2. Релігія Стародавнього Китаю

Характерні риси.

- Віра в існування Вищої сили, яка стоїть над людьми, богами і духами. Її називали Небом (Тянь), або Верховним Володарем (Шанді).

- Світ і людей створили боги та духи. Вони дарували людям знання і надавали своє заступництво, інколи навіть усупереч волі Верховного Володаря.

- Із виникненням держави влада царя, а потім – імператора, стала обожнюваною. Правитель вважався „Сином Неба”, представником Верховного Володарям на землі. Свою державу китайці називали „Піднебесною імперією”, а себе – „мешканцями Піднебесної”.

- Китайці вірили, що всі природні явища та стихійні лиха відбуваються за волею богів і духів. Вони вважали, що існують боги сонця, місяця, дощу, вітру, землі та води. У кожної гори, річки, джерела є свої духи. Усім їм необхідно поклонятися і приносити жертви.

- Існував розвинений культ предків. Китайці вірили, що душі померлих залишаються жити серед людей і можуть втручатися в їхні справи: допомагати, захищати від злих духів тощо. Їм також приносили жертви та просили їх про допомогу.

- Одним із головних принципів вірувань стародавніх китайців був поділ усього існуючого на дві першооснови – інь і янь. Інь уособлював жіночу першооснову, був пов’язаний з Місяцем, усім темним, похмурим і слабким. Янь пов’язувався з чоловічою основою, з усім світлим, яскравим, твердим і сильним. Інь вважався негативною силою, а Янь – позитивною. Вони взаємопов’язані й гармонійно взаємодіяли.

3. Здобутки культури Стародавнього Китаю

Писемність.

Виникла в ІІ тис. до н.е. Знаками для письма були ієрогліфи, кожний із яких позначав ціле слово. Спочатку ієрогліфів було декілька сотень, а на початок ІІІ ст. до н.е. вже понад три тисячі. Писали на бамбукових пластинах, вмочуючи загострену паличку в чорний лак, виготовлений із соку дерева. Писали також на шовку, вмочуючи спеціальний тонкий пензлик у туш, виготовлену із соснової сажі. Наприкінці І тис. до н.е. китайці першими у світі навчилися виготовляти папір із кори дерев і ганчір’я.

Література.

Існувала з давніх часів. Численні легенди, казки, оповідання. Особливого розвитку набула поезія, у якій оспівували красу природи, людини, людських учинків. Поет Сун Юй (290-223 рр. до н.е.) вважається першим митцем Китаю, хто присвятив свою творчість коханню і жіночій красі.

Наукові знання.

Китайські астрономи вивчали рух Сонця, Місяця і п’яти планет стосовно нерухомих зірок, склали карту зоряного неба і позначили на ній близько 2500 зорь (саме стільки бачить людина неозброєним оком), дали назви 28 сузір’ям, знали, що Місяць сяє не власним світлом, в відображає сонячне світло. Вони встановили, що на Сонці є плями, уміли передбачати сонячні й місячні затемнення, склали один з найточніших у світі календарів.

Китайські математики знали десяткові дроби, уміли робити точні підрахунки, необхідні для будівництва каналів, укріплень і палаців.

Китайські лікарі вміли лікувати чимало хвороб за допомогою лікарських рослин. Вони відкрили тонізуючі властивості чаю, який спочатку використовувався як ліки. Відкрили знеболюючі властивості соку деяких рослин і використовували їх під час хірургічних операцій. Уперше у світі китайські лікарі розробили новий метод лікування хворих – голковкалування.

Китайці винайшли компас, який був відомий уже за часів Цінь Ши Хуанді. Учений Чжан Хен 134 р. до н.е. винайшов сейсмограф – прилад для визначення сили поштовхів під час землетрусів. Історик Сима Цянь (бл. 145-86 рр. до н.е.) створив 130-томну історію Китаю.

Мистецтво.

Китайські будівничі створювали грандіозні споруди. Головним будівельним матеріалом слугувало дерево. Споруди прикрашалися вкритими різьбленням дерев’яними колонами й фігурами фантастичних тварин. Стіни будинків прикрашалися розписами і картинами, намальованими на папері або шовку. Високої майстерності досягли скульптори. У гробниці Цінь Ши Хуанді знайдено шість тисяч фігур піхотинців і вершників у натуральну величину, що були виготовлені з обпаленої глини. Збереглося також чимало скульптур, виконаних із каменю, бронзи й дерева.

Китайські майстри виготовляли вишуканий бронзовий посуд, прикрашений золотом, сріблом і коштовним камінням. На ньому також зображували краєвиди, фантастичних драконів. сцени військових походів тощо. У VІ ст. було відкрито спосіб виготовлення посуду з порцеляни, який вкривали спеціальними емалями і розписами.