
- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об΄єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Структура соціології. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання
- •4 . Характеристика основних законів і категорій соціології
- •5. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •6. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •7. Місце соціології у системі соціогуманітарних наук
- •8. Вклад Огюста Конта (1798-1857) у створення сучасної соціологічної науки
- •9. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г. Спенсера (1820-1903)
- •10. Макс Вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •11. Соціологічні ідеї Карла Маркса
- •12. Еміль Дюркгейм – фундатор соціології як науки, професії і навчального предмету
- •13. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна (1889-1968) про соціальні
- •14. Основні соціальнозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-Барановського.
- •15. Місце м.Грушевського у соціології.
- •16. І.Франко і соціологія.
- •17. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •18.Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення, створення і його
- •19.Сутність типологізації суспільств.
- •20.Поняття про соціальну структуру суспільства.
- •21. Соціальна стратифікація.
- •22. Різноманітність моделей стратифікації.
- •23.Громадянське суспільство і шляхи його формування.
- •24. Соціологія права
- •25. Концепція «Відкритого суспільства», його співіснування та взаємодія з державою
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств
- •27. Характерні особливості постіндустріального (інформаційного) суспільства
- •28.Теорія модернізації суспільства, їх види та стрижневі ідеї
- •29. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і
- •31. Середній клас, його роль і місце у соціальній структурі
- •32. Клас найманих працівників (трудящих) та його роль у
- •33. Основні історичні типи соціального управління; їх
- •34. Особливості еволюції соціальної структури сучасного українського суспільства.
- •35. Соціальна взаємодія, соціальний зв’язок та поведінка людини як складові елементи суспільних відносин.
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві .
- •38. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •39. Основний зміст понять «політика» і «влада»
- •50. Соціологічний зміст понять «політика» і «влада»
- •40. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія. Його причини і стадії
- •41. Функції соціальних конфліктів: сигнальна; консолідуюча; комунікативна;
- •42. Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •43. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та
- •44. Перебіг соціальних конфліктів у сучасній Україні
- •45. Методи профілактики та розв’язання конфліктних ситуацій
- •46. Спільні та відмінні особливості понять «людина», індивід», «особистість»
- •47. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний,
- •48. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей особистістю.
- •49. Соціологічна структура особистості.
- •50.Основні етапи соціалізації особистості, процеси десоціалізації та ресоціалізації
- •51.Сім’я як соціальна система і першооснова структури суспільства;
- •67. Основні суспільні на індивідуальні функції сучасної сім’ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім’ї: за формами шлюбу; за структурою і
- •1. За формами шлюбу:
- •2. За типом верховенства:
- •3. За структурою і розподілом влади:
- •4. За складом:
- •5. За загальною чисельністю:
- •7. За віком подружжя:
- •69. Тенденції розвитку сучасної сім’ї, її життєвий цикл.
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і
- •72. Характеристика основних соціальних функцій культури
- •73. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •74. Засоби масової інформації (змі) та їх функції у суспільстві.
- •75. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види
- •76. Структура програми конкретного соціологічного дослідження
- •77.Предмет і обєкт соціологічного дослідження
- •78. Стратегічний план дослідження
- •79. Робочий план дослідження
- •80. Вибірка у соціологічному дослідженні
- •81. Метод аналізу документів
- •82. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •83. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •84. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •85. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •86. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •87.Соціальний моніторинг.
- •88. Метод експертних оцінок.
- •89. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості
- •90. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванні особистості
40. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія. Його причини і стадії
Закономірності і природу виникнення та протікання конфлікту як суспільного
явища вивчає соціологічна теорія конфлікту. Так, під соціальним конфліктом
розуміється зіткнення протилежних інтересів, цілей, позицій або поглядів суб’єктів
соціальної взаємодії (індивідів, соціальних груп, суспільств тощо). На думку відомого
німецько-британського соціолога Р. Дарендорфа, конфлікти – головні важелі змін у
суспільстві, найважливіша форма відносин суб’єктів соціальної взаємодії, мотивація
яких зумовлена різними цінностями і нормами, інтересами і потребами.
Соціальний конфлікт завжди пов'язаний з усвідомленням людьми протиріч своїх
інтересів як членів тих чи інших соціальних груп з інтересами інших суб’єктів.
Загострення цих протиріч часто породжують соціальні конфлікти, які протікають у
відкритій або закритій формі.
В сучасній соціологічній науці існує два підходи до осмислення сутності
соціального конфлікту: марксистський і немарксистський (Р. Дарендорф, Л. Козер).
Марксистська традиція розглядає соціальний конфлікт як явище, причини якого
криються в самому суспільстві, насамперед у протистоянні класів та ідеологій.
Представники ж немарксистської теорії розглядають конфлікт як частину життя
суспільства, яким необхідно вміти керувати, як і самим соціальним процесом, що не
завжди веде до зміни соціальної структури суспільства. Е. Дюркгейм і Т. Парсонс
вбачали причиною соціальних конфліктів розбіжність інтересів і цілей соціальних
груп, а сучасні вчені вважають, що не варто об’єктивні протиріччя соціальних груп
ототожнювати з соціальними конфліктами. Соціальні конфлікти завжди пов'язані з
субєктивним усвідомленням людьми протиріч своїх інтересів. Причиною є також
соціальна нерівність. Загалом, в основі всіх соціальних конфліктів лежить декілька
головних причин: обмеженість ресурсів, взаємозалежність виконуваних функцій
або завдань, різниці у цілях, уявленнях і цінностях, манерах поведінки, досвіді, рівні
освіти різниця з приводу участі-неучасті у пануванні тощо.
Науковці виділяють такі стадії протікання конфлікту:
1) передконфліктна або стадія формування конфлікту. Це, як правило, прихована
стадія, коли протиріччя ще не усвідомлюється всіма учасниками конфлікту, а
проявляється в явному чи неявному його усвідомленні. На цій стадії протиріччя тільки
формується, а чітко постають лише претензії;
2) сутоконфліктна стадія або стадія інцеденту ( ескалації) – стадія активних –
відкритих і неприхованих дій сторін (фізичних, психологічних, ідеологічних), що
отримали назву конфліктної поведінки;
3) стадія вирішення ( завершення) конфлікту – означає пошук та винайдення
шляхів вирішення і припинення конфліктних дій шляхом зміни об’єктивної ситуації та
психологічну перебудову конфліктуючих сторін. Конфліктанти можуть вийти з
конфлікту за допомогою одного зі способів: насильства, примирення, роз’єднання
(розриву);
4) післяконфліктна стадія означає повне і остаточне вирішення конфлікту,
припинення його на об’єктивному і суб’єктивному рівнях, психологічну перебудову з
«образа ворога» на « образ партнера», а психологічна настроєність на боротьбу
змінюється орієнтацією на співробітництво. До речі, у соціальній практиці існує, три
основні виходи із конфлікту: «виграш-програш», «виграш-виграш», «програш-
програш».
Отже, соціальний конфлікт – це зіткнення інтересів людей, що завжди має певні
передумови і причини та проходить в декількох стадіях, може бути більш або менш
тривалим і має наслідком примирення сторін сутички.