24

Тема 14. Макроекономічна нестабільність

Кожна країна прагне до економічного зростання, повної зайня­тості її населення та стійкого рівня цін поруч з іншими цілями. У багатьох країнах з ринковою економікою упродовж останніх двох століть спостерігається зростання економіки, що забезпечило істотне підвищення життєвого рівня. Проте тривале економічне зростання не є рівномірним. Піднесення у ринковій економіці неминуче чергуються зі спадами, інколи наста­ють глибокі економічні депресії з великим безробіттям. Чим зумовлені такі економічні коливання? Чому зростають ціни, а інфляцію проголошують ворогом номер один навіть у найрозвинутіших країнах? З’ясуємо ці питання.

§ 1. Суть та причини економічних коливань

У

Суть та фази ділового циклу

ринковій економіці обсяг валового внутрішнього продукту, реальні доходи та зайнятість то зростають, то спадають. Такі періодич­ні зміни в обсязі виробництва, зайнятості та доходах називають економічними коливаннями. Для аналітичного осмислення економічних коливань вживають поняття “діловий”, або “економічний цикл”, яке характеризує рівень ділової активності упродовж кількох років.

Ділові цикли неоднакові за тривалістю. Але всі вони мають одні й ті самі фази. Розрізняють чотири фази ді­лового циклу: 1) піднесення; 2) спад; 3) вершина; 4) дно. Піднесен­ня і спад є головними фазами циклу, а вершина і дно — поворот­ними пунктами циклу (граф. 1).

Спад — це фаза ділового циклу, в якій національний обсяг ви­робництва скорочується протягом не менше двох кварталів підряд. У фазі спаду населення купує менше споживчих товарів, особливо тривалого користування. Як наслідок, зростають запаси цих товарів на складах торгівлі. На зменшення закупівель і збільшення запасів на складах бізнес реагує скороченням виробництва. Тому реальний ва­ловий внутрішній продукт починає зменшуватися. Скорочуються інвестиції у будівництво, машини і устаткування.

Водночас зменшується попит на робочу силу. Спочатку скорочується середня три­валість робочого тижня, частину працівників відправляють у приму­сові відпустки, а надалі й зовсім звільняють, збільшується безробіття. У фазі спаду заробітна плата також може знижуватися, різко змен­шуються прибутки фірм.

Піднесення є дзеркальним відображенням спаду. Кожна з цих ознак виявляється у протилежній формі: відбувається зростання ВВП і прибутків, зменшується чисельність безробітних тощо.

Вершина — найвища точка піднесення, коли в економіці досягається повна зайнятість, а виробництво працює на повну по­тужність.

Дно — найнижча точка спаду. Початок піднесення, що настає за спадом, називають пожвавленням. Глибокий і тривалий спад називають депресією.

Спад болісно вражає економіку, передусім галузі промисловості, що випускають засоби виробництва і спо­живчі товари тривалого користування. У роки спаду в цих галузях економіки відбувається значне зниження обсягів виробництва і зайня­тості, зокрема у важкому машинобудуванні, виробництві сільсько­господарських знарядь, автомобілів, холодильників, а також у буді­вельній індустрії.

Інша справа з продуктами харчування, взуттям, одягом та спо­живчими товарами щоденного вжитку. Їх закупівлю не можна відкладати надовго. Щоправда, у фазі спаду обсяг закупівель навіть цих продуктів зменшується.

Які ж причини економічних коливань? Що викликає спади й піднесення економіки?