- •1.Предмет і завдання ґрунтознавства
- •2. Історія ґрунтознавства
- •3. Суть порівняльно-географічного методу в дослідженні грунтів на замовлення землекористувачів.
- •4. Три етапи проектно-пошукових досліджень грунтів на замовлення землекористувачів.
- •6. Значення праць в.В. Докучаєва, к. К. Гедройця в розвитку ґрунтознавства.
- •7. Історія дослідження грунтів України, Кіровоградщини
- •8. Вплив ґрунтотворних порід на властивості грунтів
- •9. Первинні мінерали грунту, їх значення
- •10. Вторинні мінерали грунту, їх вплив на властивості грунтів.
- •Глинисті мінерали грунту, їх значення в родючості.
- •Гранулометричний склад грунту.
- •Класифікація грунтів за гранулометричним складом.
- •Методи визначення гранулометричного складу грунту.
- •Навіщо і як змінюють гранулометричний склад грунту.
- •«Легкі» і «важкі» грунти, їх переваги і недоліки.
- •Грунтотворні породи України.
- •Льодовикові та водно-льодовикові відклади України, їх поширення, властивості, вплив на грунтотворення.
- •Грунтотворні породи Лісостепу і Степу, їх вплив на властивості грунтів.
- •21. Леси їх поширення,властивості,вплив на ґрунтоутворення.
- •22.Грунтотворні породи Кіровоградщини їх властивості
- •23.Грунтотвірні породи гірських територій, їх властивості
- •24.Поділ ґрунтових порід на групи по вмісту лужноземельних і лужних основ. Де які поширення
- •25. Значення кальцію і магнію для ґрунтоутворення
- •27. Джерела та умови нагромадження гумусу.
- •28.Вплив водно-повітряного і теплового режимів грунту на характер і швидкість утворення гумусу
- •29.Вплив гранулометричного і хімічного складу грунтотвірних порід на гумусонакопичення
- •31.Склад гумусу
- •32.Детрит, його природа і значення в структуроутворенні
- •33.Пасивний і активний гумус
- •34.Органо-мінеральні сполуки в грунтах
- •35.Грунтові колоїди,їх склад, будова властивості
- •36. Ємкість вбирання грунту, одиниці виміру
- •37.Ємкість вбирання грунтів різного гранулометричного складу
- •38.Ємкістьвбирання основних грунтів України
- •39.Значення гумусованості грунту
- •40. Вплив ввібраних катіонів та агрегатний склад грунту
- •45. Відносний характер родючості
- •46. Реакція грунтового розчину
- •47. Класифікація грунтів за ступенем кислотності.
- •49. Кислотність і родючість грунтів
- •50. Шляхи запобігання підкисленню грунтів.
- •51. Лужність грунтів, де поширені лужні грунти
- •52. Причини засолення грунтів
- •53. Шляхи боротьби з лужністю грунтів.
- •54.Буферність грунтів
- •55. Екологічне значення буферності грунтів
- •56. Залежність величини буферності від гранулометричного складу
- •57. Вплив вмісту гумусу на величину буферності грунтів.
- •58. Фізичні властивості грунтів
- •59. Основні фізичні властивості грунтів.
- •60. Структура грунту, її значення.
- •61.Формування структури.
- •62.Втрата і відновлення структури.
- •63.Вода в ґрунтоутворенні і грунтах.
- •64.Категорії(форми)води в грунті.
- •65.Водні властивості грунту.
- •66.Недоступна, доступна, надлишкова волога ґрунту.
- •67.Діапазон активної вологи грунту.
- •69.Складові водного балансу грунту.
- •70.Основні фізичні властивості грунтів.
- •71. Повітря грунту, його слад, значення
- •72. Повітряний режим грунтів, його регулювання.
- •73. Теплові властивості грунту
- •74. Поживний режим грунту
- •75. Макро та мікроелементи грунту
- •77. Деградація грунтів
- •78. Родючість грунту, її види
- •80. Фактори грунтотворення
- •82. Вплив рельєфу на ґрунтоутворення. Автоморфні, напівгідроморфні та гігроморфні грунти.
