- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об΄єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Структура соціології. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання
- •4 . Характеристика основних законів і категорій соціології
- •5. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •6. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •7. Місце соціології у системі соціогуманітарних наук
- •8. Вклад Огюста Конта (1798-1857) у створення сучасної соціологічної науки
- •10. Макс Вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •9. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г. Спенсера (1820-1903)
- •11. Соціологічні ідеї Карла Маркса
- •12. Еміль Дюркгейм – фундатор соціології як науки, професії і навчального предмету
- •13. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна (1889-1968) про соціальні
- •14. Основні соціальнозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-Барановського.
- •15. Місце м.Грушевського у соціології.
- •16. І.Франко і соціологія.
- •17. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •18.Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення, створення і його
- •19.Сутність типологізації суспільств.
- •20.Поняття про соціальну структуру суспільства.
- •21. Соціальна стратифікація.
- •22. Різноманітність моделей стратифікації.
- •23.Громадянське суспільство і шляхи його формування.
- •24. Соціологія права
- •25. Концепція «Відкритого суспільства», його співіснування та взаємодія з державою
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств
- •27. Характерні особливості постіндустріального (інформаційного) суспільства
- •28.Теорія модернізації суспільства, їх види та стрижневі ідеї
- •29. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і
- •31. Середній клас, його роль і місце у соціальній структурі
- •32. Клас найманих працівників (трудящих) та його роль у
- •33. Основні історичні типи соціального управління; їх
- •34. Особливості еволюції соціальної структури сучасного українського суспільства.
- •35. Соціальна взаємодія, соціальний зв’язок та поведінка людини як складові елементи суспільних відносин.
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві .
- •38. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •39. Основний зміст понять «політика» і «влада»
- •50. Соціологічний зміст понять «політика» і «влада»
- •40. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія. Його причини і стадії
- •41. Функції соціальних конфліктів: сигнальна; консолідуюча; комунікативна;
- •42. Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •43. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та
- •44. Перебіг соціальних конфліктів у сучасній Україні
- •45. Методи профілактики та розв’язання конфліктних ситуацій
- •46. Спільні та відмінні особливості понять «людина», індивід», «особистість»
- •47. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний,
- •48. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей особистістю.
- •49. Соціологічна структура особистості.
- •50.Основні етапи соціалізації особистості, процеси десоціалізації та ресоціалізації
- •51.Сім’я як соціальна система і першооснова структури суспільства;
- •67. Основні суспільні на індивідуальні функції сучасної сім’ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім’ї: за формами шлюбу; за структурою і
- •1. За формами шлюбу:
- •2. За типом верховенства:
- •3. За структурою і розподілом влади:
- •4. За складом:
- •5. За загальною чисельністю:
- •7. За віком подружжя:
- •69. Тенденції розвитку сучасної сім’ї, її життєвий цикл.
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і
- •72. Характеристика основних соціальних функцій культури
- •73. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •74. Засоби масової інформації (змі) та їх функції у суспільстві.
- •75. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види
- •76. Структура програми конкретного соціологічного дослідження
- •77.Предмет і обєкт соціологічного дослідження
- •78. Стратегічний план дослідження
- •79. Робочий план дослідження
- •80. Вибірка у соціологічному дослідженні
- •81. Метод аналізу документів
- •82. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •83. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •84. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •85. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •86. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •87.Соціальний моніторинг.
- •88. Метод експертних оцінок.
- •89. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості
- •90. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванні особистості
2. Уявлення про об΄єкт і предмет сучасної соціології
Термін " соціологія" буквально означає « наука про суспільство» (від лат.societas – суспільство, товариство і грец. logos – наука). Соціологія виникла у XIX ст. Фундатором цієї науки вважають французького філософа, представника позитивізму Огюста Конта (1798-1857). Кожна наука має власний об'єкт і предмет дослідження. Об’єктом науки є все те, на що спрямоване дослідження. Об'єкт соціології – соціальна реальність, і тому соціологія – це наука про суспільство як цілісну систему. У цьому сенсі суспільство як об΄єкт дослідження соціології розглядається у двох аспектах: а) як соціальний організм, що складається із взаємопов΄язаного комплексу соціальних утворень (соціальних інститутів, соціальних спільнот, соціальних груп та
індивідів);
б) як складна природно-історична соціальна система, побудована на органічній спільності продуктивних сил і виробничих відносин політичної, економічної, соціальної та духовної сфер.
Водночас суспільство є об'єктом дослідження й інших наук, зокрема: історії, соціології, філософії, етнографії, культурології, демографії, права, політології тощо. Проте ці науки, маючи спільний об'єкт, суттєво різняться предметом дослідження.
Так, предмет соціології не може бути зведений до предмета соціальної філософії, тому що соціологія розглядає суспільство у більш конкретних категоріях та поняттях, які співвідносяться з емпірично перевіряємими фактами. Предмет науки -
це певні специфічні і конкретні елементи та властивості об'єкта дослідження. Ця проблема не є новою в соціології, проте дотепер не існує єдиної думки стосовно її предмета. На наш погляд, найбільш близько до визначення предмета соціології підійшов російський соціолог В.Ядов. На його думку, «соціологія – це наука про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільнот, соціальних організацій і соціальних процесів як основних модусів їх існування, наука про соціальні відносини як механізми взаємозв’язку і взаємодії між різноманітними соціальними спільнотами, між особистістю та спільнотами і про закономірності соціальних дій». Для більш кращого розуміння сутності предмета соціологічної науки пропонуємо
також і авторське визначення::«соціологія – це наука, яка вивчає суспільство крізь призму інтересів, потреб і поведінки людей у безкінчених процесах створення, розвитку і функціонування соціальних спільнот». Таке комплексне розуміння предмета соціології дає змогу: а) виявляти реальну картину змін у соціальній структурі суспільства; б) відображати закономірні процеси перетворення соціальних явищ в нову якість; в) охоплювати усю сукупність зв’язків та відносин, які називаються соціальними.Отже, об’єктом соціології як науки є суспільство як цілісна соціальна система, а предметом - соціальні відносини між особистостями, соціальними спільнотами, соціальними організаціями, інститутами та іншими структурними складовими суспільства.