Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЕМА1. КУЛЬТ РОЗВ КРАпН СВ-ТУ ЛЕКЦ-Я 1. ОСОБЛ Х...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
208.9 Кб
Скачать

Питання 5. Особливості давньоіндійської культури

Давньоіндійська культура – самобутня культура, формуван­ня якої розпочалось на початку III тисячоліття до н.е. (бронзовий вік) на півострові Індостан. Арійські племена, які завоювали цю територію, принесли свою мову – санскрит, писемність, священні книги "Веди" (релігійні гімни, заклинання, жертвенні формули), "Рігведу", "Самаведу", "Ахтарведу". В середині першого тисячоліття до н.е. з’являються "Упанішади" (вчення про світ). Особливе місце в давньоіндійській культурі займають епоси "Рамаяна" і "Махабхарата" – своєрідні художні енциклопедії того часу.

Своєрідну модель гармонійних співвідношень людини з люди­ною, суспільством, намагання досягти внутрішньої досконалості, свободи, щастя, пропонує і буддійське релігійно-філософське вчен­ня. Буддизм – одна із древніх світових релігій. Він виник у VI ст. до н.е. в Індії. Засновником буддизму була реальна історична осо­бистість – Сідхартха Гаутама (із роду Гаутама). Вчення Будди спря­моване на відмову від людської самості, від усього, що відрізняє індивіда від інших людей, і, навіть ширше, - від усіх живих істот. Отже, гідна людини мета свобода від усього і в тому числі від самого себе. Для цього Будда пропонує "восьмеричну" систему або систему морально досконалої людини. Оволодіння цими принципами роз­глядалося Буддою як своєрідні сходинки, на вершині яких знахо­диться вище просвітління самбодхи (самадхи), де згасає свідомість людини, де вона занурюється у непізнаний стан нірвани. Спасіння і набуття нірвани Будда обіцяв тільки аскетам, що звільнилися від бажань. Буддистам-мирянам він пропонує простий етичний кодекс, що складається із п’яти заборон: утримуйся від вбивства, крадіжки, розпусти, брехні, збуджуючих напоїв.

У вченні Будди є поняття metta, яке перекладається як любов, відсутність ненависті. Це стан, якого досягає людина, що подолала в собі ворожнечу і чуттєву прив’язаність до світу, і який реалізуєть­ся в однаковому доброзичливому відношенні до усіх живих істот. Вчинки людини, згідно буддійському вченню, визначають її буття. Під впливом вчинків життя людини поступово міняється. Вчиняючи погано, людина набуває хвороб, злиднів, приниження. Вчиняючи добре, отримує радість та заспокоєння. Такий закон карми (мора­льної нагороди), який визначає долю людини у сансарі (циклічно­му існуванні), колообігу народжень, смертей і перероджень. Мета буддиста – жити так, щоб залишати якомога менше слідів карми. Вчення Будди, таким чином, спрямоване на досягнення гармонії в людських відношеннях шляхом внутрішнього самовдосконалення особистості. Давньоіндійська культура як унікальна жива цілісність, вплинула не тільки на наступні покоління індійців, але й на культуру багатьох країн світу.

Буддизм

Буддизм – релігійне вчення, що виникло в Індії у VІ – V ст. до н.е. Його засновником був царевич Сіддхартха Гаутама з роду Шак’я, що згодом здобув ім’я Будди („Просвітленого істиною”).

Чотири істини в буддизмі:

1. Життя – це страждання.

2. Головна причина страждань – бажання людини.

3. Для звільнення від страждань необхідно позбутися бажань.

4. Шлях позбавлення бажань полягає в дотриманні вчення Будди.

Реалізація чотирьох істин веде послідовника буддизму до головної мети його життя – стану нірвани, що розуміють як абсолютний спокій і повне зречення будь-яких бажань.