136.Розкрийте основне функціональне призначення обкладинки суперобкладинки, футляра манжетки стрiчки –закладки

Окрім того, що палітурка зміцнює книгу і охороняє її від пошкоджень, вона та­кож сповіщає найголовніші дані про книгу (її автора, назву, ви­давництво, рік видання), а образотворчими засобами (шрифтом, кольором, малюнком) підказує споживачеві, до якого типу ви­дань і виду літератури вона належить.

Палітурка з'явилася одночасно з появою книжкового блоку-кодексу, який замінив стародавній сувій. У стародавні часи палі­турки виготовлялися з дерев'яних дощечок, які обтягували шкірою або тканиною (звідси й вираз: читати від дошки до дош­ки, тобто від початку до кінця). Інколи ці дощечки заключали в металеву оправу, прикрашену коштовним камінням і слоновою кісткою.

За оформленням та побудовою покриття видання розрізня­ють 3 основні різновиди палітурок:

1. Суцільна - палітурка, що складається з однієї деталі, тобто зроблена з суцільного шматка картону, пластмаси чи іншого ма­теріалу;

2. Суцільнокрита - палітурка, картонні боковини і відстава (смужка паперу чи картону, яку наклеюють на внутрішній бік палітурки між картонними боковинами) якої вкриті одним по­кривним матеріалом, тобто з картонними сторінками, які обкле­юють суцільним шматком паперу (суцільнопаперові) або ткани­ни (суцільнотканинні).

3. Складена — палітурка, картонні боковини і відстава якої вкриті одним матеріалом і з'єднані між собою іншим матеріалом.

Розрізняють також палітурки, сторони яких дещо виступають за межі книжкового блоку. Це палітурки з кантами. Канти - це частини палітурки або (рідше) обкладинки, які виступають за межі (краї) книжкового блоку. І палітурки, сторони яких рівні за пло­щею сторінці книги. Це — обрізні палітурки (бо їх обрізають ра­зом з книжковим блоком).Щоб з'єднати книжковий блок з палітуркою використовують так званий форзац — елемент видання з цупкого паперу, що з'єднує блок з палітуркою. Інакше кажучи, форзац - це аркуш цупкого минеру розміром в розгорнуту книгу, який з'єднує, скріплює па­ні гурку з книжковим блоком. В кожному палітурному виданні є ими форзаци - передній і задній, які з'єднують з книжковим бло­ком передню і задню частини палітурки.

Форзаци, як й інші зовнішні елементи книги, нерідко вико­ристовують як елемент її оформлення. їх виготовляють з кольо­рового паперу або задруковують декоративними чи сюжетними зображеннями. Інколи на форзацах друкують довідкові або інші дані, карти, таблиці, схеми, тобто використовують форзаци для подання певної інформації.

Розрізняють простий форзац, що складається з чистого чи зад-рукованого аркуша паперу, сфальцьованого в один згин, та скла­дений форзац, що складається з двох з'єднаних чистих чи задру-кованих аркушів паперу. Тут необхідно назвати ще один полігра­фічний термін „фальчик". який означає смужку матеріалу, що і'єднує аркуші складеного форзаца.

В друкарстві застосовують й інші конструкції форзаців, го­ловне призначення яких — не тільки зробити книгу більш міцнішою, а й функціонально і художньо більш досконалою.

Однак, не завжди є потреба і необхідність (як і можливість) видавати книги в палітурках, бо це, як відомо, справа непроста і недешева. Тому нерідко, особливо коли книга видається багато­тисячним накладом, перевагу віддають не палітурці, а обкладинці.

Обкладинка - зовнішнє покриття видання, що з'єднується з блоком без форзаців. Інакше кажучи, це чотирьохсторінкове по­криття видання, яке скріплює аркуші, охороняє сторінки видан­ня від зовнішнього негативного впливу, сповіщає споживачеві основні відомості про книгу (чи брошуру, які, у більшості ви­падків, видаються саме в обкладинці) і є елементом її художнього оформлення.

Розрізняють просту обкладинку, що складається з однієї де­талі, і складену обкладинку, яка складається з двох або більше деталей. Обкладинка виготовляється, як правило, з цупкого паперу. Чим більший обсяг книги, тим міцнішим має бути папір. Щоб підвищити термін служби і покращити зовнішній вигляд книг, обкладинки зміцнюють, покриваючи їх лаком або припре -совуючи до них прозору полімерну плівку.

При виготовленні книг, окрім обкладинки, застосовують су­перобкладинку, тобто додаткову обкладинку, що прикриває палі­турку чи обкладинку без з'єднання з нею. Суперобкладинка три­мається на палітурці чи обкладинці з допомогою клапанів - ши­роких закотів, загнутих в середину палітурки або обкладинки.

Суперобкладинка охороняє покриття видання від забруднен­ня і одночасно служить важливим елементом зовнішнього офор­млення книги, виконує рекламні та естетичні функції. Рекомен­дується при випуску наукових, довідкових та літературно-ху­дожніх видань, особливо подарункових.

Іноді для більш надійного збереження, особливо при транс­портуванні, застосовується футляр - картонна чи пластмасова коробка спеціальної форми для зберігання видання. Футляр зас­тосовується при виданні особливо цінних видань: академічних зібрань класичної літератури, енциклопедій, монографій і т. п.

Говорячи про основні зовнішні елементи книги, не можна не згадати також манжет книги (манжетка) — обгортку подарунко­вого видання у вигляді смужки паперу зі склеєними кінцями, яка використовується для реклами, а також для об'єднання в комп­лект декількох видань.

І останній, проте не менш важливий елемент матеріальної час­тини книги - закладка (стрічка-закладка, ляссе) - вузька кольо-рова тканинна стрічка, яку прикріплюють одним кінцем до ко­рінця книжкового блоку, а решту прокладають між сторінками блоку так, щоб другий її кінець виступав за межі книжкового блоку. Використовується для того, щоб фіксувати місце, на яко­му перервано читання, або швидко знайти сторінку, необхідну для виписки і т. п. В цілому, для підвищення культури спілку­вання з книгою. Одночасно закладка виступає одним з елементів художнього оформлення книги [9, С.129-156].

Отже, ми коротко охарактеризували основні зовнішні елементи книги, своєрідні різновиди її „одягу". При цьому слід підкресли­ти, що, при всій важливості зовнішнього оформлення книги, її, як і людину, зустрічають, як кажуть, за вбранням, а проводжають - за розумом (4-6), [20, С.31-60].