128. Елементи вихідних відомостей

Вихідні відомості книжкового (неперіодичного) видання містять:

— надзаголовкові дані;

— відомості про автора(-ів);

— назву видання;

— підзаголовкові дані;

— вихідні дані;

— шифр зберігання видання (класифікаційні індекси УДК, ББК і авторський знак);

— макет анотованої каталожної картки; анотацію; реферат;

— Міжнародний стандартний номер книги (ISBN);

— знак охорони авторського права;

— надвипускні дані;

— випускні дані.

Надзаголовкові дані

Надзаголовкові дані містять:

— найменування організації, від імені чи за участю якої випускають видання;

— відомості про серію (назву, номер випуску, рік заснування) та підсерію (назву, номер випуску);

— відомості про осіб, які брали участь у створенні серії, підсерії.

Найменування організації, від імені чи за участю якої випускають видання, подають

в офіційно встановленій формі.

У виданнях матеріалів конференцій, з’їздів, симпозіумів, нарад тощо в надзаголовкових да-

них зазначають тільки їхніх організаторів. Відомості про серію та підсерію наводять відповідно до 5.11.

Надзаголовкові дані розміщують у верхній частині титульної сторінки (над ім’ям автора

і назвою видання). Дозволено переносити їх на контртитул чи авантитул.__Оформлення основних елементiв апарату видання

131.

Макет анотованої каталожної картки

Макет анотованої каталожної картки містить бібліографічний запис, який складається із заго-

ловка бібліографічного запису, бібліографічного опису, анотації, класифікаційних індексів УДК, ББК

і авторського знака.

Макет анотованої каталожної картки наводять у всіх виданнях. У наукових виданнях замість

макета анотованої каталожної картки рекомендовано подавати реферат. Дозволено не наводити макет анотованої каталожної картки у виданнях з поліпшеним оформ-

ленням, малого обсягу, малоформатних, мініатюрних, а також у виданнях для дітей дошкільного

і молодшого шкільного віку.

У підручниках для загальноосвітніх шкіл дозволено не подавати анотацію в макеті каталож-

ної картки.

Макет анотованої каталожної картки наводять мовою тексту видання.

Макет анотованої каталожної картки розміщують у нижній частині звороту титульного аркуша

чи на останній сторінці видання перед надвипускними даними, за відсутності титульного аркуша —

на останній сторінці або на другій чи на третій сторінці обкладинки.

Правила і приклади оформлювання макета анотованої каталожної картки подано в додатку А.

Анотація і реферат

Анотацію і реферат складають згідно з ГОСТ 7.9.

Анотацію наводять у складі макета анотованої каталожної картки.

За відсутності макета анотованої каталожної картки рекомендовано по-

давати анотацію.

Особливості подання анотації в іншомовному виданні

Особливості тексту анотації в літературно-художньому і перекладному виданнях

У науковому виданні рекомендовано подавати реферат.

Перед текстом реферату розміщують класифікаційний індекс УДК (окремим рядком ліворуч)

і бібліографічний опис, складений (без заголовка бібліографічного запису) згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1.

Анотацію і реферат (додаток Б) розміщують на звороті титульного аркуша. Анотацію

можна розміщувати на останній сторінці видання перед надвипускними і випускними даними, чи,

за потреби, на другій, чи на третій, чи на четвертій сторінці обкладинки, палітурки або на клапані

суперобкладинки.

Міжнародний стандартний номер книги

Міжнародний стандартний номер книги (ISBN) наводять згідно з ДСТУ 38141) і розміщують

у лівому нижньому куті звороту титульного аркуша чи в лівій нижній частині суміщеного титульного

аркуша. ISBN зазначають повторно в макеті анотованої каталожної картки (додаток А).

У серійному виданні (якщо серія періодична чи продовжувана) під ISBN розміщують ISSN.

Знак охорони авторського права

Знак охорони авторського права містить латинську літеру «С», обведену колом — ©,

імені особи, що має авторське право, і року першої публікації твору.

Знак охорони авторського права розміщують у правому нижньому куті звороту титульного аркуша.

У збірнику творів різних авторів знак охорони авторського права на кожний окремий твір роз-

міщують у нижній частині першої текстової сторінки твору

142. Редакторський аналiз - це розгляд рукопису

I його всебiчна характеристика, до яких вдаеться редактор з метою

вдосконалення змiсту й фор и журналiстського твору. Мета аналiзу визначення

реально'цiнностi рукопису, сприяння якнай повнiшому втi·

ленню авторського задуму й пiдвищенн ефективностi видання. Отже, редакторський аналiз nередбачас вирiшення трьох взаемо·

nов'язаних професiйних завдань: дослiдження твору, його оцiнювання

й вироблення nрактичних рекомендацiй авторовi.

