6.Суть, функції, принципи та моделі підприємницької діяльності

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарюванняз метою досягнення економічних соціальних результатів з метою одержання прибутку. До основних функцій належать:1) творча- це генерування та активне використання новаторських ідей і проектів, готовність до виправданого ризику та вміння ризикувати в бізнесі;2) ресурсна- функціонування і продуктивне використання власного капіталу, а також інформаційних, матеріальних і трудових ресурсів.3) організаційно-супровідна функція – це практична організація маркетингу, продажу, виробництва, реклами та інших господарських справ.Підприємницька діяльність може здійснюватись без використання та з використанням найманої праці і без утворення або з утворенням юридичної особи.Важливо усвідомити, що бізнес завжди має здійснюватись за науково-обгрунтованими принципами до яких належать:

Вільний вибір діяльності;Залучення на добровільних засадах ресурсів( грошових коштів і майна) для започаткування і розширення підприємницької діяльності;Самостійне формування програми, діяльності, вибір постачальників ресурсів, встановлення цін та вільний найм працівників; Вільне розпорядження прибутку, що залишається після внесення податків та всіх обов’язкових платежів;Самостійне здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

В економічній науці традиційно існують класичні та іноваційні моделі підприємства: Класична- незмінно орієнтується на найефективніше використання наявних ресурсів підприємства, за такої моделі дії підприємства чітко окресленні: аналітична оцінка наявних ресурсів , виявлення реально можливих досягнень поставленої мети, використання саме цієї реальної можливості яка здатна забезпечити максимально ефективну віддачу наявних фінансових матеріальних і не матеріальних ресурсів. Іноваційна- передбачає активне використання переважно інноваційних організаційно- управлінських, техніко-технологічних, соціально-економічних рішень у сфері бізнесу. Важливою передумовою успішної підприємницької діяльності можна вважати вибір організаційно-правової форми її здійснення:одноосібна власність;господарське товариство;акціонерні товариства;

7.Виробнича та посередницька діяльність.В сучасній практиці господарська діяльність підприємницької діяльності поділяється на: - виробничу;-посередницьку;

Виробнича- це діяльність в результаті якої на підприємстві виробляється готовий продукт.Виробнича підприємницька діяльність є визначальною, бо вона найбільше впливає на ефективність системи господарювання та якість суспільного життя.Виробнича діяльність є основною та допоміжною. В процесі здійснення виробничої діяльності створюються готові продукти, допоміжними вважаються види підприємництва до яких відносять проектування , маркетингову, консалтингову, лізингову діяльність.Посередниками назив. Фізичні або юридичні особи які репрезентують інтереси виробників або споживачі ринку, виходячи з цього основною метою посередника підприємницької діяльності є інтеграція економічних інтересів виробників та споживачів.Однією з поширених форм посередництва є агентування, коли агент( посередник) діє від імені та на користь виробника або споживача.

Розрізняють агенти закупівель та збуту причому всі агенти співпрацюють на довгостроковій основі.Посередницькі функції одноразового агента здійснює брокер, який є посередником за укладанням угоди головним завданням якого є звести продавця і покупця і допомогти в досягненні відповідної домовленості.

Як суб’єкти торгово-комерційної діяльності, які виконують спеціалізовані функції виступають:1)оптово-роздрібна форма – здійснює реалізацію продукції виробничого чи споживчого призначення з використанням традиційних форм торгівлі;торговий дім – проводить експортно-імпортні операції включаючи організацію виставок і реклами із заснуванням своїх представництв в інших країнах;дистриб’ютори – займаються придбанням товарів у виробників та реалізовують їх своїм постійним клієнтам;диллер - здійснює продаж товарів від свого імені та за власний рахунок;комівояжер - продає товари із доставкою до покупця;

Основою біржового підприємства є біржі постійно діючого оптового ринку, що виконує спеціалізовані функції.Види бірж:фондові ( об’єктом купівлі- продажу є цінні папери);товарні ( об’єктом купівлі- продажу є товари зі стійкими якісними параметрами);валютні ( валюта, золото та інші дорогоцінні метали);біржі праці ( переважно у вигляді центрів зайнятості населення де ведуть облік попиту та пропозиції робочої сили, сприяють працевлаштуванню із організацією перенавчання);

