Коротке повторення

— Економічне зростання вимірюють двома способами:

а) як збільшення реального ВВП за певний проміжок часу;

б) як збільшення реального ВВП на душу населення за цей період.

— Економічне зростання будь-якої країни визначають три групи факторів: фактори пропозиції, фактори попиту і фактор ефективності.

— Фактори пропозиції визначають фізичну здатність економіки до зростання. Це такі фактори: 1) кількість і якість її природних ресурсів;

2) кількість та якість її трудових ресурсів; 3) обсяг капіталу; 4) технологія.

— Основними факторами підвищення продуктивності праці є вдосконалення техніки і технології, збільшення обсягу капіталу, підвищення рівня освіти та професійної підготовки працівників та поліпшення розподілу ресурсів.

§ 4. Економічне зростання в Україні

Причини економічної нестабільності в Україні

За останні п’ять десятиліть у розвинутих країнах більше половини приросту обсягів виробництва досягалося за рахунок підвищення продуктивності праці. В Радянському Союзі модель економічного зростання була іншою. Високі темпи економічного зростання в СРСР у 30-60-ті роки забезпечувалися головно примусовим, виснажливим збільшенням таких факторів, як праця, капітал, обмеженням життєвого рівня населення. Однак радянська економіка не могла розвиватися так безконечно. Це було обумовлено дією низки чинників. По-перше, збільшення обсягів виробництва будь-якою ціною призвели до небувалого марнотратства природних ресурсів. По-друге, внаслідок несприятливих демографічних факторів сповільнився приріст трудових ресурсів. По-третє, різко зросли витрати на виробництво енергії і видобування сировини, нарешті, постійно у занедбаному стані перебувало сільське господарство. Із села через нееквівалентний обмін вилучалися величезні кошти, тобто економічне зростання значною мірою відбувалося через нещадне пограбування села, яке дедалі більше занепадало.

Реальний обсяг виробництва в Україні почав зменшуватися ще наприкінці 80-х років, але у 90-х роках, уже за умов незалежної України, його падіння прискорилося. У 1992-1997 рр. темпи економічного зростання в Україні були від’ємними. Виробництво в Україні скорочується уже восьмий рік поспіль.

Будь-яка перехідна економіка характеризується спадом виробництва, що підтверджень досвід усіх європейських країн, що йдуть до ринку. Проте там під час переходу до ринку обсяг виробництва зменшувався лише 3-4 роки, в той час , як в Україні цей процес значно триваліший. Безпрецедентне падіння виробництва в Україні свідчить про небувалу розбалансованість сфери виробництва.

Чинники такого небувалого падіння обсягу виробництва в Україні можна поділити на дві групи:

а) ті, що склалися внаслідок перебування України у складі Радянського Союзу;

б) ті, що виникли вже після проголошення незалежності.

Україна, порівняно з іншими колишніми республіками СРСР, зробила перші незалежні кроки чи не за найнесприятливіших умов: дві світові війни, роки голодоморів забрали життя понад 20 млн. українців.

Вагомою причиною безпрецедентної розбалансованості сфери виробництва стала догма про випереджувальне зростання виробництва засобів виробництва порівняно із предметами споживання. Внаслідок реалізації такої політики Україна успадкувала від СРСР дуже несприятливу структуру промисловості, в якій три чверті становить продукція важкої промисловості і лише чверть — продукція, спрямована на задоволення потреб споживачів. Найважливіша галузь економіки потребує докорінної структурної перебудови.

Ще однією причиною безпрецедентної розбалансованості виробництва в Україні є незавершеність виробничого циклу в національній економіці. На момент здобуття незалежності в Україні вироблялось 15-20% кінцевої продукції промисловості, а в Росії — понад 70%. Унаслідок розриву господарських зв’язків у багатьох галузях економіки відбувалося скорочення виробництва

Однією з важливих причин падіння обсягів виробництва в Україні є успадкований від імперії військово-промисловий комплекс, який поки що не вдається перепрофілювати на виробництво цивільної продукції.

На стані української економіки вкрай негативно позначається катастрофічна екологічна ситуація. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС радіонуклідного забруднення зазнали понад 12 млн. га земель. Радіонуклідне забруднення доповнюється промисловим. Забруднення повітряного басейну в Донбасі і Придніпров’ї у 20-30 роки перевищує допустимі норми.

Безпрецедентне падіння обсягів виробництва зумовлюється також чинниками, що почали діяти уже в роки незалежності. Насамперед, це непослідовність у проведені економічних реформ, суперечливі кроки у сфері трьох найважливіших завдань перехідного періоду — лібералізації, приватизації та демонополізації. Тому процеси переходу від адміністративно-командної системи до ринкової супроводжуються зростанням “тіньової економіки”. Наявність гігантського тіньового сектора спотворює усі національні рахунки, не дає змоги державним органам точно визначити потреби економіки в різних ресурсах, прогнозувати майбутній стан економіки. Водночас створюються сприятливі умови для корупції. хабарництва, криміналізації економіки.

Тіньова економіка найбільше процвітає там, де реформи проходять мляво, а високі податки практично унеможливлюють розвиток нових приватних структур.

Згадані вище чинники призвели до того, що нині. обсяг національного виробництва становить трохи більше як третину від рівня 1990 р. Правда, у 1998 р. нарешті, вдалося призупинити падіння економіки.