
- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об΄єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Структура соціології. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання
- •4 . Характеристика основних законів і категорій соціології
- •5. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •6. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •7. Місце соціології у системі соціогуманітарних наук
- •8. Вклад Огюста Конта (1798-1857) у створення сучасної соціологічної науки
- •9. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г. Спенсера (1820-1903)
- •10. Макс Вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •11. Соціологічні ідеї Карла Маркса
- •12. Еміль Дюркгейм – фундатор соціології як науки, професії і навчального предмету
- •13. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна (1889-1968) про соціальні
- •14. Основні соціальнозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-Барановського.
- •15. Місце м.Грушевського у соціології.
- •16. І.Франко і соціологія.
- •17. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •18.Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення, створення і його
- •19.Сутність типологізації суспільств.
- •20.Поняття про соціальну структуру суспільства.
- •21. Соціальна стратифікація.
- •22. Різноманітність моделей стратифікації.
- •23.Громадянське суспільство і шляхи його формування.
- •24. Соціологія права
- •25. Концепція «Відкритого суспільства», його співіснування та взаємодія з державою
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств
- •27. Характерні особливості постіндустріального (інформаційного) суспільства
- •28.Теорія модернізації суспільства, їх види та стрижневі ідеї
- •29. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і
- •31. Середній клас, його роль і місце у соціальній структурі
- •32. Клас найманих працівників (трудящих) та його роль у
- •33. Основні історичні типи соціального управління; їх
- •34. Особливості еволюції соціальної структури сучасного українського суспільства.
- •35. Соціальна взаємодія, соціальний зв’язок та поведінка людини як складові елементи суспільних відносин.
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві .
- •38. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •39. Основний зміст понять «політика» і «влада»
- •50. Соціологічний зміст понять «політика» і «влада»
- •40. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія. Його причини і стадії
- •41. Функції соціальних конфліктів: сигнальна; консолідуюча; комунікативна;
- •42. Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •43. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та
- •44. Перебіг соціальних конфліктів у сучасній Україні
- •45. Методи профілактики та розв’язання конфліктних ситуацій
- •46. Спільні та відмінні особливості понять «людина», індивід», «особистість»
- •47. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний,
- •48. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей особистістю.
- •49. Соціологічна структура особистості.
- •50.Основні етапи соціалізації особистості, процеси десоціалізації та ресоціалізації
- •51.Сім’я як соціальна система і першооснова структури суспільства;
- •67. Основні суспільні на індивідуальні функції сучасної сім’ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім’ї: за формами шлюбу; за структурою і
- •1. За формами шлюбу:
- •2. За типом верховенства:
- •3. За структурою і розподілом влади:
- •4. За складом:
- •5. За загальною чисельністю:
- •7. За віком подружжя:
- •69. Тенденції розвитку сучасної сім’ї, її життєвий цикл.
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і
- •72. Характеристика основних соціальних функцій культури
- •73. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •74. Засоби масової інформації (змі) та їх функції у суспільстві.
- •75. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види
- •76. Структура програми конкретного соціологічного дослідження
- •77.Предмет і обєкт соціологічного дослідження
- •78. Стратегічний план дослідження
- •79. Робочий план дослідження
- •80. Вибірка у соціологічному дослідженні
- •81. Метод аналізу документів
- •82. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •83. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •84. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •85. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •86. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •87.Соціальний моніторинг.
- •88. Метод експертних оцінок.
- •89. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості
- •90. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванні особистості
51.Сім’я як соціальна система і першооснова структури суспільства;
поняття шлюбу та сім’ї
Сім’я є одним з фундаментальних інститутів суспільства, які забезпечують
його стабільність. Інститут сім’ї охоплює інститут шлюбу, інститут родинності,
інститут батьківства тощо.
Сім’я являє собою складний соціальний феномен. Вона є найдавнішою
природною спільнотою людей, пов’язаних кровною спорідненістю. Інститут сім’ї має
конкретно-історичний характер, він постійно змінюється і розвивається у зв’язку з
розвитком потреб суспільства. Головне призначення сім’ї полягає у забезпеченні
соціальної та культурної безперервності розвитку суспільства. Як соціальний інститут
сім’я виконує перш за все репродуктивну функцію, тобто функцію дітонародження,
відтворення населення. Сім’я як інститут є соціологічною категорією, що відображає
звичаї, закони і правила поведінки, які закріплюють відносини родинності між
людьми.
Сім’ю як соціальний інститут, малу соціальну групу і, нарешті, систему
людської життєдіяльності характеризують такі основні особливості:
1) соціально-історична зумовленість сімейних стосунків і сімейної організації;
2) існування сім’ї та її специфічна функція є наслідком об’єктивної потреби,
пов’язаної з однією із найважливіших соціальних форм – створення і відтворення
безпосереднього суспільного життя та продовження роду;
3) наявність у сім’ї, поряд із загальними для всіх соціальних явищ, рис і
якостей, низки специфічних соціальних особливостей, насамперед кількісного складу
сімейної групи, ступеня спорідненості, спільності побуту, взаємної моральної
відповідальності.
Головними ознаками сім’ї є: шлюбні або кровно-родинні зв’язки між усіма її
членами, спільне проживання, загальний сімейний бюджет.
З поняттям сім’ї тісно пов’язане поняття шлюбу. Шлюб є складовою інституту
сім’ї. Шлюб і сім’я – історично змінні явища. Їх суспільний, соціальний зміст
визначає те, що властиве їм як різновиду суспільних інститутів та відносин, які
перебувають у складній взаємодії суспільних умов із природно-біологічною,
інстинктивною природою статевих потреб людини. Шлюб – це історично змінна
соціальна форма стосунків між чоловіком і жінкою, через які суспільство впорядковує
і санкціонує їхнє статеве життя, визначає подружні та батьківські права і обов’язки.
Сім’я, у свою чергу, є значно складнішою системою відносин, ніж шлюб, оскільки
вона, як правило, об’єднує не лише подружжя, а й їхніх дітей, а також інших родичів
та близьких. З соціологічної точки зору виділяють шлюби традиційні, нетрадиційні,
рівні, нерівні, ендогамні, екзогамні, морганатичні.
Отже, можна стверджувати, що сім’я є соціальним інститутом і малою соціальною
групою, індивіди якої пов’язані родинними стосунками, спільним побутом і взаємною
моральною, матеріальною і правовою відповідальністю. Шлюб визначають як
родинний союз чоловіка та жінки за їх взаємною згодою. Поняття сім’ї ширше за
поняття шлюб.