Спецефічними операціями, що їх виконує підприємництво є:

Фючерський контракт на поставку обумовленої кількості певного товару за фіксованою ціною протягом зазначеного договором терміну;

Опціон – це договірне зобов’язання купити товар( фінансові права) за наперед визначеною ціною в межах узгодженого періоду. Опціони здійснюються стосовно конкретних товарів, цінних паперів та фючерських контрактів;

Аукціони – проводяться у формі прилюдного торгу з оголошенням стартової ціни ( початкової ціни) з рівня якої починається торг і лату ( неподільної партії товару);

Внутрішньодержавна аукціонна торгівля здійснюється постійно стосовно певних промислових товарів і нерухомості, а міждержавна періодично стосується тільки періодичних товарів( хутрової сировини, тютюну, прянощів).

Крім двох основних типів ( виробничого і посередницького) існує підприємство фінансових інституцій, як суб’єктів підприємства фінансового спрямування виступають спеціалізовані банки, інвестиційні компанії, фонди, спілки та інші фінансові організації.

8. Договірні взаємовідносини у підприємницькій діяльності.

В усіх сферах господарювання на ринкових засадах організація підприємницької діяльності базується виключно на договірних взаємовідносинах.

Договір – (угода, контракт) – це форма документного закріплення партнерських зв’язків.

У ринковій системі господарювання існує два види договорів: 1) Установчий договір – це письмовий документ, що засвідчує воєвиявлення фізичних або юридичних осіб щодо заснування нового організаційно-правового утворення для реалізації конкретної підприємницької діяльності; 2) Підприємницький договір – це коли підприємство відображає згоду сторін( партнерів) стосовно безпосереднього здійснення підприємницької діяльності в певній організації правової форми.

Відокремлюють кілька груп підприємницьких договорів за сферами діяльності:купівлі-продажу, оренди, лізингу;надання послуг ( юридичних , аудиторських, брокерських тощо);трудові відносини, контракт про найм працівників, тарифна угода;договори страхування;розрахунки і кредитування;зовнішньоекономічна діяльність;інші договори;

Укладанням договорів завжди передують переговори, під час яких в усній або письмовій формі висловлюються наміри, пропозиції щодо встановлення договірних взаємин для наступної співпраці такий намір пропозиції називають офертою.

При цьому розрізняють тверду і вільну оферту. Тверда оферта завжди надається тільки одному потенційному партнеру і може перетворитися у договір за умов коли:Оферту підписано(схвалено) іншою стороною (покупцем);

Після підписання, цей офіційний документ відіслано оференту ( автору оферти);

Письмовий документ отриман оферентом;

Оферент має повідомляти вибраного ним покупця про згоду вважати, підписані ним оферту за чинний договір;

Вільна оферта – надсилається двом або багатьом потенційним партнерам, термін чинності оферти зазвичай один місяць.

Якщо покупець не отримує підтвердження від оферента протягом короткого терміну, як правило трьох днів то він може вважати себе вільним від зобов’язань.

Будь-який договір складається з преамбули, основної та заключної частини. Преамбула має містити чітку назву договору, місце ,час і дату укладання договору. Зазначення факту укладання договору згідно з умовами викладеними в його тексті і юридичну назву сторін договору. Основна частина охоплює специфічні та стандартні умови угоди.

Специфічні умови включають предмет договору – кількість товару, якість товару, ціну товару, знижки і націнки, форми доставки, термін поставки, маркування та упаковку, форму оплати, відповідальність сторін , додаткові умови застереження якщо такі є.

Загальні умови включаються до всіх договорів не зважаючи на їх специфіку, такими умовами є: арбітражні приписи( застереження) і перелік форсмажорних обставин з настанням яких виконання договірних зобов’язань припиняється на час їхньої дії.

Обов’язковим атрибутом заключної частини договору є усі необхідні додатки( екскізи, зразки товару, юридичні адреси сторін та підписи уповноважених сторнами осіб).