- •83. Біологічний фактор у грунтотворенні
- •84. Вплив типу рослинності на грунтотворення
- •91.Будова грунтового профілю.
- •92.Морфологічні ознаки грунту.
- •95. Класифікація грунтів.
- •97.Горизонтальна і вертикальна зональність грунтів.
- •98.Грунти Полісся.
- •99.Дерново-підзолисті грунти.
- •100.Грунти Лісостепу.
- •102. Чорноземи Лісостепу
- •103.Чорноземи України.
- •104. Грунти Степу
1.Предмет і завдання ґрунтознавства
Грунтознавство – це наука про грунти, їх утворення будову, склад, властивості, закономірності розміщення, про формування і розвиток головної властивості грунту – родючості та шляхи найбільш раціонального їх використання. Об’єктом грунтознавста є грунт – складна поліфункціональна віткрита чотирифазна структурна система. Грунтознавство є біологічною фундаментальною наукою, яка служить теоретичною основою для землеробства, рослинництва та ін.. агрономічних дисциплін. Оснвні розділи ґрунтознавства, такі як генезис і географя грунтів, їх фізичні, хімічні та фізикохіічні властивості, біологія грунтів, класифікація складають основу генетичного ґрунтознавства яке вивчає грунт як природно-історичне тіло, що винило в результаті взаємодії ґрунтоутворювачів ,або факторів грунтотворення, таких як ґрунтотворні породи, клімат, рельєф, рослинний та тваринний світ, вік протягом якого ці фактори діють.
Прикладні дисципліни сформувалися за напрямками використання грунтів: агрономічне, лісове, меліоративне, санітарне, інженерне, екологічне грунознавство.
Основним завданням ґрунтознавства як навальної дисципліни є вивчення грунту як особливого природного тіла, як засобу сільськогосподарського виробництва і як продукту людської праці. Як особливий засіб виробництва у сільському господарстві грунти характеризуються такими особливостями : незамінністю, обмеженістю, непереміщуваваністю і родючістю. Ці особливості вказують на необхідність надзвичайно бережного відношення до грунтів і постійної турботи про підвищення їх родючості.
2. Історія ґрунтознавства
Антична наука вже мала певні знання про профільну будову грунтів, придатність їх до різних культур. В 1810р. нім. Вчений Д. Теєр видав книгу "основи раціонального землеробства" в якій обґрунтував гумусованого живлення рослин. 1840 р. нім хімк Ю. Лібіх вивів два закони "Закон мінімуму" і "закон повного повернення", довів що рослин поглинають із грунту мінеральні речовини. Питання виникнення грунтів вперше було поставлене шведом І.Г. Валеріусом (1761р.), у праці "про хімічні основи землеробства" вдзначив, що гумус утворюється шляхом руйнування рослинност. Цю ж думку висловив В.М. Ломоносов в прац "про шари змні" (1763р.). В.В. Докучаєв ,(1846-1903) в Петербурзькому університеті захистив докторську дисертацію "Руський чорнозем" в ній було обґрунтовано основні положення сучасного ґрунтознавства. Він вперше підійшов до вивчення грунту як єдиного цілого. Розробив методику польового вчення грунтів, встановив закономірності горизонтальної і вертикальної зональності грунтів. Визначив 5 основних факторів грунтотворення, створив першу наукову класифікацію грунтів північної півкулі. П.А. Костичев заклав основи агрономічного ґрунтознавства. В.Р.Вільямс розробив біологічний напрямок в ґрунтознавстві, він обґрунтував вчення про біологічний кругообіг речовин, як основу грунтотворення, виділив із всіх властивостей грунту якісний показник – родючість. Роботи К.К. Гедройця (1872-1932) по колоїдній хімії грунтів сприяли зближенню ґрунтознавства з точними науками, перш за все з хімією і ввели в ґрунтознавство точні кількісні методи досліджень. Основні праці Вчення про вбирну здатність грунту, хімічний аналіз грунту, не втратили свого значення і тепер.