140. Основнi та додатковi елементи сторiнки книги

Крім тексту та ілюстрацій на книжковій сторінці вміщуються довідково-допоміжні елементи книги, основними з них є такі:

• Колонцифра — порядковий цифровий номер сторінки ви­дання. Вміщується переважно в нижньому чи верхньому полі сто­рінки посередині чи скраю формату набору.

• Колонтитул - довідковий рядок над текстом сторінки (інко­ли збоку від неї), який вказує на її зміст: в збірнику — який твір якого автора на ній надруковано, у моновиданні - до якого пара­графу якої глави вона відноситься і, отже, яку тему розкриває, в словнику - які заголовні слова або на які літери заголовні слова на ній розміщені.

• Норма - прізвище автора книги або перше слово її назви чи номер друкарського замовлення в лівому куті нижнього поля кож­ного зошита, що означають належність його (зошита) до даного видання. Норма необхідна для контролю за правильністю брошу­рувальних процесів, перш за все комплектування книжкового блоку.

• Сигнатура - Порядковий номер друкованого аркуша, який проставляється перед нормою в нижньому полі кожної сторінки кожного друкованого маркуша і повторюється на третій сторінці кожного аркуша з зірочкою без нори.

141.Якi основнi показники використовують для визначення обсягу книги

Важливою складовою конструкції і структури книги є кількісні параметри її складових частин і книги в цілому. Основними з них є: формат книги, показники її обсягу та ємкості (місткості) дру­кованого аркуша.Про формат видання, тобто про розмір книги за її висотою та шириною було сказано при характеристиці зовнішніх її елементів. Тут необхідно лише підкреслити, що формати книг подаються у двох вимірах - в сантиметрах і міліметрах. Стандартні формати книг позначають умовно розміром аркуша друкарського паперу в сантиметрах і часткою аркуша (наприклад: 60x90/16). Формат книги в міліметрах вказує на її ширину(перша цифра) і на висоту після обрізки з трьох сторін книги в обкладинці або книжкового блоку (для книг в палітурці). Тоді попередній приклад буде виг­лядати так: 145x215.

Основними показниками обсягів книг є:

1. Друкований аркуш. За обсягом видання в друкованих ар­ кушах визначають, яким буде його обсяг в паперових аркушах;

2. Паперовий аркуш. За обсягом видання в паперових арку­ шах встановлюють, скільки паперу знадобиться для виготовлен­ ня його накладу (тиражу);

3. Авторський аркуш. За обсягом видання в авторських арку­шах визначають в ньому обсяг створеного автором матеріалу.

4. Обліково-видавничий аркуш. За обсягом видання в обліко­во-видавничих аркушах встановлюють сумарний обсяг в ньому як авторського, так неавторського матеріалу.

5. Друкарський аркуш-відбиток. Обсяг видання в друкова­них аркушах-відбитках показує, який друкований обсяг всього його накладу.

6. Обліково-видавничий аркуш-відбиток. Обсяг видання в обліково-видавничих аркушах-відбитках показує, який обліко­во-видавничий обсяг всього його накладу.

Друкований та паперовий аркуші. Друкований аркуш - це пло­ща поверхні одної сторони паперового аркуша, придатної для дру­ку, або, інакше кажучи, — половина паперового аркуша стан­дартного розміру. Такий друкований аркуш називається фізич­ним друкованим аркушем. Зрозуміло, що в книгах різного формату фізичний друкований аркуш різний.

На кожному паперовому аркуші отримується два відбитки: один — на лицевій стороні, другий — на зворотній. Таким чином, знаючи, скільки фізичних друкованих аркушів буде в книзі (дру­кований обсяг), можна, поділивши це число на два, отримати об­сяг книги в паперових аркушах.

Умовний друкований аркуш. Як відомо, книги друкують на па­пері різних форматів і за таких умов порівняти їх реальний обсяг неможливо. Тому був запропонований загальний вимірювач -друкований аркуш формату 60x90 см. Він і став умовним друко-паним аркушем. До нього через так званий перевідний коефіцієнт приводяться друковані аркуші всіх інших форматів.

Наприклад, для переводу книги обсягом 10 фізичних друко-ианих аркушів формату 90x100 см в умовні необхідно площу ((язичного друкованого аркуша поділити на площу умовного і вста­новити, скільки умовних друкованих аркушів вміщується в фізичному:

(90x100): (60x90) = 9000 : 5400 = 1,67 Таким чином, в одному фізичному друкованому аркуші фор­матом 90x100 вміщується 1,67 умовного друкованого аркуша, а в 10 фізичних друкованих аркушах - в 10 разів більше, тобто 16,7 умовного друкованого аркуша.

