
- •Тема 1.
- •Матеріали до питання № 1.
- •1. Життя людей у первісні часи
- •2. Культура та вірування первісних людей. Прикладний характер знань перших людей
- •Вірування первісних людей
- •Роль релігійних вірувань у житті первісних людей
- •3. Первісна система влади та поява держави
- •Питання 2. Культура стародавніх цивілізацій. Особливості цивілізацій стародавнього сходу
- •Формування цивілізації
- •Соціальний устрій племені й держави
- •Перші міста
- •Перехід від первісності до цивілізації
- •Культура месопотамії, її основні досягнення
- •Історія стародавніх фінікійців
- •Відкриття і винаходи стародавніх фінікійців
- •Халдейське (нововавилонське) царство
- •Історія стародавнього Вавилона
- •Розквіт Халдейського царства за правління Навуходоносора іі
- •Культура та релігія месопотамії в ііі – іі тис. До н.Е.
- •Питання 3. Культура стародавнього єгипту
- •Матеріали до питання 3.
- •1. Основні риси культури стародавнього Єгипту
- •2. Релігія, міфологія та культура давнього Єгипту
- •3. Роль релігійних вірувань у житті стародавніх єгиптян
- •4. Культурні досягнення стародавніх єгиптян
- •5. Культура в стародавньому Єгипті
- •Питання 4. Характерні риси культури стародавнього китаю
- •Матеріали до питання 4.
- •1. Релігія і культура Стародавнього Китаю
- •2. Релігія Стародавнього Китаю
- •3. Здобутки культури Стародавнього Китаю
- •Питання 5. Особливості давньоіндійської культури
- •Буддизм
- •Здобутки культури стародавньої індії
Матеріали до питання 4.
1. Релігія і культура Стародавнього Китаю
Китай – країна стародавньої цивілізації: на його території виявлені залишки первісної культури часів раннього палеоліту та бронзового віку. Первісний лад проіснував тут до ХІV ст. до н.е., коли сформувалася перша рабовласницька держава Інь. В інську епоху зародилася культура, яка дала початок китайській цивілізації в усій її специфіці. Складений в основних рисах місячний календар та винайдене письмо (прообраз сучасної ієрогліфічної каліграфії). Подальший розвиток культури відбувався у перших централізованих імперіях – династії Цінь (221-207 рр. до н.е) та династії Хань (206 р. до н.е. – 220 р. н.е.).
Стародавній Китай збагатив світову науку і культуру значними досягненнями; Китай – батьківщина таких винаходів: компас (ІІІ ст. до н.е.); порох (Х ст. н.е.); спідометр (ІІІ ст. до н.е.); книгодрукування (VІ – VІІІ ст); сейсмограф (ІІ ст. н.е.); фарфор (ІІІ – V ст.).
В галузі математики був відкритий метод розв’язання рівнянь першого ступеня з двома і трьома невідомими, вичислене відношення довжини кола до його діаметра (число П).
В галузі астрономії – вміли вираховувати дату затемнення Сонця, склали один з перших каталогів зірок, вели спостереження за плямами на Сонці.
Широкого розвитку набула торгівля – важливий фактор культури і прогресу (торгували з Індією, країнами Середньої Азії;. Великим шовковим шляхом з арабськими країнами, Кореєю, Японією – морським шовковим шляхом).
Медицина має трьохтисячну історію. Було написано "Фармакологію" ("Бень цао"); вперше стали проводити хірургічні операції із застосуванням наркозу; голковколювання, припечення, масаж.
Будівництво – 2 своєрідні пам’ятники: з VІ ст. до н.е. по ХІІІ ст. н.е. (2 тис. років) будувався найбільший в світі Великий канал (з’єднав Пекін з Ханчжоу); Велика китайська стіна.
В мистецтві особливе місце посідають каліграфія, поезія, живопис. Ієрогліфічна кодова система давала змогу через ці три види мистецтва відображати життя людини (злиття мистецтва з мистецтвом життя).
Філософія: Конфуцій (Кун-цзи, 251-179 рр. до н.е.) – головна увага – мораль у відносинах між людьми; Лао-цзи (засновник філософії таоїзму).
Релігія: у духовній культурі важливе місце мав феномен буденної свідомості ("китайські церемонії").
Це суворо фіксовані стереотипи етико-ритуальних норм поведінки і мислення, які складались на основі дотримування культу старовини. Дослідник В. Полікарпов зазначає, що гіпертрофія цих етико-ритуальних норм поведінки і мислення призвела до того, що вони замінили релігійно-міфологічне сприйняття світу. Деміфологізація, десакралізація етики і ритуалу привели до формування унікальності китайця як носія культури. Замість культу богів – культ реальних планових та сімейних предків. Боги, що залишилися, стали холодними, абстрактними божествами-символами (Небо, Піднебесна Дао тощо). Ці поняття не мають аналогій в інших стародавніх культурах (китайське Небо – не бог, а вища загальність, холодна, байдужа до людини). Великий Дао – всезагальний Закон і Абсолют, небачений, недоступний органам чуттів людини, але всемогутній творець світу. Пізнати Дао, зрозуміти його своїм розумом, спробувати злитися з ним – це ключові принципи та кінцева мета життя стародавнього китайця. Найяскравіше ця концепція пояснення світу втілена у філософських системах конфуціанства та даосизму.