Тема 6 Медичне страхування

6.1. Історія виникнення медичного страхування в Україні

Питання медичного страхування в історії нашої країни не нове. Передумовою виникнення цієї форми страхування став розвиток фабрично-заводської медицини (явища, коли власники фабрик і заводів зобов'язувалися організовувати для своїх робітників лі­карні) та створення лікарняних кас. По суті, саме воно започат­кувало основи соціального страхування. Зародження елементів страхової медицини почалося ще в XVIII - на початку XIX сто­ліття, коли на капіталістичних підприємствах з'явилися перші лікарняні каси. В Україні функціонували лікарняні каси двох типів: заводські та об'єднані. Заводські каси здійснювали ви­плату допомоги за встановленими випадками, організовували надання безоплатної медичної допомоги робітникам і членам їх сімей. Об'єднані лікарняні каси мали більші статутні та резервні кошти, організовували надання амбулаторної та стаціонарної допомоги. Робітники стали створювати за свій рахунок без участі заводчиків і фабрикантів товариства взаємодопомоги, які з лікарняних кас видавали своїм членам певні суми на лікування, компенсували дні хвороби, за які підприємці не платили заробіт­ної плати.

Розвиток і формування системи медичного страхування прохо­дило в кілька етапів. У1861 році було прийнято перший законода­вчий акт, яким при заводах і мануфактурах узаконювались това­риства, а при них - каси взаємодопомоги, в чиї обов'язки входила видача допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності, а також пенсій учасникам товариств та їх сім'ям, приймання вкла­дів та видача позик. Учасники цих кас сплачували внески в межах 2-3% від заробітної плати. Через 5 років новим законом передбача­лось відкриття при підприємствах лікарень з розрахунку 1 ліжко на 100 працюючих.

Обов'язкове медичне страхування і страхова медицина в Украї­ні сформувалися до середини XIX століття, коли у царській Росії 26 серпня 1866 року через епідемію холери було прийнято тимча­сове положення, відповідно до якого власники заводів і фабрик повинні були організувати для своїх робітників лікарні.

Першим промисловим підприємством, де у 1870 році (тобто через чотири роки після запровадження згаданого положення і за 42 роки до прийняття закону «Про страхування») була створена лікарняна каса, став адміралтейський завод «Руссуд» у місті Ми­колаєві. Саме тут на асигнування першого лікарняного збору ко­штів підприємці уклали угоду з Миколаївським військово-морсь­ким шпиталем. Відповідно до угоди про медичне забезпечення робітників заводу їм надавалася лікарняна медична допомога при нещасних випадках. Таким чином, лікарняну касу в місті Мико­лаєві можна вважати однією з перших організаційних форм пер­винної ланки надання медичної допомоги на страхових засадах як в Україні, так і в Росії.

Це і поклало початок формуванню фабрично-заводської меди­цини, у тому числі і в Україні. В Україні такі товариства з'явились в Одесі, де в 1894 році були застраховані робітники 22 підприємств, а через 5 років Херсонська губернія у створенні таких товариств посідала сьоме місце в Росії. Значна їх кількість була і в Миколаєві. У тогочасних умовах з метою забезпечення соціальної допомоги, зокрема медичної, працівники змушені були самостійно створюва­ти різноманітні страхові товариства і каси взаємодопомоги. Таким чином, джерела медичного страхування і страхової медицини в Україні зародилися в надрах фабрично-заводської медицини. Ре­зультатом цього процесу стала поява лікарняних кас, які вже на той час існували в Німеччині та інших країнах Європи.

У 1903 році прийнято ще один закон, пов'язаний з виплатами. Відтоді роботодавець ніс відповідальність за завдану здоров'ю шкоду, у разі нещасного випадку на виробництві роботодавець зобов 'язаний був виплачувати потерпілим або членам їх сімей допомогу та пенсії. Закон про страхування на випадок хвороби і нещасних випадків було прийнято в 1912 році. Лікарська допомога за рахунок роботодавців надавалась членові лікарняної каси в чотирьох випадках:

1. перша допомога при раптовому захворюванні чи нещасному випадку (по-нинішньому - швидка допомога);

1. амбулаторне лікування;

2. допомога при пологах;

3. лікарняне лікування з повним утриманням хворого.