Коротке повторення

— Використовуваний дохід є основним чинником, що визначає величину споживання і заощадження домогосподарств. І видатки на споживання, і заощадження зростають, коли збільшується використовуваний дохід, і вони скорочуються, коли використовуваний доход і скорочуються, коли використовуваний дохід зменшується.

— Середня схильність до споживання (ССС) — це частка споживання у використовуваному доході. Гранична схильність до споживання (ГСС) являє собою величину додаткового споживання, що його викликає додаткова одиниця використовуваного доходу.

• Вибір особою того або іншого виду активу для заощадження залежить від багатьох чинників, зокрема від ліквідності активу, від ризику і невизначеності пов’язаних з активом і доходом на нього, від величини доходу, який приносить актив, від величини заощадження.

§2. Інвестиції

Суть та джерела

Інвестицій

Кожна країна намагається збільшити загальний обсяг продукції, щоб підвищити рівень життя своїх громадян. Цього збільшення можна досягти лише через інвестування. Інвестиції або капіталовкладення — це додані упродовж року до національного капіталу машини, устаткування, виробничі будівлі, житлові будинки тощо.

Як нам уже відомо, єдиним джерелом інвестицій є заощадження. В економіці є чотири основні види заощаджень: 1) особисті заощадження; 2) заощадження підприємств, які містять нерозподілений прибуток та амортизацію; 3) урядові заощадження, коли державний бюджет зводиться з надлишком; 4) іноземні заощадження (вкладення)у даній країні.

Інвестиції завжди означають зменшення поточного споживання задля збільшення майбутнього споживання.

Розрізняють валові й чисті інвестиції. Валові інвестиції — це вартість усіх машин, фабрик, будинків, збудованих протягом року, включаючи ті, які просто заміщують старі капітальні блага, що зносилися.

Однак валові інвестиції не є точним вимірником збільшення капіталу країни. Вони охоплюють амортизацію, або зношення капітальних благ. Для глибшого розуміння валових показників і чистих інвестицій приведемо аналогію із зростанням чисельності населення. Щоб виявити збільшення населення країни, ми не можемо просто взяти кількість народжених. За такого підходу зміни у чисельності населення були б перебільшені. Приріст населення — це різниця між кількістю народжених і кількістю померлих.

Такий підхід справедливий і для капіталу. Щоб знайти чистий приріст капіталу потрібно із валових інвестицій вирахувати вибуття капіталу у вигляді амортизації. Отже, чисті інвестиції дорівнюють валовим інвестиціям мінус амортизація.

Чинники, які

впливають на

інвестиції

Інвестиційні рішення фірм грунтуються на зіставленні граничних вигод і граничних витрат. Граничною вигодою від інвестицій є сподівана норма чистого прибутку. Граничними витратами є процентна ставка — вартість отримання позики. Фірми інвестують у ті проекти, тобто купуватимуть машини, устаткування, будуватимуть нові підприємства тощо, для яких норма чистого прибутку перевищує процентну ставку. Сподіваний прибуток і процентна ставка є двома основними чинниками інвестиційних видатків.

Припустімо, що власник міні-пекарні обмірковує питання про придбання нового тістомішача вартістю 1000 грн. і строком служби один рік. Нова машина збільшить виробництво хлібобулочних виробів, а також його витрати — придбання тістомішача.. Припустімо також, що прибуток, який сподівається отримати пекар від цього нововведення, становить 100 грн. Прибуток, як відомо, це різниця між виторгом і витратами.

Порівнюючи вартість механізму (1000 грн.) і прибуток (100 грн.), знайдемо, що сподівана норма чистого прибутку становитиме 10% (100грн./1000грн.).

Ще одним важливим чинником інвестиційних видатків є процентна ставка. Процентна ставка — це ціна, яку фірма мусить заплатити, щоб позичити гроші і купити механізм (у нашому прикладі тістозмішувач). Важливо пам’ятати, що інвестиційне рішення залежить від реальної, а не номінальної процентної ставки. Реальна процентна ставка — це номінальна процентна ставка мінус рівень інфляції.

Якщо норма прибутку, яку фірма сподівається одержати від реалізації певного інвестиційного проекту, перевищує реальну процентну ставку, то інвестування буде прибутковим і фірма здійснюватиме його.

На норму сподіваного прибутку впливає низка обставин. По-перше: витрати на експлуатацію та обслуговування устаткування. Із зростанням цих витрат сподівана норма прибутку від інвестиційного проекту знижуватиметься.

По-друге, рівень оподаткування. Ухвалюючи інвестиційні рішення, підприємці беруть до уваги прибуток після сплати податків. Отже, підвищення податків на підприємницьку діяльність знижуватиме прибутковість і зменшуватиме стимули до інвестицій.

По-третє, технічний прогрес. Створення нової техніки, нових виробничих процесів, розроблення та вдосконалення існуючої продукції стимулюють інвестиції. Продуктивніше устаткування знижує витрати виробництва, поліпшує якість продукції і, зрештою, підвищує норми прибутку від інвестицій у це устаткування. Нові рентабельні види продукції забезпечують значне збільшення інвестицій, оскільки фірми намагаються розширити виробництво.

По-четверте, сподівання. Прибутковість будь-якого капіталовкладення залежить від прогнозів майбутнього продажу і майбутньої рентабельності продукції, яку виробляють за допомогою інвестованого капіталу. Сподівання підприємців здебільшого грунтуються на детально розроблених прогнозах майбутніх умов підприємництва. Якщо керівництво фірм налаштоване оптимістично стосовно майбутніх умов підприємництва, то обсяг інвестицій зростатиме, за песимістичного настрою — зменшуватиметься.

Інвестуючи капітал, підприємці зважають і на такі чинники, як внутріполітичний клімат і ймовірність його змін, міжнародне становище, динаміка населення, ситуація на фондовому ринку тощо.