143 Водночас редактор нi на хвиnину не забувае про таку специфiчну

катеrорiю, як сnрийняпя тексту (читацьке, сnухацьке, гnядацьке ). Завдання

полягае в тому, щоб пiд час розгnящ тексту передбачити можливi

впливи твор~ на конкретною читача, Предметом аналiзу редактора

е цiniсний твiр, узятий у едностi всiх йога асnектiв: iнформацiйного,

nогiчного, nсихоnогiчного, лiнгвiстичного та iн. 1 хоча пiд час аналiзу

рукапису редакторуявно розчnеновуе йога на окремi еnементи, змiст

i форма розгnядаються в дiаnектичнiй едностi, а кожний фрагмент

тексту - у взаемозв'язку з цiлим. Структура редакторського аналiзу

багато в чому залежить вiд особливостей (видових, жанрсвих тоща)

твору й вiд типу видання, засобу масово'l iнформацii. Однак можна

виокремити й загальнi аспекти: тематичний, змiстовий, мовностиniстичний композицiйний, редакцiйно-технiчний тощо, 'в будь-якому випадку аналiз тексту передбачае виокрем nення nевних йоrо одиниць(змiстових, граматичних, rрафiчних i т.д.) i вивчення певни

146.

134. Зовнішні елементи книги

Під конструкцією книги розуміється її загальна композиція, тобто склад і послідовність складових частин, а під структурою -власне побудова усіх 3-х різновидів текстів книги та взаємозв'я­зок між ними.

Немає сумніву, що „зовнішні" елементи книги є такими саме стосовно книжкового блоку — основного системоутворюючого „внутрішнього" елемента матеріальної конструкції друкованої книги. Необхідність зробити книжковий блок (власне книгу у її „первісному" вигляді) міцним, захистити його від зовнішніх впливів та пошкоджень, надати йому привабливого вигляду як­раз і обумовили появу зовнішніх елементів книги. Тому, щоб кра­ще зрозуміти, у зв'язку з чим і для чого утворюються „зовнішні" елементи стосовно книжкового блоку, потрібно коротко нагада­ти, як формується сам книжковий блок.

Книжковий блок, як відомо, складається з окремих, з'єдна­ них в корінці між собою зошитів. А що це за зошити? Щоб відпо­ вісти на це питання, слід згадати основні процеси друкування книг. '

Текст та ілюстрації майбутніх книг друкують на великих ар­кушах паперу. їх розміри, тобто формати (розмір аркуша за ши­риною і висотою в сантиметрах) визначаються державними стан­дартами. Існують, наприклад, такі формати: 60x84, 60x90, 70x90, 70x108, 84x108 та ін. (2, 3)

На кожному з аркушів визначених форматів можна видруку-иати певну кількість сторінок майбутньої книги. їх конкретне число залежить від того, який визначено формат (тобто розмір нисоти і ширини) майбутньої книги. Після того, коли аркуш за-друкований, його фальцюють, тобто особливим чином згортають (складають). В процесі фальцювання і створюється зошит. Він може мати 4, 8, 16, 32 і більше сторінок. Чим в більшу кількість сфальцьовано (згорнуто) аркуш, тим менше формат книги. І на¬впаки. Якщо, наприклад, аркуш складено навпіл, виходить фор¬мат „ін-фоліо" (в 1/2 аркуша). Від цього й походить термін „фо-ліант", тобто книга (видання) великого формату.

Великий формат мають книги і в 1/4 частку аркуша — „ін-кварто". Якщо зробити ще один згин аркуша, то буде зошит в 1/8 частку аркуша - „ін-октаво". Сучасна книга має переважно 1/16, 1/32, рідше - 1/8 чи 1/64 частку аркуша. Мініатюрні видання мають формати 1/128, 1/256 і т. д. частки аркуша.

Отже, формат книги є похідним від формату паперового аркуша, його частка після фальцювання (складання) аркуша після дру¬кування. Формат книги обов'язково вказується у випускних да¬них. Наприклад, 84x108 1/32, де перші дві цифри вказують розмір паперового аркуша в сантиметрах, а дріб - частку, що припадає на одну сторінку.

Щоб отримати книжковий блок, зошити (сфальцьовані аркуші) потрібно скріпити між собою в одне ціле. Роблять це нит¬ками або клеєм. Край блоку, в якому здійснюється скріплення, називається корінцем. Щоб книга була міцнішою, здійснюють окантовку книжкового блоку — наклеюють на корінець папір або інший матеріал з виходом на форзаци або першу і останню сто¬рінки видання для того, щоб підвищити стійкість форми корінця і зміцнити блок.

Міцність книги підвищує і каптал — кольорова стрічка з по¬товщеним краєм, яку наклеюють на верхній і нижній краї корін¬ця книжкового блоку, щоб їх скріпити та захистити і, в цілому, зміцнити книжковий блок. Підібраний під колір палітурки кап¬тал одночасно прикрашає книгу, виступає зовнішнім елементом її художнього оформлення.

Як вже відзначалося, головним компонентом книги є книж¬ковий блок, в якому зосереджена основна інформація, закладена в книзі. Для того, щоб він (книжковий блок) надійно і довго служив людям, існує декілька зовнішніх елементів книги, головним призначенням яких є захист книжкового блоку від пошкоджень і передчасного зношення. До них відносяться: палітурка, обкла­динка, суперобкладинка, футляр