72. Характеристика основних соціальних функцій культури

У сучасному світі термін « культура» вживається досить широко, через що

багато фахівців вважають, що він уже втратив термінологічну конкретність. Але

узагальнюючи усі теорії, можна сказати, що культура – це соціально-прогресивна

творча діяльність людей в усіх сферах буття і свідомості, спрямована на зміну

дійсності, перетворення багатства людської історії на внутрішнє багатство

особистості, на всебічний і повний вияв і розвиток сутнісних сил людини.

Культура відіграє важливу роль у житті суспільства, виступає засобом

акумуляції, зберігання й передачі людського досвіду. Ця роль культури реалізується

через низку функцій.

1. Пізнавальна (гносеологічна) – передбачає створення нових знань, норм, цінностей,

ідей, уявлень про світ, суспільство, людину. У різні періоди історії цю функцію брали

на себе магія, міфологія, релігія, філософія; нині її виконує наука. Кожна з цих форм

духовної культури створила власні системи вироблення конкретних і загальних знань,

уявлень про навколишню реальність.

2. Освітньо-виховна – у суспільному бутті культура задає певні рамки, норми

поведінки, розробляє «карту життєвих цінностей», в яких існує і на які орієнтується

людина у процесі свого існування. Виховні інститути суспільства ( школа, вища

школа, колектив, сім’я) змалку прищеплюють людині знання про культуру поведінки,

естетичну красу, моральність, порядність тощо.

3. Творча. Творчість є джерелом розвитку, збагачує матеріальну і духовну культури,

відкидає архаїчне, віджите. По суті, культура в якомусь сенсі і є творчість: надбана та

сучасна.

4. Комунікативна – пов’язана із передаванням повідомлень під час спільної людської

діяльності, яка також передбачає трансляцію соціального досвіду (в тому числі і між

поколіннями); це функція соціального спілкування, завдяки якій забезпечується

адекватність взаєморозуміння між людьми.

5. Селекційна – завдяки цій функції в суспільстві відсіюються найкращі надбання

культури: норми, витвори мистецтва, звичаї, досягнення технічного прогресу.

Культура «вибирає» подальший шлях розвитку людства.

6. Інтегративна – забезпечує єдність і цілісність суспільства. Згідно з Е.

Дюркгеймом, освоєння культури створює в людях – членів тієї чи іншої спільноти –

почуття спільності, приналежності до однієї нації, народу, релігії, групи тощо. Таким

чином, культура об’єднує людей, інтегрує їх, забезпечує цілісність групи.

Але об’єднуючи одних на основі якої-небудь субкультури, вона протиставляє їх

іншим, роз’єднує більш широкі групи й спільноти. Усередині цих більш широких груп

і спільностей можуть виникати культурні конфлікти. Таким чином, культура може й

нерідко виконує дезінтегруючу функцію.

Отже, навіть стислий аналіз змісту лише основних функцій культури свідчить про те,

що культура як соціальний інститут практично необхідною складовою життя

суспільства і окремого індивіда, адже виховує, інформує, об’єднує і диференціює

людей, дозволяє їм рухатися вперед, нагадуючи про їх минуле