Отже, для переводу фізичних друкованих аркушів в умовні необхідно обсяг книги в фізичних друкованих аркушах помно­жити на число, яке вказує, скільки умовних друкованих аркушів вміщується в даному фізичному. Таке число, різне для різних форматів, називається перевідним коефіцієнтом. Знаючи ці кое­фіцієнти, можна підрахувати обсяг будь-якої книги в умовних друкованих аркушах, перемноживши її обсяг в фізичних друко­ваних аркушах на перевідний коефіцієнт.

І, насамкінець, знаючи обсяг виданих книг в умовних друко­ваних аркушах, можна підрахувати загальний друкований і за­гальний паперовий обсяг і на цій основі підводити певні підсум­ки і прогнозувати видавничу діяльність на майбутнє.

Авторський аркуш є одиницею обсягу авторського оригіналу, тобто створених автором текстів, таблиць, образотворчих матері­алів та ін. Він дорівнює 40 000 друкованих знаків прозового тек­сту (включаючи й проміжки між словами, розділові знаки, циф­ри і рахуючи неповні кінцеві рядки за повні), або 700 віршованих рядків, або 3000 кв. см площі зображень на сторінці видання.

Обсяг авторського аркушу необхідно знати, щоб контролюва­ти виконання автором умов договору, а також для розрахунків з ним, якщо вони обчислюються за обсягом в авторських аркушах. Для цього існують відповідні інструкції і методики таких розра­хунків за різні види авторських текстів.

Обліково-видавничий аркуш — це одиниця обсягу матеріалу всіїї книги, крім рекламних текстів. Він нічим не відрізняється від авторського і так же підраховується. Різниця полягає лише в тому, що обліково-видавничий аркуш включає додатково й все те, що не створено, автором, а включено до книги видавництвом (ви­давнича анотація, редакційні передмови, колонцифри і колонти­тули, увесь комплекс вихідних відомостей і т. д.).

Підрахунки обсягів в обліково-видавничих аркушах корисні як показник раціонального використання паперу, для вирахуван­ня ємності друкованого аркуша, контролю за кількістю помилок при наборі і правці в друкарні та ін.

Ємність (місткість) — обсяг видання в обліково-видавничих аркушах, що припадає на 1 друкований аркуш. Вираховується шляхом поділу обсягу видання в обліково-видавничих на обсяг його в умовних (саме умовних, це дасть можливість порівнювати ємність друкованого аркуша різноформатних книг) друкованих аркушах. Наприклад, в книзі 13 обліково-видавничих друкова­них аркушів і 10 умовних: 13 : 10 = 1,3 обліково-видавничого аркуша.

Відношення обсягу в обліково-видавничих аркушах до обсягу в умовних аркушах і є коефіцієнтом ємності. Чим більше знаків вміщує друкований аркуш, тим вище його ємність. І навпаки, коефіцієнт, нижчий за одиницю, говорить (в багатьох випадках) про неефективне використання паперу. Ємність друкованого ар­куша залежить від формату набору, кегля шрифту, шрифтової гарнітури та ін.

Друкований аркуш-відбиток - одиниця друкованого листажу, тобто один з друкованих аркушів всього накладу видання. Лис­таж - величина, що обчислюється кількістю друкованих або обліково-видавничих аркушів у всьому накладі видання (листаж видання) або загальному накладі видавничої продукції, виданої чи призначеної до випуску (загальний листаж). Підраховується шляхом множення кількості примірників в накладі на обсяг ви­дання в друкованих аркушах (друкований листаж) або в обліко­во-видавничих аркушах (обліково-видавничий листаж).

Обліково-видавничий аркуш-відбиток, або видавничий аркуш-відбиток - одиниця обліково-видавничого листажу, один з об­ліково-видавничих аркушів-відбитків всього накладу видання (див. попереднє визначення).

Отже, ми коротко охарактеризували основні елементи зовні шньої і внутрішньої структури книги, народжених досвідом ба­гатовікового її розвитку (6). Пізнавши і усвідомивши призначен­ня і роль кожного з цих елементів, в подальшому слід розглядати книгу як єдиний монолітний організм, що поєднує в собі кращі досягнення людини в духовній і матеріальній сферах.

Редакторський аналіз i оцінка журналістського матеріалу.

Лiтературне редагування i коректура