44.Фактори та резерви підвищення рівня продуктивності праці.

Фактори росту продуктивності праці-це умови створення яких забеспечує використання наявних на підприємстві резервів.В практиці господарювання фактори росту продуктивності праці класифікуються на групи:

-підвищення технічного рівня виробництва, удосконалення діючого устаткування -удосконалення управління організації виробництва і праці: удосконалення організаційної структури підприємства, раціональний розподіл ф-й управління, удосконалення організації виробництва, вдосконалення форм розподілу та кооперації праці робітників; -збільшення обсягу виробництва продукції і структурні зрушення у виробництві(зростання масштабів виробництва,зміна асортименту продукції,диверсифікація виробництва);-економічні фактори:вдосконалення методів планування виробництва,вдосконалення системи оплати праці,участь працівників у прибутку; -Соціальний фактор:створення сприятливих умов до створення психологічного клімату в колективі,заохочення працівників; -Галузеві фактори:поліпшення розміщення підприємств,прискорення освоєння нових виробничих потужностей.

Резерви росту продуктивності праці-це ще не використані,але реальні можливості її підвищення ,які можуть бути виражені кількісно і реалізовані впродовж певного періоду.За місцем виникнення і використання резерви поділяють на: -загальногосподарські-це резерви пов’язані із здійсненням заходів ,які впливають на зростання продуктивності у всіх сферах матеріального виробництва.–галузеві резерви характерні для певної галузі пов’язані з дією заходів галузевого значення –міжгалузеві резерви-це можливості ,які створюють одні галузі для підвищення продуктивності праці інших суміжних галузей. –вн.виробничі резерви –пов’язані з поліпшенням використання техніки,робочого часу.За часом використання резерви поділяють на перспективні і поточні.За напрямом дії :-зниження трудомісткості продукції;-поліпшення використання робочого часу;-раціональне розміщення і використання персоналу.

45.Економічний зміст,функції та види заробітної пл.Заробі́тна пла́та— винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір зарплати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Функції заробітної платні:-відтворювальна(встановлення норм оплати праці на такому рівні,який забеспечить нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації та дасть змогу застосувати обгрунтовані норми праці,що гарантують власнику отримання необхідного результату господарської діяльності.)

-стимулююча(зводить до того,що рівень оплати праці має спонукати кожного працівника до ефективних дій на своєму робочому місці).

-регулююча(реалізує загальновживаний принцип диференціації рівня заробітку за фахом і кваліфікацією відповідної категорії персоналу важливістю та складністю трудових завдань).

-соціальна(спрямована на забеспечення однакової оплати за однакову роботу;поєднює державне і договірне регулювання заробітної плати,а також реалізовувати принцип соціальної справедливості щодо отримання власного доходу).

Види з/п :-номінальна(це сума коштів,що отримують працівники за виконану роботу).-реальна(це сукупність матеріальних благ,послуг,які може придбати працівник за номінальну з/п ).

46.Форми та системи оплати праці.У сучасних умовах на підприємствах застосовуються різні форми і системи оплати праці, але найбільше поширення отримали три форми оплати праці: відрядна, погодинна і тарифна.

Відрядна оплата праці (Piece-rate pays of labour) - це оплата праці за кількість зробленої продукції (робіт, послуг), вона заснована на оплаті праці в прямій залежності від його результатів

Погодинна оплата праці (Hour payment of labour) - це оплата праці за відпрацьований час.

Тарифна система (Tariff system) являє собою основу для диференціації заробітної плати відповідно по кваліфікації, умовам і шкідливості праці, а також у районному, міжгалузевому, галузевому і внутрішньозаводському розрізах. Вона містить у собі нормативні документи, що характеризують якісні особливості різної конкретної праці, дозволяє зіставляти між собою всі різноманітні види праці, враховувати їхню складність, умови виконання і народногосподарське значення, відбивати якість праці в заробітній платі.У тарифній системі відображені питання поділу праці робітників по професіях, фахам і кваліфікації.