6. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст

Соціологія – відносно молода наука і перебуває у постійному розвитку. Та за

трохи більш як півтора століття свого існування соціологією накопичений значний

теоретичний і емпіричний матеріал і вона перетворилася на впливову науку. На

сучасному етапі її основне завдання – вивчати й аналізувати процеси розвитку

суспільства. Проте, можна виділити низку основних завдань сучасної соціологічної

науки, а саме:

а) розкриття сутності соціальних законів;

б) виявлення загальних закономірностей соціального розвитку суспільства;

в) узагальнення розрізнених і неоднорідних знань, які здобуті емпіричним

шляхом і формування їх у систему висновків, узагальнень, понять, категорій, за-

конів тощо;

г) орієнтація на комплексний підхід до вивчення соціальних явищ і процесів;

д) вироблення спеціальних термінів і понять, які відображають сутність явищ

конкретної соціальної сфери.

Слід підкреслити, що перед соціологією стоїть надзвичайно важливе і дуже

складне завдання, пов'язане з розробкою цілісної системи соціологічного знання.

Сутність цього завдання полягає в здійсненні подальшого аналізу і узагальнень

практики соціальних досліджень, а також у виробленні рекомендацій до способу

життя сучасної людини, здатних забезпечити найповніше розкриття потенціалу

кожної особистості. Вказані знання необхідні зокрема і для науково-обґрунтованого

використання їх при створенні сучасних соціальних технологій, розробці прогнозів

і практичних рекомендацій для експертизи державних та управлінських рішень.

Можна також виділити низку завдань щодо конкретних соціологічних

досліджень (КСД):

а) інформаційні завдання, які дають змогу одержати первинні дані про

індивідів та спільноти, їх потреби, інтереси, цінності, орієнтації, мотиви, факти

реальної поведінки, громадську думку тощо, тобто створюють інформаційну базу

для пізнання соціальної дійсності;

б) описові завдання, які на основі опису та нагромадження одержаного

дослідного матеріалу ( у вигляді аналітичних нотаток, статей, книг тощо)

відтворюють картину життєдіяльності тих соціальних об'єктів, що вивчаються;

в) завдання критичного аналізу, яке покликане попереджувати про можливі

негативні явища і наслідки тощо.

Отже, основні завдання сучасної соціологічної науки покликані озброїти

людину конкретними знаннями щодо оволодіння способами пояснення і розуміння

сенсу сучасних соціальних змін і суспільного розвитку у відповідності до

адекватного реагування людей та їх практичних дій.

7. Місце соціології у системі соціогуманітарних наук

Загалом, окрім соціально-гуманітарних, вчені виділяють ще економічні, природничі та технічні науки. Соціологія пов’язана з багатьма з них. Концентруючи увагу на вивченні соціальних фактів, явищ і процесів у суспільстві, соціологія визначила своє місце серед наук про світ людини і суспільства - філософії, психології, політології, історії, економіки, права тощо. Перевага соціології полягає в

тому, що вона дає системний аналіз соціальних фактів і намагається отримати достовірне, вільне від суб’єктивних оцінок та упередженості знання. Соціолог співвідносить досліджувані суспільні явища зі станом суспільства загалом, розглядає їх місце в системі суспільних відносин. Соціологія, як і багато інших наук, відокремилась від філософії, тому що має справу не лише з абстрактними законами та категоріями, а й з конкретними фактами дійсності. Її висновки здебільшого мають конкретний і реальний, а не абстрактно універсальний характер.

Соціологія тісно пов’язана з історією. Для обох цих наук об’єктом і предметом виступає суспільство, закономірності його розвитку та функціонування.

Але історія вивчає і аналізує минуле суспільства та його розвиток у суворій хронологічній послідовності. Соціологія переймається лише актуальними сучасними проблемами і дає прогнози на майбутнє. Соціологія працює і на межі з економічною наукою. Спосіб виробництва, який вивчає економіка, є основою соціальних відносин і процесів, умовою

життєдіяльності людини. Соціологія тісно пов’язана з політологією. З’ясування закономірностей політичного життя є ефективним за умови розгляду суспільства як соціальної системи. Суспільство не можна пізнати і змінити без вивчення політичної

структури. Взаємодія цих наук призвела до створення політичної соціології. Соціологія спирається на законодавчі документи й емпіричні дані з права,

коли вивчає особливості держави з її інститутами. Юридичні норми закріплюють основні відносини у державі, регулюють соціальну поведінку людей.

Із психології як науки соціологія запозичує теорію мотивів поведінки, особистих та масових реакцій та багато іншого, що необхідно для дослідження

поведінки особистості в колективі та суспільстві загалом. Соціологія також пов’язана з педагогікою.

Отже, соціологія функціонує у тісній взаємодії з комплексом соціально-гуманітарних наук, генеруючи ідеї, теорії, про людину, її місце і роль у системі

соціальних зв’язків. На сучасному етапі відбувається своєрідна «соціологізація» наук, виникають нові напрями: соціологія життя, соціобіологія, електоральна соціологія, юридична соціологія, соціологія здоров’я, соціологія ринку, соціологія ризику тощо. Тенденція до комплексного, всебічного дослідження процесів і явищ суспільного життя розширює пізнавальні можливості соціології і тих наук, з якими вона взаємодіє.