Еволюція взаємодії України і мвф: проблеми та шляхи їх вирішення
Як вже згадувалось раніше Україна стала учасником Міжнародного валютного фонду з вересня 1992 р. відповідно до Закону України “Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій” від 3 червня 2003 року. Її квота (членські внески) становить 1 млрд. 372 млн. СПЗ.[19,C.360].
У грудні 2004 року відповідно до статутних умов діяльності МВФ та Світового банку Керуючим від України в МВФ було призначено Голову Національного банку України В.Стельмаха. В свою чергу постійним представником МВФ в Україні є Макс Альєр.
Починаючи з 1994 року, співпрацю з МВФ було активізовано за програмами STF, Stand-by та “Механізм розширеного фінансування” (EFF), по яких Україна отримала коштів загальним обсягом близько 4,3 млрд. дол. США. Необхідно зауважити, що частина цих коштів пішла на фінансування дефіцитів платіжного та торговельного балансів.
Ще одним напрямом використання кредитів МВФ є формування валютних резервів. Формування цих резервів за допомогою МВФ дозволило Україні підтримувати стабільність національної валюти, успішно провести грошову реформу, ввести конвертованість гривні за поточними операціями. Крім того, збільшення валютних резервів та їх високий рівень є підтвердженням стабільності фінансової системи країни та підвищує рівень довіри до неї.
У співробітництві України з МВФ в межах кредитних програм можна виділити кілька етапів.
Перший етап (1994-1995 роки). У цей період Україні було надано фінансову допомогу у вигляді системної трансформаційної позики (STF-Systemic Transformation Facility) на суму 498,7 млн. СПЗ або 763,1 млн. дол. США для підтримки платіжного балансу України. Проте, через невиконання Україною ряду умов програму було завершено завчасно.
Другий етап (1995-1998 роки). Україна отримала від МВФ кредити на загальну суму 1318,2 млн. СПЗ. (1935 млн. дол. США.) за трьома річними програмами „Стенд-бай” (Stand-By). Головною метою цих кредитів була підтримка курсу національної валюти і фінансування дефіциту платіжного балансу України.
Третій етап (1998-2002 роки). Програма розширеного фінансування (EFF-Extended Fund Facility), передбачала надання Україні кредиту на загальну суму 2,6 млрд. дол. США. У грудні 2000 року термін дії Програми EFF було продовжено до вересня 2002 року, але в решті-решт Фонд так і не надав Україні залишкової суми кредитів, визнавши негативними висновки останнього перегляду ходу виконання програми. Таким чином, Україна отримала у рамках Програми EFF 1193,0 млн. СПЗ (1591,0 млн. дол. США.), які були спрямовані на поповнення валютних резервів Національного банку України.
Четвертий етап. (2004-2005 роки). Після завершення співробітництва за Програмою EFF Уряд України серед прийнятних форм подальшого співробітництва України з Міжнародним валютним фондом на без кредитній основі обрав попереджувальну програму “Стенд-бай”.
29 березня 2004 року Рада директорів МВФ затвердила програму «попереджувальний стенд-бай» для України, за якою передбачалася можливість України отримати кредит на суму 411,6 млн. СПЗ, що є еквівалентом приблизно 600 млн. дол. США. Згідно із досягнутими домовленостями, Україна мала право на отримання кредиту у випадку, якщо в країні погіршиться платіжний баланс або стан валютних резервів. Програма «попереджувальний стенд-бай» також мала спрямовуватися на забезпечення поступової трансформації відносин між Україною та МВФ до без кредитних. Угода була підписана терміном на 12 місяців, строк дії цієї угоди закінчився відповідно до її умов.[24].
Наступним етапом у відносинах з МВФ стали без кредитні стосунки між Україною та МВФ. Співробітництво України з МВФ було зосереджено на наданні технічної допомоги, спрямованої на усунення загроз стабільності та вирішення проблем, пов’язаних з макроекономічною, грошовою, валютною, податковою та бюджетною політикою. У середньостроковій перспективі таке співробітництво також може включати надання технічної допомоги з питань, пов’язаних з боргом, тіньовою економікою та прогнозуванням.
