5. Набуття й припинення права власності

Суб'єктивне право власності як і будь-яке інше цивільне право виникає й припиняється в силу юридичних фактів.

Підстави поділяються на первинні та похідні.

Первинні:

-- Передбачають виникнення права власності вперше або незалежно від волі попереднього власника.

Створення речі - за загальним правилом право власності виникає у особи, яка створила річ ст.331.

-- Специфікація або переробка - створення нової речі в результаті переробки іншої речі (матеріалу). Право власності у переробника чужої речі виникає лише у випадку, коли вартість переробки значно перевищує вартість чужого матеріалу, а переробник не знав і не міг знати, що він використовує чужий матеріал.

-- Одержання плодів та доходів.

-- Заволодіння або окупація має місце в тих випадках коли річ є безхазяйною, тобто власника речі не має або він є невідомим: набуття права власності на рухому річ від якої власник відмовився ст. 336, н знахідку ст. 338, бездоглядну домашню тварину ст. 341, скарб 343 (за винятком випадків коли скарб - надбання національної культури)

-- Набувальна давність ст. 344. Юридичним складом, який обумовлюють виникнення права власності за набувальною давністю визнаються обставини зазначені у ч. 1 ст. 344:

1) Законність об'єкту володіння

2) Добросовісність володіння чужим майном

3) Відкритість володіння

4) Визначена тривалість і безперервність володіння.

5) Володіння майном як своїм

Законність об'єкту володіння - за давністю може набуватися майно, яке раніше перебувало в будь-якій формі власності за винятком майна, яке вилучено з обороту або обмежено в обороті. Право власності на нерухомість як і в інших випадках придбання її за правочинами виникає у набувача з моменту державної реєстрації (аб. 3 ч. 1 ст. 344.) За ч. 1 ст. 119 громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б підтверджували їхні права можуть звернутися до уповноважених органів з клопотанням про передачу ділянки у власність або користування.

Добросовісність заволодіння чужим майном - цивільний кодекс пред'являє лише вимогу щодо добросовісності підстав для одержання майна особою у володіння і не зазначає про добросовісність самого володіння як умову для набуття майна.

Відкритість володіння - очевидність його для всіх третіх осіб. Водночас закон не покладає на володільця обов'язку спеціально інформувати оточуючих про своє володіння.

Визначена тривалість і безперервність володіння - особа має безперервно володіти майном протягом 5-ти років рухомим і 10-ти років нерухомим.

Володіння майном як своїм, тобто без урахування того, що у цього майна є власник - ремонт, страхування речі тощо.

Момент виникнення права власності на майно

Права власності на нерухомість виникає з моменту реєстрації цього права (ч. 4 ст. 334)

Гарантії здійснення права власності

1) Рівність усіх суб'єктів та форм власності

2) Непорушність права власності - ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності (ст. 41 КУ).

Протиправність - позбавлення права власності без підстав передбачених КУ та Законом.

3)Визначення правового режиму власності винятково законами України.

4) Свобода у здійсненні власником своїх повноважень (ч. 1, 2, 6 ст. 319)

5) Наявність судового захисту права власності.