307 Старого цпк, згідно з яким рішення суду першої інстанції підлягають

скасуванню, а справа — направленню на новий розгляд, якщо суд вирішив

питання про права і обов'язки осіб, які не були притягнуті до участі у

справі. Нерідкі випадки, коли апеляційні суди розширено тлумачать наведену

норму закону, образно кажучи «вишукують» третіх осіб та рекомендують суду

першої інстанції притягнути їх до участі в справі. Так, у справах про

реальний розподіл будинків, квартир рекомендують притягнути пожежні та

санітарні інспекції, незважаючи на те, що технічні експертизи проведені

4. Підстави для перегляду судових рішень у суді апеляційної інстанції

За загальним правилом суд апеляційної інстанції повинен мати певні

критерії, за допомогою яких він міг би перевірити правильність рішень

місцевого суду. Такими критеріями є підстави для скасування або зміни

судового рішення. У зв'язку з цим ЦПК України містить досить детальний

перелік підстав, за наявності яких рішення суду першої інстанції підлягає

перегляду. До них, зокрема належать: неповне з'ясування всіх фактичних

обставин, які мають значення для справи; недоведеність таких обставин;

невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне

застосування норм матеріального чи процесуального права. Із цього

вбачається, що перші три з наведених вище підстав свідчать про

необґрунтованість судового рішення, а остання - про його незаконність.

Обґрунтованим вважається рішення, яке повно відображає обставини, що

мають значення для справи, а висновки суду щодо встановлених обставин і

правових наслідків є вичерпними, такими що відповідають дійсності і

підтверджуються достовірними доказами, які досліджені в судовому засіданні.

Недотримання цих правил є підставою для скасування рішення суду.

Залежно від правових наслідків, зумовлених порушенням судом першої

інстанції норм процесуального права, в юридичній літературі виділяють дві

групи процесуальних порушень. До першої групи належать такі порушення",

котрі в усіх випадках призводять до скасування рішення. їх зазвичай

котрі в усіх випадках призводять до скасування рішення. їх зазвичай

називають безумовними підставами для скасування рішення суду.

У разі скасування рішення суду першої інстанції і направлення

справи на новий розгляд до суду першої інстанції в ухвалі повинно бути

зазначено, які порушення закону були допущені судом першої інстанції.

Відповідно до норм цивільного процесуального законодавства кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог або заперечень. У той же час чинним законодавством не

передбачено випадків обов'язкового проведення експертизи для встановлення

згадуваних та інших фактів та обставин справи. У новому ЦПК міститься норма

(ст. 145), відповідно до якої призначення експертизи є обов'язковим у разі

заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами або хоча б

однією із сторін, якщо у справі необхідно встановити: характер і ступінь

ушкодження здоров'я; психічний стан особи; вік особи, якщо про це немає

відповідних документів і неможливо їх одержати. Таким чином, із набранням

чинності нового ЦПК питання призначення експертизи дістали більш чітке

регулювання. Однак факт призначення експертизи ще не свідчить про те, що

вона буде проведеною. І причин цього — декілька. Відповідно до вимог ст. 15

Закону України "Про судову експертизу" витрати на проведення судових

експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України у

цивільних справах відшкодовуються у порядку, передбаченому чинним

законодавством. Оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок

сторони, яка порушила відповідне клопотання. Якщо експертиза призначається

за клопотанням обох сторін або з ініціативи суду, кошти на її оплату

вносяться обома сторонами порівну (ст. 86 нового ЦПК). У разі несплати

стороною (сторонами) вартості експертизи суд скасовує ухвалу про її

призначення і розглядає справу на підставі наявних доказів. Це є однією з

причин непроведення експертиз як на стадії провадження справи судами першої

інстанції, так і на стадії апеляційного провадження. За результатами

аналізу статистичної звітності саме несплата сторонами (стороною) вартості

робіт з проведення експертизи стала причиною відмови у виконанні досліджень

приблизно у 30% випадків їх призначення.

І все ж головною причиною неможливості виконання судових експертиз на

стадії апеляційного провадження є неналежна підготовка матеріалів для їх

проведення, що у першу чергу пов'язано з необхідністю удосконалення

правової регламентації інституту судової експертизи в цивільному процесі.

Зокрема, це стосується необхідності більш чіткого визначення в нормативно-

правових актах процедури отримання зразків, правового статусу спеціаліста у

цивільному процесі, мотивів та підстав для призначення додаткової та

повторної експертизи, прав та обов'язків керівника експертної установи

тощо.

Зупинимося коротко на деяких з наведених проблем. Перша із них

пов'язана з тим, що в новому ЦПК, на жаль, відсутнє окреме правило, яке б

регламентувало порядок відбору зразків для експертного дослідження (що

передбачалось у його проекті). Статтею 144 нового ЦПК (п. 3) передбачено:

"При визначенні об'єктів та матеріалів, що підлягають направленню на

експертизу, суд у необхідних випадках вирішує питання щодо відібрання

відповідних зразків". Самий же порядок відбору законом не визначено. У

Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки матеріалів та

призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції

України 08.10.98 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України