Протягом 2005-2006 років технічні місії МВФ кілька разів відвідували Україну з метою надання Урядові допомоги у різноманітних сферах, у тому числі щодо управління державним боргом, фінансово-бюджетної політики та управління митними справами. У 2006-2007 роках експерт МВФ на постійній основі був залучений до діяльності Міністерства фінансів України щодо фінансового аналізу й прогнозування, стратегії планування бюджету й контролю над фінансовою стабільністю.
У 2008 році в умовах несприятливої ситуації на світових фінансових ринках Україна звернулася до МВФ за фінансовою підтримкою. Результатом стало затвердження МВФ 5 листопада 2008 року програми для України за дворічною угодою «стенд-бай» з обсягом фінансування 16,43 млрд. дол. США (800% квоти України). В рамках програми «стенд-бай» Україні надавалася підтримка з метою сприяння стабільному та справедливому довготерміновому зростанню, яке повинно було б досягатися шляхом втілення в життя визначених заходів економічної політики. Протягом дії програми «стенд-бай» було отримано три транші загальним обсягом 10,6 млрд. дол. США, з яких 4,5 млрд. дол. США було спрямовано безпосередньо до Державного бюджету на фінансування фіскального дефіциту, у тому числі на погашення зовнішніх боргових зобов’язань Уряду України.[13,C.4].
Перший транш кредиту на суму 3 млрд. СПЗ Україна отримала 7 листопада 2008 року. Всі кошти надійшли до Національного банку України і були зараховані до золотовалютного резерву з метою використання їх для покращення стану платіжного балансу, підтримки обмінного курсу національної валюти та ліквідності банківського сектору. Другий транш на загальну суму 1,875 млрд. СПЗ було отримано 12 травня 2009 року. Кошти було розподілено наступним чином: 1 млрд. СПЗ отримало Міністерство фінансів для фінансування фіскального дефіциту, у тому числі на погашення зовнішніх боргових зобов‘язань Уряду, 875 млн. СПЗ отримав Національний банк України для поповнення міжнародних резервів з метою регулювання платіжного балансу, підтримки обмінного курсу гривні та ліквідності банків. Третій транш за програмою було в повному обсязі зараховано на рахунок Державного казначейства України для вирішення питань підтримки бюджетного сектора.[21].
Черговий транш у сумі близько 3,9 млрд. дол. США передбачалося отримати у листопаді 2009 року. Однак перегляд програми завершено не було, а фінансування фактично було припинено.
У серпні та вересні 2009 року Україна, як країна-учасниця МВФ, отримала кошти на свій рахунок авуарів в рамках загального та спеціального розподілів на загальну суму 1,309 млрд. СПЗ. В листопаді і грудні 2009 року на виконання рішення Кабінету Міністрів України Міністерство фінансів зверталося до МВФ з вимогою про конвертацію зазначених фінансових ресурсів. За результатами проведеної роботи було залучено 1,228 млрд. СПЗ (еквівалент приблизно 2 млрд.дол.США).
Ресурси, отримані від МВФ дозволили Уряду та Національному банку втримати макроекономічну ситуацію під контролем, не допустити дефолту та в умовах розвитку кризових явищ в економіці дозволили не скорочувати фінансування соціальних видатків. Також програма з МВФ стала сигналом для інвесторів, який допоміг втримати рейтинги України та її цінних паперів на прийнятному рівні.
Продовження співпраці з МВФ є визначальним для збереження можливостей фінансування дефіциту бюджету за рахунок порівняно дешевих позик від міжнародних фінансових організацій, зокрема, Світового банку та ЄС, умови надання позичок яких є найкращими за вартістю та термінами. Також, Європейська Комісія пов’язує співпрацю між Україною та МВФ з реалізацією своїх програм.[17,C.22].
Співпраця з Міжнародним валютним фондом є важливою з огляду на необхідність збереження належного іміджу країни, що сприятиме підвищенню її кредитного рейтингу на світових фінансових ринках, зменшенню відсоткових ставок по кредитах, дозволить зберігати привабливість для іноземних інвесторів.
