Розквіт Халдейського царства за правління Навуходоносора іі

Навуходоносор ІІ – правитель Халдейського (Нововавилонського) царства у 604 – 562 рр. до н.е. Його сорокарічне правління стало періодом великих територіальних надбань, відродження й розквіту Вавилонії. Останній визначний правитель на вавилонському престолі.

Характерні риси.

- Вів успішні війни проти Єгипту та його азіатських союзників. У 605 р. до н.е. завоював територію Сирії й Палестини, у 598 р. до н.е. здійснив похід до Північної Аравії.

- У 597, а потім у 586 р. до н.е. зруйнував повсталий проти його влади Єрусалим, ліквідував іудейське царство, примусово переселив велику кількість мешканців Іудеї до Вавилона (так званий „Вавилонський полон іудеїв”).

- Після завоювання Іудеї підкорив усю Фінікію. Найдовше чинило опір вавилонянам населення фінікійського міста Тіра – близько тринадцяти років.

- У 568 р. до н.е. Навуходоносор здійснив спустошливий похід до Єгипту, який завершився поразкою.

- За правління Навуходоносора ІІ Вавилонія досягла вищої точки свого розвитку, а Вавилон став головним торговим і ремісничим центром Передньої Азії.

- За наказом правителя на кордоні з Мідійським царством збудували міцні оборонні споруди, унаслідок чого Вавилон перетворився у неприступну фортецю.

- Досягнута економічна могутність стала основою відродження культури Вавилонії. Було перебудовано Вавилон. Розпочалося будівництво так званої Вавилонської вежі – храму бога Мардука – і висячих садів Семіраміди.

- Було збільшено і реконструйовано іригаційні споруди, велося будівництво шляхів, палаців і храмів.

Культура та релігія месопотамії в ііі – іі тис. До н.Е.

Писемність.

Першими серед народів Дворіччя винайшли писемність шумери. Вона називалась клинописом і налічувала близько двох тисяч знаків.

Із часом клинопис шумерів був запозичений іншими народами Передньої Азії. Писали на табличках із сирої глини завдовжки 7-9 см, загостреними паличками.

Наукові відкриття.

Від часів стародавніх шумерів жерці спостерігали за зорями, передбачали сонячні та місячні затемнення, визначали знаки Зодіаку і складали гороскопи.

Першими встановили семиденний тиждень, розділили день на двадцять чотири години, годину – на 60 хвилин, а одну хвилину на 60 секунд.

Коло жерці Шумеру поділили на 360 градусів.

Уміли використовувати для лікування хвороб різноманітні рослини і мінерали.

Халдейські жерці були чудовими математиками: використовували таблицю віднімання й додавання, винайшли таблицю множення, вміли добувати квадратний корінь, обчислювали відсотки, вимірювали площу геометричних фігур.

Мешканці Месопотамії були добре обізнані з географією та картографією. У храмах зберігалися глиняні таблички з маршрутами до того або іншого міста.

За часів Саргона, завойовника Шумеру, було складено „карту світу”. Світ було зображено у вигляді кола, оточеного океанами, у центрі якого розташовувався Вавилон.

Освіта.

Перші школи з’явилися в шумерських містах на початку ІІІ тис. до н.е. Стародавні шумери називали школу „будинком табличок”, її керівника – „батьком будинку табличок”, а учнів – „синами будинку табличок”.

Навчалися у школах лише хлопчики. Спочатку учні вивчали мову і літературу, а потім – граматику, математику і астрономію.

Знайдені перші „підручники” – глиняні таблички, на яких були записані імені богів, назви тварин, рослин, усіх міських і храмових посад, які учень повинен був завчити.

Заняття в школі тривали з ранку до вечора, упродовж двадцяти чотирьох днів на місяць, крім трьох днів відпочинку і трьох святкових днів.

Література.

Найдавнішою пам’яткою шумерської літератури вважається записана на глиняній табличці розповідь про війну двох міст – Лагаша та Умми, - яка датується ХХIV ст. до н.е.

„Поема про Гільгамеша” – найвідоміша пам’ятка шумерської літератури. Розповідає про пригоди царя шумерського міста Урук Гільгамеша.

Поема „Політ Етапи на небо” розповідає про те, як герой Етапа на орлі літав на небо. Серед шумерських міфів знайдено розповідь про всесвітній потоп.

У літературному спадку шумерів є також вірші про кохання, храмові молитви, записи народних казок, прислів’я, байки.

Релігія.

Стародавні шумери вшановували трьох головних богів: Ану – бога неба, Енліля – бога землі та Енкі – бога води.

Аккадці поклонялися Шамашу – боку сонця, Сіну – богу місяця, Іштар – богині кохання і родючості та Таммузу – боку вічно живої природи.

Головним богом і покровителем Вавилонії був Бел-Мардук. Саме він створив з глини людину.

У період установлення у Дворіччі панування ассирійців на декілька століть головним богом став Ашшур, бог стародавньої ассирійської столиці – міста Ашшур.