26

Тема 13. Споживання і економічне зростання

Споживання та інвестиції відіграють вирішальну роль в економіці кожної країни. Держави, які інвестують значний відсоток своїх доходів і споживають відповідно менше, досягають високих темпів зростання економіки й продуктивності праці. І навпаки, ті країни, що споживають вищий відсоток своїх доходів та інвестують менший, розвиваються повільніше.

У цій темі ми з’ясуємо, які чинники визначають споживання, інвестиції та економічне зростання. Дізнаємося, чому в останні роки скорочуються обсяг виробництва в Україні та які шляхи виходу з економічної кризи.

§ 1. Споживання і заощадження

Використовуваний дохід і споживчі видатки сім’ї

Після сплати домогосподарствами податків в їхньому розпорядженні залишається використовуваний дохід, котрий, як відомо, іде на споживання та заощадження. Споживання — це видатки на придбання товарів і послуг для задоволення потреб людей. Заощадження є тією частиною використовуваного доходу, що не витрачається на споживання.

Які ж основні складові споживання? Серед його найважливіших статей — житло, продукти харчування, одяг тощо. Розрізняють три групи видатків домогосподарства на споживання: товари тривалого користування; предмети поточного вжитку, послуги. До товарів тривалого користування належать автомобілі, холодильники, меблі; до предметів поточного вжитку — продукти харчування, одяг, предмети особистої гігієни тощо. Третю групу споживчих видатків становлять послуги (лікарів, правників, перукарів та ін.)

Немає двох сімей, які б витрачали свій використовуваний дохід однаково. Але статистичні обстеження виявили певні закономірності, розподілу доходів сімей між їжею, одягом та іншими важливими статтями споживання. Незаможні сім’ї витрачають на продукти харчування більшу частину свого використовуваного доходу. Зі зростанням доходу видатки на деякі статті харчування збільшуються. Люди споживають продукти харчування вищої якості, зокрема дорожчі овочі, фрукти, м’ясо тощо. Проте збільшення додаткових видатків на харчування у разі зростання доходів відбувається до певної межі. Загалом зі збільшенням доходів частка видатків на продукти харчування зменшується. Водночас зростають видатки на автомобілі, одяг, житло, відпочинок. Зростання доходів призводить до того, що частина їх не споживається, а заощаджується. Найбідніші сім’ї не спроможні заощаджувати взагалі. Натомість вони нерідко беруть позичку або витрачають свої попередні заощадження. Як наслідок, зменшуються нагромадженні заощадження або найбідніші родини стають ще більшими боржниками. Економічні дослідження показують, що саме використовуваний дохід визначає рівень споживання та заощадження. Окрім доходу, на рівень споживання впливає також гранична схильність до споживання.

Глобальна перспектива

Середня схильність до споживання в окремих країнах.

Економісти часто використовують поняття “середня схильність до споживання” (ССС), що відображає частку споживання у доході

(С/ВД). Між країнами існують навдивовиж великі відмінності у середній схильності до споживання. Висока середня схильність до споживання означає низьку середню схильність до заощадження. У перехідній економіці України ці показники ще неусталені.

Середня схильність до споживання

Те, що домогосподарства споживають певну частину використовуваного доходу, аж ніяк не гарантує, що вони споживатимуть цю ж саму частину при зміні величини доходу. Величину додаткового споживання, яке викликає одна додаткова одиниця використовуваного доходу, називають граничною схильністю до споживання (ГСС). Термін “граничний” означає “додатковий”, або “приростковий”. Отже, ГСС — це відношення будь-якої зміни у споживанні до тієї зміни у величині використовуваного доходу, що спричинила цю зміну у споживанні.

С Зм³на у споживанн³

ÃÑÑ=-------------- = ----------------------------

ВД Зм³на в доход³

Якщо, наприклад, використовуваний дохід збільшився на 200 грн., а споживання — на 160 грн., то додаткове споживання становить 0,8 додаткового доходу, тобто ГСС = 0,8. Кожна додаткова гривня доходу розподіляються так: 80 коп. використовується на споживання, 20 коп. — на заощадження.

Як уже зазначалося, заощадження — це частина використовуваного доходу, яка не споживається. Поряд із граничною схильність до споживання застосовують і граничну схильність до заощадження.

Граничну схильність до заощадження (ГСЗ) визначають як частку кожної додаткової одиниці доходу, що використовується на додаткове заощадження.

Гранична схильність до заощадження є дзеркальним відображенням граничної схильності до споживання. Чому ГСЗ і ГСС співвідносяться як дзеркальні двійники? Згадаймо, що використовуваний дохід дорівнює споживанню плюс заощадження. Це означає, що кожна додаткова гривня доходу має бути поділена між додатковим споживанням і додатковим заощадженням. Так, якщо ГСС становить 0,70, то ГСЗ — 0,30. Завжди ГСЗ= 1 — ГСС.