своєрідною буферна зона між «позитивним» читачем і «негативним» героєм «ЗА».

Вигаданий сленг «>надсат» розроблений Еге.Берджессом досить докладно. Письменник, проте, піднімає собі завдання продумати всіх аспектів мовної практики тієї молодіжної угруповання, до якої підключено Алекс. Його більшою мірою цікавить, з одного боку, досягнення загальстилістичного ефекту (надання тексту художньої, естетичної неповторності), з іншого - рішення принциповоїпоетологической завдання. Перед перекладачем стоять, начебто нездійсненні завдання, однак після докладного аналізу лексики і його вживання у тексті, ці труднощі зникають.

Укладання

 

Основними характеристиками художнього перекладу є досягнення певного естетичного впливу й створення його художнього уявлення.

Відтворення у перекладі мистецького твору комунікативної функції, надає художньо-естетичний вплив на читача. Аналіз перекладів літературних творів показує, що у зв'язку з цією завданням типові відхилення від максимально можливої значеннєвий точності з метою забезпечити художність перекладу. У цьому дипломної роботі було розглянуто багато аспектів перекладу прозових малярських творів, але у особливості переклад неперекладної гри слів з прикладу роману Еге.Берджесса «>ЗаводнойАпельсин».

>Берджесс, бажаючи оживити свій роман, насичує його жаргонними словами з з так званого «>надсата», взяті з російської. Тоді, колиБерджесс думав про мову роману, він у Ленінграді, що й вирішив створити певний інтернаціональний мову, яким і ставнадсат. Основна складність перекладу роману російською мовою у тому, щоб це слово для російськомовного читача видавалися настільки ж незвично, як й у англомовного. У.Бошняк придумав набирати це слово латиницею, виділяючи їх в такий спосіб з тексту російською. Приміром, сварка Алекса з ватажком ворожої банди:

«Кого Я бачу! Треба! Невже жирний і смердючий, невже мерзенний наш і підлийБиллибой,koziol іsvolotsh! Як поживаєш, ти,kal в горщику, міхур з касторкою? А ну, йди сюди, відірву тобіbeitsy, якщо вони в тебе ще є, ти євнухdrotshenyi!» (ЗА 1991: 3).

Здебільшого у романі персонажі як жаргонних використовують звичайні російськіобщеупотребимие слова — «хлопчик», «обличчя», «чай» тощо. буд. «>Заводной апельсин» у перекладі ЄвгенаСинельщикова представляється безтранслитанадсата, заміняючи слів жаргонними американізмами. Через те ж «>надсата» Стенлі Кубрик заповідав показувати у російському прокаті фільм «>ЗаводнойАпельсин» лише з субтитрами.

Вигаданий сленг «>надсат» - найважливіший елемент, визначальний специфіку перекладу роману «>ЗаводнойАпельсин». Подолання майже тотального нерозуміння, виникає у читача при початковому поєднанні з текстом, стає найважливішим фактом активізації її сприйняття. Здійснюючи з себе зусилля, читач навчається у міру просування з тексту долати ефектостранения, який досягається автором рахунок масованого і структурно оформленого запровадження у нього іншомовних (у разі сленгових) вигаданих мовних одиниць, а перекладачеві, своєю чергою, необхідно забезпечити правильне сприйняття закладеного стилістичного оформлення.

Застосування різнихаллюзийних украплень, які у сконструйованих Еге.Берджеесомокказиональних сленгових одиницях, активізує сприйняття читача, втягує їх у багатоскладові ігрові відносини з цим текстом. Під час на цю гру насамперед тестуються лінгвістичні здібності читача, і з їх допомогою запускаються та інші ігрові механізми. Можна стверджувати, що вигаданий сленг «>надсат» — провідний, ключовою елемент ігровий поетики твори Еге.Берджесса.

Провідною функцією вигаданого сленгу «надцять» стає ігрова функція, саме він насамперед забезпечує превалювання з тексту прийомів ігровий поетики, отже й визначає методики перекладу.

Разом про теосуществленний у дипломній роботі аналіз дозволив виділити як і трохи інших художніх функцій вигаданого жаргону,внедренного письменником до тексту. У тому числі:

-аллюзийная функція;

-каламбурообразующая функція;

функція просторово-часової локалізації;

- функціяостранения;

- функція створення довірчій атмосфери;

Переклад вигаданих слів і висловів, фігуруючих у романі Еге.Берджесса, є непросто переклад наборуокказионализмов зарубіжного походження, включених як чужорідного елемента у основний текст, а цілу систему перекладацьких прийомів, які забезпечують відтворення який закладений у оригінал сенсу. У цьому, створення автором ілюзії дійсності «>надсат» може допомогти виндентификации найприйнятнішого способу перекладу. Близькість «>надсат» з реальними англійським і американськимсленгами проявляється у кревність структури лексико-семантичних полів, й у включенні в «>надсат» окремих лексем реального існуючого сленгу. Мовний експеримент для Еге.Берджесса стає способом знайти відповіді екзистенційні запитання, дозволити що йде від маніхейства дуалізм світосприймання. З іншого боку, письменник продовжує традиції, закладені його кумиром Дж. Джойсом, і намагається вразити читача новими можливостями, які відкриваються завдякиизощренной мовної грі.

Список використаної літератури

 

1. БабушкінаД.А. ">Нутряная механіка" ">Заводного апельсина" / Філософія бажання. - СПб., 2005

2.БархударовЛ.С. Мова і переклад. - Міжнародні відносини,-М.,1975.

3.Берджесс Еге.Заводной апельсин. М., 2000.

4.Берджесс ЕгеЗаводной апельсин» - Худ.Лит., Л. 1991.

5.Гак У. Р.Семантическая структура слова як компонент семантичної структури висловлювання - 1971.

6. Гончаренко Н.В. Діалектика прогресу культури. - М., 1985;

7. Горбачова Л. М. Два Шекспіра ЕнтоніБерджесса.- 2002.

8.Дорошевич А. ЕнтоніБерджесс: ціна свободи - М:Иностр.Лит., 1991.

9.Елистратов А. Словник московського арго - М., 1994.

10. ЄрмаковаО.П., ЗемськаЕ.А., РазінаР.И. «Слова, з якими ми зустрічалися»- М., 1999.

11.Жлуктенко Ю. А.,Березинский У. А. Англійські неологізми - Київ.,Наукова думка, 1983.

12. Іванов А.О. Камінь спотикання - граматичнийрод./Теория і практику переведення. - До., 1987.

13. Ільїн І.Постструктурализм.Деконструктивизм. Постмодернізм - М., 1996.

14. Казакова Т. А. "Художній переклад. Теорія і практика",- СПб:Инъязиздат, 2006

15. КазаковаТ.А."Художественний переклад: у пошуках істини ", - 2006

16. Князєва Н.А. Англійськісоподчиненниебессоюзние пропозиції з відповідності у російськомуязике./Теорія й практикаперекладу. - До., 1981.

17. КобзєвП.В.Синтаксическая синонімія в сучасному російському літературному мові:автореф.дисс....канд.филол. наук. - Л., 1971

18.КолшанскийГ.В.Контекстная семантика - М., 1980.

19. Комісарів В.М. Теорія перекладу. – М., 1990.

20. Комісарів В.М., «Сучаснепереводоведение» - М., 2004

21. Ларін Б. А.Западно-европейские елементи російського злодійського арго Мова і література - Л., 1931.

22. Є. А.Левашов Нові слова значення - СПб., 1997.