
- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об΄єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Структура соціології. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання
- •4 . Характеристика основних законів і категорій соціології
- •5. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •6. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •7. Місце соціології у системі соціогуманітарних наук
- •8. Вклад Огюста Конта (1798-1857) у створення сучасної соціологічної науки
- •9. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г. Спенсера (1820-1903)
- •10. Макс Вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •11. Соціологічні ідеї Карла Маркса
- •12. Еміль Дюркгейм – фундатор соціології як науки, професії і навчального предмету
- •13. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна (1889-1968) про соціальні
- •14. Основні соціальнозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-Барановського.
- •15. Місце м.Грушевського у соціології.
- •16. І.Франко і соціологія.
- •17. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •18.Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення, створення і його
- •19.Сутність типологізації суспільств.
- •20.Поняття про соціальну структуру суспільства.
- •21. Соціальна стратифікація.
- •22. Різноманітність моделей стратифікації.
- •23.Громадянське суспільство і шляхи його формування.
- •24. Соціологія права
- •25. Концепція «Відкритого суспільства», його співіснування та взаємодія з державою
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств
- •27. Характерні особливості постіндустріального (інформаційного) суспільства
- •28.Теорія модернізації суспільства, їх види та стрижневі ідеї
- •29. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і
- •31. Середній клас, його роль і місце у соціальній структурі
- •32. Клас найманих працівників (трудящих) та його роль у
- •33. Основні історичні типи соціального управління; їх
- •34. Особливості еволюції соціальної структури сучасного українського суспільства.
- •35. Соціальна взаємодія, соціальний зв’язок та поведінка людини як складові елементи суспільних відносин.
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві .
- •38. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •39. Основний зміст понять «політика» і «влада»
- •50. Соціологічний зміст понять «політика» і «влада»
- •40. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія. Його причини і стадії
- •41. Функції соціальних конфліктів: сигнальна; консолідуюча; комунікативна;
- •42. Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •43. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та
- •44. Перебіг соціальних конфліктів у сучасній Україні
- •45. Методи профілактики та розв’язання конфліктних ситуацій
- •46. Спільні та відмінні особливості понять «людина», індивід», «особистість»
- •47. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний,
- •48. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей особистістю.
- •49. Соціологічна структура особистості.
- •50.Основні етапи соціалізації особистості, процеси десоціалізації та ресоціалізації
- •51.Сім’я як соціальна система і першооснова структури суспільства;
- •67. Основні суспільні на індивідуальні функції сучасної сім’ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім’ї: за формами шлюбу; за структурою і
- •1. За формами шлюбу:
- •2. За типом верховенства:
- •3. За структурою і розподілом влади:
- •4. За складом:
- •5. За загальною чисельністю:
- •7. За віком подружжя:
- •69. Тенденції розвитку сучасної сім’ї, її життєвий цикл.
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і
- •72. Характеристика основних соціальних функцій культури
- •73. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •74. Засоби масової інформації (змі) та їх функції у суспільстві.
- •75. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види
- •76. Структура програми конкретного соціологічного дослідження
- •77.Предмет і обєкт соціологічного дослідження
- •78. Стратегічний план дослідження
- •79. Робочий план дослідження
- •80. Вибірка у соціологічному дослідженні
- •81. Метод аналізу документів
- •82. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •83. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •84. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •85. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •86. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •87.Соціальний моніторинг.
- •88. Метод експертних оцінок.
- •89. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості
- •90. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванні особистості
84. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
У практиці соціологічних опитувань метод інтерв’ю зустрічається все частіше
через велику кількість переваг. Соціологічне інтерв’ю (англ. interview – зустріч,
побачення) – метод збору первинної інформації, що ґрунтується на вербальній
соціально-психологічній взаємодії між інтерв’юером і респондентом з метою
одержання даних, які цікавлять дослідника.
Інтерв’ю часто схоже із анкетуванням, але головна відмінність між ними полягає
у формі контакту дослідника та опитуваного. В анкетуванні посередником є текст,
опитуваний самостійно інтерпретує відповіді анкети і відповідає на них. Під час
інтерв’ю контакт між дослідником і респондентом здійснюється безпосередньо.
Інтерв’юер ставить питання, передбачені дослідженням, організовує і спрямовує
бесіду з кожною окремою людиною, фіксує одержані відповіді згідно з інструкцією.
Для інтерв’ю потрібно більше часу, засобів, навичок інтерв’юерів. В той же час,
зібрані дані є більш конкретними. Інтерв’юер завжди може активно допомогти
респондентові, якщо питання є незрозумілим. Якість одержаної інформації значно
залежать від складеного питальника, готовності респондента та обставин
інтерв’ювання.
Найчастіше соціологічне інтерв’ю проводять за місцем роботи, занять, місцем
проживання, у залежності від об’єкта і предмета дослідження та характеру проблеми.
Розрізняють два основних види інтерв’ю: за технікою і за процедурою проведення,
які, у свою чергу, мають свої різновиди.
За технікою проведення розрізняють вільне, формалізоване (стандартизоване) і
напівстандартизоване інтерв’ю. Вільне інтерв’ю є тривалою бесідою за загальною
програмою без чіткої деталізації запитань. За формалізованого (стандартизованого)
інтерв’ю спілкування інтерв’юера і респондента регламентоване детально
розробленим питальником та інструкцією інтерв’юера, який зобов’язаний точно
дотримуватись сформульованих запитань та їх послідовності. Напівстандартизоване
інтерв’ю поєднує в собі особливості двох попередніх видів.
За процедурою проведення інтерв’ю класифікують на панельне – багаторазове
інтерв’ю одних і тих же самих респондентів з одних і тих же питань через певні
проміжки часу; групове – запланована бесіда, під час якої дослідник прагне
започаткувати дискусію у групі; клінічне інтерв’ю – довготривала, глибока бесіда,
мета якої – одержати інформацію про зовнішні спонуки, мотиви, схильності
респондентів; фокусоване інтерв’ю – короткочасна бесіда, мета якої полягає в
отриманні інформації про конкретну проблему, процес чи явище.
Одна з основних умов, які впливають на достовірність і надійність інформації, -
наявність якісного питальника і дотримання правил його застосування. Метод
інтерв’ю дає змогу одержати глибинну інформацію про думки, погляди, мотиви,
уявлення респондентів. Суттєвою його особливістю є здебільшого зацікавленість
респондента опитуванням, яка забезпечується особистим контактом учасників
інтерв’ю.
Таким чином, особливості соціологічного інтерв’ю зумовили його широке
використання в проблемних дослідженнях, при вивченні громадської думки,
телефонних, контрольних, вибіркових та експертних опитуваннях. Знання науково
розроблених правил організації інтерв’ю і високі професійні навички щодо його
практичного здійснення є гарантом отримання цінної і достовірної соціологічної
інформації, яка може бути використана для поліпшення індивідуально-суспільних
відносин.