42.Конкурентноспроможність продукції підприємства та її оцінювання.

Конкурентоспроможність підприємства — це здатність забезпечувати випуск і реалізацію конкурентоспроможної продукції. Під конкурентоспроможністю (Competitiveness) продукції заведено розуміти сукупність її властивостей, що відбиває міру задоволення конкретної потреби проти репрезентованої на ринку аналогічної продукції. Вона визначає здатність витримувати конкуренцію на ринку, тобто мати якісь вагомі переваги над виробами інших товаровиробників.

Оцінку конкурентоспроможності можна провести, розрахувавши коефіцієнт конкурентоспроможності, який визначається за формулою:

, (4.1)

де І_ТП=Σа_іg_і – індекс технічних параметрів; а_і – коефіцієнт вагомості і-го параметра; g_і – відношення і-го технічного параметру товару до аналогічного параметру товару-конкурента; І_ЕП=Σе_і – індекс економічних параметрів; е_і - відношення і-го економічного параметру товару до аналогічного параметру товару-конкурента. Методи визначення конкурентоспроможності продукції: 1)Методи,побудовані на основі теорії МПП (теорія порівняльних переваг); 2)Методи побудовані на основі теорії ефективної конкуренції; 3)Метод інтегральної оцінки; 4)Методи ,побудовані на основі теорії рівноваги фірми і галузі А.Маршалла та теорії факторів виробництва; 5)Методи,що побудовані на залежності конкурентоспроможності підприємства від якості продукції,або якості і ціни.

43.Сутність,показники та методи визначення продуктивності праці.

Продуктивність праці,як економічна категорія являє собою результативність(ефективність праці),тобто здатність людей виготовляти певну кількість продукції за одиницю часу.Продуктивність праці поділяться на:

-індивідуальна-яка відображає затрати лише живої праці працівника.

-Суспільна-відображає затрати живої та уречевленої праці.

Продуктивність праці займає центральне місце під час створення плану з інтесифікації та зростання ефективності трудової діяльності.Завдання щодо зростання продуктивності праці описує підпр. На випуск продукції з найменшими трудовими затратами,стимулює підвищення виробництва і одночасне зниження собівартості продукції.Залежно від того,як і в яких показниках(натуральних чи вартісних)виражається обсяг виготовленої продукції та витрат,розрізняють три основні методи вимірювання і обчислення продуктивності праці:-натуральний-вартісний-трудовий

Планування продуктивності праці здійснюється методом прямого рахунку та пофакторним методом.

Метод прямого рахунку передбачає визначення рівня продуктивності праці в плановому періоді шляхом ділення запланованого обсягу випуску продукції у вартісних показниках чи натуральних одиницях на планову чисельність промислово-виробничого персоналу.

Пофакторний-розрахунок приросту продуктивності праці через економію чисельності працівників підприємства через різні фактори.