Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГРУНТИ.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
437.25 Кб
Скачать

62.Втрата і відновлення структури.

Структура руйнується головним чином під впливом механічних та фізико-хімічних і біологічних чинників:

• Механічне руйнування структури(відбувається у найбільш верхніх шарах грунту в результаті руху по поверхні грунту техніки, людей, тварин, при обробітку грунту, а також краплями опадів, особливо зливових, супроводжується пошкодженням колоїдних плівок, які склеюють механічні частки, а це значно знижує водо тривкість структури).

• Фізико-хімічне руйнування(при надходженні в грунтовий вбирний комплекс катіонів Na+, K+, NH4+, Mg+, потрапляють у грунт з опадпми, добривами, при мінералізації органічної речовини.(катіони пептизують грунтові колоїди)

• Біологічне руйнування(при мікробіологічному складі гумусу до кінцевих продуктів – СО3 , Н2О і мінеральних речовин.

Для підтримання і відновлення агрономічно цінної структури застосовуються різні агротехнічні, фізико-хімічні і хімічні прийоми:

• Агротехнічні прийоми – систематичне вивчення грунту органічними матеріалами, як джерелом для формування детриту і гумусу(посів багаторічних трав, сидеральні посіви,приорання поживних решток, внесення добрив – органічних.

• Фізико-хімічні методи - підвищення насиченості грунтового вбирного комплексу кальцієм,прийомом вапнування кислих і гіпсування солонцюватих грунтів.

63.Вода в ґрунтоутворенні і грунтах.

Воді належить провідна роль у ґрунтоутворенні та родючості: у водному середовищі відбуваються процеси вивітрювання та новоутворення мінералів, хімічні реакції, гумусоутворення, перерозподіл речовин у ґрунтовому профілі; вода в ґрунті визначає в значній мірі тепловий баланс ґрунту та її температурний режим, забезпечує умови життя рослин. Воді належить провідна роль у ґрунтоутворенні та родючості: у водному середовищі відбуваються процеси вивітрювання та новоутворення мінералів, хімічні реакції, гумусоутворення, перерозподіл речовин у ґрунтовому профілі; вода в ґрунті визначає в значній мірі тепловий баланс ґрунту та її температурний режим, забезпечує умови життя рослин. На утворення однієї частини сухої речовини рослина поглинає із грунту в середньому близько 400 частин води.

Різні властивості грунту в значній мірі залежить від вмісту в ньому води. Рівень зволоженості разом з температурним режимом визначає інтенсивність біологічних, хімічних і фізико-хімічних процесів в грунтах. Нестача і надлишок води в грунті обмежує продуктивність грунтів.

64.Категорії(форми)води в грунті.

За О. А. Роде виділяють п’ять категорій (форм) ґрунтової води:

• Тверда вода — лід.

• Хімічно зв’язана вода (включає конституційну і кристалізаційну).

• Пароподібна вода.

• Фізично зв’язана, або сорбована, вода.

• Вільна вода, яка присутня в капілярній і гравітаційній формах. Капілярна вода утримується в ґрунті в порах малого діаметра — капілярах, під дією капілярних (меніскових) сил.

Гігроскопічна волога (ГВ) – утворюється в результаті абсорбції парів води на поверхні твердих частинок грунту і безпосередньо прилягає до них у вигляді плівки 2-3 шарів молекул води. Волога досить сильно утримується в грунті і зовсім не доступна для рослин.

Масимальна гігроскопічна (МГ) волога - максимальна кількість води, яку може поглинути грунт із пароподібного стану при насиченій вологості повітря, близькій до 100% (94-98%). Волога також не доступна рослинам.

Вологість стійкого в’янення (ВВ) – вологість, при якій рослини, проявляють ознаки в’янення, які не зникають при розміщенні рослин в атмосферу насичену водяними парами. Це нижня межа доступності вологи рослинам.

Вологість розриву капілярів (ВРК) – вологість, при якій рухомість капілярної води різко знижується. Це критична волога,тому що при волозі нижче ВРК ріст рослин уповільнюється і продуктивність їх знижується.

Найменша вологоємність (НВ) або повна польова вологоємність (ППВ) – найбільша кількість капілярно-підвищеної вологи, яку може утримувати грунт після стікання надлишку вологи при глибокому заляганні грунтових вод. Найменша вологоємність – верхня межа доступної для рослин води.

Повна вологоємність (ПВ) – найбільша кількість води, яку може вмістити гунт, при повному зволоженні всіх пор водою.