2. Господарські об’єднання: види та організаційно-правові форми. Холдингові компанії.

Холдингом називається держательская компанія, в статутний капітал якої входять контрольні пакети акцій дочірніх підприємств. Її формування йде ринковим шляхом: компанія скуповує пакети акцій і на цій основі створює свій статутний капітал. Існують два види холдингових компаній:

1) чистий холдинг, який створюється з метою фінансового контролю і управління;

2) змішаний, займається також визначеної зрадницької діяльністю промислової, торгової, кредитно-фінансовій і т.д.

З організаційної точки зору холдингові компанії створені двома способами: за рішенням відповідного державного органу управління; шляхом добровільного об'єднання акціонерними підприємствами своїх контрольних пакетів.

Необхідність і можливість їх утворення в першому випадку обумовлені тим, що при роздержавленні і приватизації власності відбувається розпорошення її за численними суб'єктам господарювання та контроль за підприємствами, слабшає. У певної частини їх з'являється тенденція ставити на перше місце короткострокові сьогочасні інтереси на противагу довготривалим: акціонерні товариства будуть прагнути максимальну частку прибутку розподілити по дивідендах, колективи - максимальну частину доходу використовувати заробітну плату.

Створення холдингової компанії якраз ставить за мету діяльності запобігання цих можливих негативних наслідків утворення численних організаційно - правових підприємств, структур ринкової економіки. Холдингова компанія створюється волею галузевого міністерства або Мингосимущества. Вона наділяється контрольним пакетом акцій і проводить узгоджену політику для всіх вхідних в неї підприємств. Класичний холдинг являє дочірнім підприємствам широку свободу дій в оперативній діяльності та зберігає залежність лише в загальній стратегії розвитку. Підприємства самі відповідають за отриманий прибуток, зростання витрат, найбільш вигідних покупців, постачальників. Але, володіючи контрольним пакетом акцій дочірніх 'фірм, холдингова компанія може нав'язувати їм занижені ціни на матеріали і комплектуючі, які ті їй поставляють. Тому дивіденд на акції головної компанії може виявитися набагато вище, ніж на акції дочірніх.

Відповідно до законодавства холдингові компанії можуть бути створені: при перетворенні великих підприємств з виділенням з їх складу підрозділів як юридичних самостійних (дочірніх) підприємств; при об'єднанні пакетів акцій юридично самостійних підприємств; при заснуванні нових акціонерних товариств.

Пропозиції про створення холдингових компаній вноситься Мингосимущества та його органами на місцях у встановленому порядку. Створюються ж вони за згодою Держкомітету з антимонопольної політики і його територіальних органів. Створення холдингових компаній не допускається:

• в торгівлі товарами виробничо-технічного призначення і споживчими товарами;

• сільськогосподарському виробництві, переробці сільськогосподарської продукції та виробничо-технічному забезпеченні сільського господарства;

• громадському харчуванні і побутовому обслуговуванні населення;

• на транспорті, крім залізничного і підприємств, що здійснюють виключно міжнародні перевезення.

Існують і деякі обмеження по створенню холдингових компаній.

Створювані холдингові компанії не можуть бути правонаступниками раніше існуючих концернів, корпорацій, асоціацій (у тому числі державних) чи інших об'єднань підприємств, а також органів державного управління.

При розгляді питання про створення холдингових компаній в порядку перетворення великого підприємства з виділенням з її складу підрозділів як юридично самостійних (дочірніх) підприємств Мингосимущества:

• отримує згоду Комітету з антимонопольної політики або його територіальних органів;

• враховує рішення трудових колективів, підрозділів про вихід зі складу підприємства і їх згоду на реорганізацію у дочірні підприємства холдингової компанії;

• оцінює доцільність збільшення статутного капіталу всього підприємства або виділяються підрозділів;

• при необхідності проводить конкурс серед потенційних сторонніх інвесторів для включення до числа учасників компанії.

При створенні холдингу в порядку об'єднання пакету акцій юридично самостійних підприємств Мингосимущества:

• визначає за участю Держкомітету з антимонопольної політики і його територіального органу перелік підприємств, що включаються в створювану холдингову компанію або купують господарську самостійність, і підлягають приватизації на загальних підставах;

• враховує рішення трудових колективів підприємств про вхід дочірні підприємства корпорації;

• розглядає можливі способи залучення додаткових інвестицій;

• проводить конкурс серед потенційних сторонніх інвесторів для включення їх до числа учасників компанії.

При прийнятті позитивного рішення про створення холдингу розробляються установчі документи, в яких визначаються: розміри, порядок оформлення та оплати статутного капіталу холдингу;

• величина, склад і спосіб внесення вкладу держави в статутний капітал;

• зміст і межі статутної діяльності компанії, включаючи і обмеження підприємницької діяльності;

• граничні розміри відрахувань від отримуваних холдинговою компанією дивідендів по приналежних їй акцій, спрямованим на утримання апарату;

• порядок фінансування витрат, пов'язаних з установами холдингу, з урахуванням того, що частка комітету в них відноситься на витрати комісії з приватизації.

Холдингові компанії можуть створюватися не тільки в межах однієї держави, але і в галузях народного господарства: Металургії, хімії, електроніці та інших. Поняття холдингової групи як своєрідного виду об'єднання господарських організацій використовується в Законі "Про банки та банківську діяльність" (статті 1 1-12). Банківська холдингова група визначається як банківське об'єднання, до складу якого входять виключно банки (ст. М), а фінансова холдингова група - об'єднання переважно фінансових установ за участі щонайменше одного банку (ст. 12). Центром таких груп є материнська компанія (або материнський банк), якій/якому належить щонайменше 50% акціонерного (пайового капіталу) або голосів кожного з інших учасників групи, які у випадку банківської холдингової групи іменуються дочірніми підприємствами материнського банку. Дочірні підприємства банківської холдингової компанії не можуть володіти акціями холдингової компанії.

У Господарському кодексі (частини 5-7 ст. 126) та Законі від 15.03.2006 р. "Про холдингові компанії" законодавець уникає поняття "холдингова група", оперуючи поняттями, що позначають дві категорії учасників холдингової групи: холдингову компанію та її корпоративні підприємства (ст. 1 та ін.), а також визначає основи їх правового статусу. Холдингова компанія в такому об'єднанні (холдинговій групі) є суб'єктом організаційно-господарських повноважень щодо своїх/корпоративних дочірніх підприємств, завдяки володінню контрольними пакетами акцій останніх.

Правовий статус холдингових компаній визначається ст. 126 ГК України та Законом від 15.03.2006 р. "Про холдингові компанії", а також відповідними положеннями про господарські товариства - об'єднання капіталів, що містяться в Цивільному кодексі, Господарському кодексі, законах "Про господарські товариства", "Про цінні папери та фондовий ринок".

Відповідно до ст. 1 Закону "Про холдингові компанії в Україні", холдингова компанія - це відкрите AT, яке володіє, користується та розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, наїв) двох або більше корпоративних підприємств.

Своєю чергою корпоративне підприємство визначається як господарське товариство, холдинговим корпоративним пакетом акцій (часток, паїв) якого володіє, користується та розпоряджається холдингова компанія.

Холдинговим корпоративним пакетом акцій (часток, паїв), за визначенням ст. згаданого Закону, є пакет акцій (часток, паїв) корпоративного підприємства, який перевищує 50% чи становить величину, яка забезпечує право вирішального впливу на господарську діяльність корпоративного підприємства.

Відповідно до ст. З Закону, ХК можуть створюватися двома шляхами:

у процесі корпоратизації та приватизації відповідними органами (органом, уповноваженим управляти державним майном, або органом приватизації) самостійно або разом з іншими засновниками шляхом об'єднання у статутному фонді холдингових корпоративних пакетів акцій (часток (паїв):

іншими суб'єктами (в Законі не зазначається, якими саме) на договірних засадах.

При цьому до уваги не береться такий спосіб утворення холдингової компанії, про який зазначалося в Указі Президента від 11.05.1994 р. "Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації", що втратив чинність згідно з Указом Президента від 12.07.2007 р. № 640/2007, як поглинання, тобто набуття одним господарським товариством (зазвичай відкритим акціонерним) контрольних пакетів акцій або відповідної частки в статутному фонді інших господарських товариств. Проте Закон встановлює (ч. З ст. 3), що холдинговими компаніями є лише організації, створені згідно з цим Законом, і, відповідно, використання словосполучення "холдингова компанія" дозволяється лише таким організаціям.

У випадках, передбачених Законом "Про захист економічної конкуренції", створення ХК обумовлюється необхідністю отримання попереднього дозволу антимонопольно органів або Кабінету Міністрів України на економічну концентрацію, узгоджені дії.

Особливості правового статусу ХК:

I. Закон передбачає спеціальний порядок реєстрації холдингових компаній, що має встановлюватися Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації (Держкомпідприємництва) забезпечує ведення Державного реєстру холдингових компаній України як складової Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

II. Рішення про утворення ХК (відповідно до ст. А Закону) приймається власниками холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв) та оформляється

відповідним договором.

III. Статутний фонд ХК формується за рахунок вкладів засновників у формі холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв), а також додаткових окладів у формі майна, коштів і нематеріальних активів, необхідних для забезпечення діяльності ХК; при цьому частка у формі майна, коштів і нематеріальних активів, необхідних для забезпечення діяльності ХК, не повинна перевищувати 20% статутного фонду ХК.

IV. До виключної компетенції загальних зборів ХК належить вирішення питань:

формування єдиної фінансової, інвестиційної, виробничо-господарської та науково-технічної політики щодо корпоративних підприємств;

визначення напрямів та порядку використання прибутку корпоративного підприємства;

затвердження планів виробничого та соціального розвитку корпоративних підприємств;

питання про відчуження будь-яких пакетів акцій (часток, паїв) корпоративних підприємств та/або ліквідацію ХК.

V. Правомочність загальних зборів ХК у разі включення до порядку денного питань про відчуження будь-яких пакетів акцій (часток, паїв) корпоративних

підприємств та/або ліквідацію ХК - за умови реєстрації для участі в них акціонерів (їхніх представників), що мають відповідно до статуту ХК більше ніж 80%

голосів; зазначені рішення приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів (їхніх

представників), що зареєструвалися для участі у загальних зборах.

VI. Корпоративне підприємство не може володіти акціями своєї X К.

VII. Обов'язковість щорічної аудиторської перевірки ХК та й корпоративних

підприємств (ст. 8 Закону),

VIII. Публічність діяльності ХК: а) протягом місяця з дня державної реєстрації ХК вона повинна оприлюднити інформацію про напрями своєї діяльності в офіційному друкованому виданні ДКЦПФР; б) протягом усього періоду своєї

діяльності повинна не рідше одного разу та рік оприлюднювати свою консолідовану фінансову звітність і фінансову звітність своїх корпоративних підприємств

(ст. 9 Закону).

IX. Ліквідація ХК: а) підстави: прийняття загальними зборами акціонерів ХК

рішення про її ліквідацію; б) скасування відповідним органом АМК чи КМУ дозволу на концентрацію, узгоджені дії суб'єктів господарювання; в) ліквідація усіх.

корпоративних підприємств ХК та/або залишення у статутному фонді ХК холдингового корпоративного пакета акцій (часток, паїв) тільки одного корпоративного підприємства.

Аналіз правового становища холдингових компаній та їх корпоративних (дочірніх) підприємств дозволяє визначити характерні риси холдингової групи, що можна проілюструвати нижченаведеною схемою:

Холдингова група - це господарське об'єднання без статусу юридичної особи, до складу якого входять холдингова компанія та її дочірні (корпоративні) підприємства, пов'язані між собою відносинами контролю підпорядкування

Характерні ознаки ОСГ

Нормативно-правове регулювання: частини 5-7 ГК, Законом від 15.03.2006 р. "Про холдингові " компанії". Закон від 07.12.2000 р."Про байки та банківську діяльність" (статті 11-12)

Склад учасників: холдингова компанія (материнське підприємство) та її (Його) дочірні (корпоративні підприємства, кожна (кожне) з яких повинен мати статус юридичної особи і організаційно-правову форма (як правило) господарського товариства, що належить до об'єднань капіталів (зазвичай АТ)

Особливості правового статусу учасників групи: 1) холдингова компанія/ХК суб'єкт організаційно-господарських повноважень, що здійснює ці повноваження щодо своїх дочірніх " (корпоративних) підприємств; 2) корпоративні (дочірні) підприємства холдингової компанії суб'єкти господарювання, що перебувають у вирішальній залежності від холдингової компанії

Характер відносин між учасниками групи: відносини контролю-підпорядкування, зумовлені наявністю у холдингової компанії можливостей контролювати дочірні (корпоративні) підприємства, завдяки володінню контрольними пакетами акцій (відповідною часткою у статутному капіталі) дочірнього (корпоративного) підприємства_

Управління холдинговою групою здійснюється холдинговою компанією, завдяки визначенню останньою стратегічних питань діяльності дочірніх (корпоративних) підприємств та наявності у холдингової компанії більшості голосів при голосуванні (через своїх представників) па загальних зборах (корпоративних) дочірніх підприємств, що дозволяє формувати виборні органи управління дочірніх (корпоративних) підприємств з представників (довірених осіб) холдингової компанії

Підстави створення холдингових груп: а) договірні засади (ст. 4 Закону "Про холдингові компанії); б) рішення компетентних органів при створенні холдингових груп в процесі корпоратизації та приватизації (ст. З Закону "Про холдингові компанії"); в) поглинання/тобто набуття холдинговою компанією контрольних пакетів акцій інших суб'єктів (н. З Положення про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації); г) заснування материнською компанією низки (двох, і більше) підконтрольних їй дочірніх підприємств унітарного (підприємства-невласники) чи корпоративного типу (це можуть бути товариства однієї особи) з метою забезпечення координації їх діяльності для потреб материнського підприємства.