118. Законна сила рішення суду

Законна сила рішення суду – це така властивість рішення суду, при яких воно набуває ознак загальнообов’язковості, незмінності, виключності, преюдиційності, реалізованості.

За загальним правилом, рішення суду набирають законної сили не одразу, що надає сторонам можливість вжити, передбачених законом, заходів для недопущення виконання неправосудного рішення. Рішення суду, якщо воно не було оскаржене, набирає чинності після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції, крім випадків подання апеляційної скарги поза межами строків, встановлених для апеляційного оскарження.

119. Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив

В окремих випадках, чітко визначених законом, суд, який ухвалив рішення, може, не змінюючи вирішення справи по суті, усунути деякі його вади, які мають несуттєвий характер, однак не дозволяють сторонам отримати захист за цим рішенням. До цих способів слід віднести:

- виправлення описки чи явної арифметичної помилки – це спосіб усунення, який спрямований на усунення недоліку рішення суду у ході викладу його змісту. У даному випадку такий недолік повинен носити очевидний характер і не може полягати у зміні ухваленого рішення. Описка полягає у неправильному зазначенні у тексті рішення об’єкта, сторони, певної дати чи строку тощо. Помилка стосується обчислення розміру присудженого, його частки тощо. Вона повинна носити елементарний (арифметичний) та очевидний характер;

- ухвалення додаткового рішення. Ухвалення додаткового рішення застосовується у тому випадку, якщо рішення суду має ваду повноти та вичерпності;

- роз’яснення рішення суду. Роз’яснення рішення суду застосовується тоді, коли рішення суду не відповідає вимогам чіткості викладу, що зумовлює труднощі або неможливість виконання. В разі, коли рішення незрозуміле, суд, який вирішив справу, на прохання осіб, які брали участь у справі, а також державного виконавця, роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Питання про роз’яснення рішення розглядається судом у десятиденний строк.

120. Ухвали суду першої інстанції: поняття, види, порядок постановлення, зміст

Ухвалами вирішуються питання, пов'язані з рухом провадження у справі в суді першої інстанції, різні клопотання і заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, про зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду.

Види ухвал суду першої інстанції:

а) ухвали, спрямовані на порушення цивільного процесу в справі, а також в питаннях виправлення описки і явної арифметичної помилки, постановлення додаткового рішення, скасування обмеження дієздатності або поновлення громадянина в дієздатності;

б) ухвали, які забезпечують розвиток процесу в справі, — ними вирішуються окремі процесуальні питання, які виникають під час підготовки справи до розгляду, вирішення судом справи і виконання судового рішення — про притягнення або вступ у справу співучасників, третіх осіб, органів державного управління, про залучення додаткових доказів, призначення експертизи, відкладення розгляду в справі та ін.;

в) ухвали, які перешкоджають виникненню цивільного процесу в справі (перетинальні) і дальшому його розвитку (заключні). Перетинальні — ухвали про відмову в прийнятті заяви, зупинення провадження у справі, залишення заяви без руху; заключними ухвалами закінчується провадження у справі без винесення рішення — закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду;

г) ухвали по застосуванню санкцій за цивільні процесуальні правопорушення — про притягнення до штрафної і майнової відповідальності, до кримінальної і громадської відповідальності;

д) ухвали, які сигналізують про порушення законності й істотні недоліки в роботі підприємств, установ, організацій з метою вжиття заходів до їх усунення — окремі ухвали.

Незалежно вiд того, яке питання вирiшується судом при розглядi цивiльної справи, суд до постановлення ухвал повинен заслухати думку осiб, якi беруть участь у справi. Ухвали суду повиннi постановлятись у нарадчiй кiмнатi. Оформляються такi ухвали у виглядi окремого процесуального документа. Ухвала, яка постановляється в нарадчiй кiмнатi, де нiхто, крiм суду, не повинен бути присутнiм, підписується суддею чи складом суду i негайно проголошується в залi судового засiдання. Головуючий повинен роз'яснити змiст ухвали, порядок i строк її оскарження. З окремих нескладних питань суд може постановляти ухвали, порадившись на мiсцi. Вони постановляються негайно i заносяться до протоколу судового засiдання. Суддя чи суд їх не пiдписують.

Зміст ухвали суду першої інстанції:

1) час i мiсце постановлення;

2) найменування та склад суду, прiзвище секретаря судового засiдання;

3) особи, якi беруть участь у справi, i предмет спору;

4) суть питання, розв'язуваного ухвалою;

5) мотиви, по яких суд прийшов до своїх висновкiв, i закон, яким керувався суд, постановлюючи ухвалу;

6) висновок суду;

7) порядок i строк оскарження ухвали.