В березні та квітні 2010 року в Україні працювали технічні місії МВФ, які ставили перед собою мету переглянути макроекономічну ситуацію в країні та з‘ясувати можливості для відновлення надання підтримки. Наприкінці квітня відбувся візит делегації України до США. За результатами візиту Мінфіну було передано доопрацьовану версію проектів Листа про наміри та Меморандуму про економічну та фінансову політику. 21 червня 2010 року в Україну прибула чергова місія МВФ, яка спільно з Представництвом МВФ в Україні провела переговори з відповідними державними установами України, під час яких сторони обговорили технічні параметри майбутньої угоди. Після їх закінчення Рада Директорів МВФ 28 липня 2010 року ухвалила рішення про започаткування нової програми співробітництва для України, в рамках якого Україні буде надано протягом двох з половиною років кредит у розмірі 15,15 млрд. дол. США.
Фонд виділив перші два транші на суму 3,4 млрд доларів, але в 2011 році припинив фінансування через те, що Україна відмовилася збільшити тарифи для населення на погоджені з кредитором 30% і для комунального сектора майже на 60%.
У 2011-2012 роках візити місій МВФ в Україну закінчувалися провалом переговорів. А вже вересні 2012 року Рада НБУ порекомендував уряду активізувати співпрацю з МВФ в рамках програми stand by. Міжнародне рейтингове агентство S&P спрогнозувало, що переговори України з МВФ можуть затягтися на кілька місяців через невиконання Україною умов попередньої програми 2010-2012 років.
Загальна сума погашень платежів, які має здійснити уряд України в 2013 році, становить 3,66 млрд СПЗ (приблизно 5630000000 доларів), з яких у рамках погашення зобов'язань за програмою кредитування, підписаної в листопаді 2008 року, -2,44 млрд СПЗ (приблизно 3,75 млрд доларів США)
27 березня 2013 місія МВФ прибула до Києва для переговорів з українською владою про нову угоду stand-by. Делегація МВФ 10 квітня завершила свою роботу в Україні, так і не досягнувши згоди про відновлення кредитування, в якому країна дуже потребує.
МВФ погоджується виділити Україні 15 млрд доларів кредиту, однак вимагає підвищення тарифів на послуги ЖКГ, зокрема тарифів на газ для населення.
"Зараз виконання умов МВФ - підвищити тарифи для населення - ми вважаємо з економічної точки зору неправильним. А з соціальної точки зору для наших людей неприйнятним. Ми це обгрунтовуємо", - зазначив глава уряду Микола Азаров. Тому на заключній зустрічі з місією фонду прем'єр Микола Азаров повідомив, що найближчим часом українська делегація планує відвідати Вашингтон, щоб, в тому числі, обговорити перспективи співпраці з МВФ.
Висновки
У сучасних умовах високої економічної відкритості національних господарств потрібна інформаційна прозорість на основі єдиних, для всіх країн, стандартів бюджетної звітності, даних про валютні резерви центральних банків, про стан платіжних балансів, особливо за рахунками руху капіталів, і т.п. Це підвищує ступінь довіри країн одна до одної, дозволяє в разі ускладнення фінансової ситуації в тій чи іншій країні завчасно вживати заходів і отримувати підтримку збоку іноземних інвесторів та МВФ.
Отже, підводячи підсумок роботи, можна сказати, що МВФ відіграє значну роль в організації міжнародних кредитних відносин і підтримці стабільності міжнародних розрахунків.
По-перше, його діяльність дозволяє внести регулювання і стабільність у суперечливу цілісність всесвітнього господарства, забезпечуючи в цілому безперебійне функціонування валютно-фінансової сфери.
По-друге, він покликаний служити, у деякому розумінні, форумом для налагодження співпраці між країнами. З ослабленням ідеологічного протистояння це завдання стає все більш актуальною.
По-третє, зростає його значення у сфері вивчення, аналізу та узагальнення інформації про тенденції розвитку і вироблення рекомендацій з найважливіших проблем всесвітнього господарства.
Міжнародний Валютний Фонд є важливим регулятором сучасної світової валютної системи. Його робота тісно взаємопов'язана з іншими міжнародними фінансовими організаціями. Їхня спільна діяльність необхідна для нормального функціонування економіки як розвинених, так і країн, що розвиваються. Роль МВФ в якості підтримки економіки під час деколи непередбачуваних фінансових криз та подолання бідності неоціненна.