Тема 7 Страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

План лекції

1. Сутність страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

2. Превентивні аспекти страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

7.3 Управління коштами страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

7.1. Сутність страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

Вивчення теми професійних ризиків пов'язано зі становленням страхових механізмів обов'язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюван­нях, а також формуванням обов'язкових професійних пенсійних систем.

З іншими видами (сегментами) соціального страхування дані страхові інститути поєднує спільність цілей, принципів органі­зації, методів роботи і виконання найважливіших функцій щодо соціального захисту: заміщення втраченого заробітку (у формі пенсії та допомоги), надання медичної допомоги, відновлення (у міру можливості) ушкодженого здоров'я і втраченої працездат­ності, а також проведення профілактичних заходів щодо зниження рівнів професійних ризиків. Створення передумов для становлення й ефективного функціонування зазначених страхових інститутів передбачає вирішення ряду складних проблем.

По-перше, необхідно розробити якісно нову для нашої країни систему аналізу професійних ризиків (науковий інструментарій оцінки ризиків, страхові механізми їх виявлення, центри оцінки й врахування ризиків, відповідну наукову й інформаційну інфра­структуру).

По-друге, потрібно сформувати систему взаємозалежних ор­ганізаційних, медико-соціальних, фінансових і правових механі­змів управління професійним ризиком.

Стосовно першої проблеми - аналізу професійних ризиків - можна зазначити, що масштабність завдань обумовлена складною природою професійних ризиків, їх значним різноманіттям, три­валими наслідками, що важко передбачити. Так, фахівці МОП і ВООЗ виділяють більше 150 класів професійних ризиків і приблиз­но 1 тис. їх видів, що становлять реальну небезпеку для 2 тис. різ­них професій. При цьому вважається, що дана класифікація є не­повною й охоплює тільки окремі аспекти безпеки і гігієни праці.

Таке широке поширення професійних ризиків пояснюється високим рівнем розвитку індустріальної праці, коли активне за­стосування техніки та технології, хімічних і біологічних речовин, різних видів енергії і проникаючого випромінювання призводить до того, що практично всі сфери життєдіяльності людей (у тому числі й невиробничі) буквально пронизані ризиками. Доведено, що цілком уникнути ризикових ситуацій у процесі праці у сфері матеріального виробництва сьогодні вже неможливо.

У цьому зв'язку визначення факторів професійного ризику, фундаментальні та прикладні дослідження їх впливу на працюю­чих, моніторинг здоров'я і безпеки на робочих місцях, організа­ція роботи з вивчення нещасних випадків і професійних захво­рювань на державному рівні та ряд інших питань входять у коло завдань оцінки професійного ризику.

Простір професійного ризику повинен покриватися спектром вироблених світовою практикою механізмів захисту: законодавчою і контрольною функціями держави, організаційно-технічною робо­тою підприємств, компенсаційно-реабілітаційною діяльністю систем соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Об'єктивна оцінка наслідків професійних ризиків дозволяє виробити рекомендації при проектуванні устаткування, техноло­гічних процесів (ергономічний підхід) і стратегічні орієнтири -при розробленні інвестиційних програм.

Питання управління професійним ризиком містять у собі набір ме­ханізмів та інститутів щодо управління виробничим середовищем, без­пекою, гігієною праці та здоров'ям працівників. Сфера дії управлінсь­ких впливів у контексті професійного ризику охоплює вибір пріорите­тів, рішень і дій щодо попередження й усунення причин виробничого травматизму та порушення здоров'я, профілактики нещасних випад­ків, професійної і обумовленої виробництвом захворюваності.

На рівні підприємств управління професійним ризиком міс­тить набір різних прийомів: вимір концентрації пилу та рівня вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони, проведення біо-маркерного моніторингу, реєстрацію подій.

Якщо використовувати мову практики страхування, то ана­ліз професійного ризику містить у собі задачі щодо визначення, ідентифікації й оцінки ступеня його небезпеки, а управління цим «явищем» - набір механізмів і інститутів, що сприяють знижен­ню, компенсації та контролю ризику.

Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.

Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник). Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціа­льного страхування від нещасних випадків на виробництві та про­фесійних захворювань України.

Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застра­хованого, його здоров'я та працездатність.

Роботодавцем вважається:

1. Власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, що використовує найману працю.

2. Власник розташованого на Україні іноземного підприємства, який використовує найману працю.

Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:

1. Особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

2. Учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої прак­тики (стажування), виконання робіт на підприємствах.

Особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяль­ності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Для страхування від нещасного випадку на виробництві не по­трібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Реєстрація страхувальників у робочому органі виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків провадиться:

1. Страхувальників - юридичних осіб - у десятиденний строк після одержання свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

2. Страхувальників - фізичних осіб, які використовують найма­ну працю, - у десятиденний строк після укладення трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників.

Факт реєстрації страхувальника страховиком засвідчується страховим свідоцтвом, форма якого встановлюється Фондом.

Страховий ризик - обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок. Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що завдали застрахо­ваному професійно зумовленої фізичної чи психічної травми. Про­фесійне захворювання є страховим випадком також у разі його вста­новлення чи виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.

Нещасний випадок або професійне захворювання, яке стало­ся внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком.

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допо­могу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випад­ку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння).