Е

Причини економічних коливань

кономісти пояснюють коливання ділової активнос­ті по-різному. Одні з них підкреслюють вирішальний вплив зовнішніх щодо економіки чинників (війни, рево­люції, відкриття нових земель, міграція робочої сили, наукові прориви, технологічні інновації тощо) вважаючи їх причинами економічних коливань. На їхню думку, такі важливі технічні нововведення, як залізниці, авто­мобілі й автомобільні дороги, були активними чинниками зростання виробництва, інвестиційної діяльності та зайнятості. Проте великі нововведення відбуваються не регулярно і спричиня­ють нестабільність економічної активності.

Окремі економісти-теоретики пояснюють економічні коливання політичними обставинами. Політичні партії чи політики, котрі перебувають при владі, хочуть знову перемогти на виборах Отже, і їхня економічна політика підпорядкована досягненню цієї мети. Одразу після виборів політики не бояться зростання безробіття чи інфляції, бо вважають, що до наступних виборів люди забудуть про їхні обіцянки. Уряди можуть проводити непопулярні серед насе­лення реформи, важливі для нормального функціонування еконо­міки. Приблизно за рік до виборів правляча партія намагатиметься стимулювати економіку, зменшити безробіття і збільшити доходи, щоб догодити виборцям. Унаслідок таких дій політиків і формуються ділові цикли.

Михайло Туган-Барановський – найвідоміший у світі український економіст – народився 20 січня 1865 р. на Харківщині. Вчився у Харківському університеті та в Англії. Світове ім’я йому принесли теорія економічних циклів, теорія вартості, що базується на синтезі трудової теорії та теорії граничної корисності. М.Туган-Барановський є найвидатнішим теоретиком кооперативного руху.

У 1917 р. М.Туган-Барановський був міністром фінансів УНР. Брав участь у створенні української національної валюти – гривні. У 1918 р. був серед ініціаторів створення Української Академії Наук. Його перу належить перший, опублікований у 1919 р., україномовний підручник з аналітичної економії.

Помер М.Туган-Барановський 21 січня 1919 р. у поїзді по дорозі на мирну конференцію у Париж, куди він їхав у складі української дипломатичної місії.

Однак більшість економістів вважає, що циклічні коливання в економіці породжуються силами, які діють всередині економічної системи. Усі зовнішні чинники реалізуються тільки через внутрішні сили в економіці. Згідно з цим поглядом, причиною економічних коливань є зміни в обсязі сукупних видатків. Сукупні видатки охоплюють видатки споживачів, видатки фірм на інвестиції, видатки держави і видатки іноземців на купівлю товарів і послуг даної країни. У ринковій економіці фірми виробляють товари і послуги, якщо їх можна вигідно продати. За умов, коли сукупні видатки низькі, фірми не зможуть реалізувати великі обсяги продукції. Як наслідок, в економіці скорочуються виробництво, зайнятість і доходи. І навпаки, зростання обсягу сукупних видатків означає, що розширення виробництва буде продуктивним, тому виробництво, зайнятість і доходи також зростатимуть.

Економічні коливання негативно впливають на прибутки фірм та доходи населення. Тому економісти вже давно намагають­ся передбачати поведінку ділового циклу. У минулому вони прогно­зували економічний розвиток, насамперед за такими еко­номічними показниками, як виробництво сталі, обсяг перевезень, норма процента та деякі інші. Проте ці прогнози часто були далекими від дійсності.

Нині економічна наука вступила в еру комп'ютерів, статистики і макроекономічних моделей. Моделювання дає змогу передбачити майбутню поведінку вели­чезної кількості змінних. Прогнозування нині стало значно точнішим, але не абсолютно точним. Ще неможливо враховува­ти усю сукупність економічних чинників, до того ж багато з них ду­же мінливі.

У другій половині XIX ст. К. Маркс зробив прогноз, за яким ринкова економіка мала бути зруйнована посиленням економічних коливань і поглибленням спадів. На місце ринкової економіки ма­ла, на його думку, прийти досконаліша планово-адміністративна економіка. Прогноз К. Маркса не підтвердився. Автоматичні стабі­лізатори, застосування монетарної та фіскальної політики дають змогу нині уникати глибоких економічних спадів, що спостерігалися до Другої світової війни. Амплітуда економічних коливань зменши­лася.